Справа № 2-4691/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бошкова М.І.

при секретарі Іваненко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кілія цивільну справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2

про

визнання права власності на спадщину

ВСТАНОВИВ:

Позивачі просять суд визнати за ними у рівних частинах, по 14, право на спадщину в порядку спадкування за законом, та відповідно, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Калініна, 22.

Позивачі у судовому засіданні підтвердили пред'явлені позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів у судовому засіданні, суд вважає пред’явлений позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вказано в довідці Вилківської БТІ житловий будинок в м. Вилкове по вул. Калініна, 22а (нин. № 22 ) належить на праві приватної власності ОСОБА_3, батьку позивачів згідно залучених до справи свідоцтв про народження, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16.04.1991 року, № 793, виданий Кілійською держнотканторою.

Рішенням виконкому Вилківської міської ради № 142 від 07.10.1997 року земельна ділянка під обслуговування житлового будинку в м. Вилкове по вул. Калініна, 22 передана у приватну власність ОСОБА_3. •

Батько позивачів ОСОБА_3 помер 22.07.2008 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серія 1-ЖД № 146688 від 22.07.2008 року.

Мати позивачів - ОСОБА_4 померла 03.12.2009 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серія 1-ЖД № 201623 від 03.12.2009 року.

В технічному паспорті, складеному КП «Кілійське РБТІ та РОН» вказано, що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який знаходиться в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Калініна, 22 складається з: літ. А - житловий будинок, № 1-3,1 надвірні споруди та розташований на земельній ділянці площею 200,5 кв.м..

Згідно з статтею 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. ст. 328, 386, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народження після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки. Як встановлено ч.З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом СВОГО особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до роз’яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.05.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про призначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватися у судовому порядку.

У судовому засіданні судом було встановлено, що при житті ОСОБА_3 був власником вказаного житлового будинку. Після смерті ОСОБА_3, як наслідок фактичного прийняття спадщини та спадкового правонаступництва, мати позивачів ОСОБА_4, як спадкоємиця, що претендувала на спадпщну, стала фактичною власницею житлового будинку, відповідно до положень ч. З ст. 1268 ЦК, що мав юридичну силу та застосовувався відносно спадкових правовідносин на момент смергі спадкодавців, тобто відкриття спадщини, так як постійно проживала разом з спадкоємцем та на відмовлялися від прийняття спадщини у встановленому законом порядку. Після смерті ОСОБА_5 позивачі, як єдині спадкоємці, фактично прийняли спадщину, не зверталися до нотаріальної кантори за належним оформленням спадкових прав, на даний момент оформлення спадкових прав позивачів на таке майно можливе лише у судовому порядку, на даний момент позивачі несуть всі витрати по утриманню будинку. Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, судом не виявлено.

Заслухавпш пояснення позивачів у судовому засіданні, беручі до уваги досліджені факти правонаступництва, у тому числі й спадкових прав спадкодавців законним спадкоємцям, та у зв’язку з неможливістю офортяити спадкові права інакше, ніж у судовому засіданні, суд вважає пред’явлений позов, таким, що є заснованим на законі, не порушує законних прав та інтересів інших осіб, невизнане право підлягає захисту відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, тобто, шляхом визнання такого права, а тому, враховуючі вищенаведене, задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись СТ.СТ. З, 4, 8, 107, 209, 210, 212-215 ЦПК України та ст. ст. 15, 16, 316, 318, 319, 328, 331 Ч.2, 386 -та 392, 1261-1268 ЦК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_2 право на спадщину, за кожним по Уг частині житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Калініна, 22 в ппрядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 22.07.2008 року, та ОСОБА_4, померлої 03.12.2009 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Уг частину житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Калініна, 22 на земельній ділянці площею 200,5 кв.м..

Визнати за ОСОБА_2 Михайловрічем право власності на Уг частину житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського райої^ Одеської області по вул. Калініна, 22 на земельній ділянці площею 200,5 кв.м..

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_7