У Х В А Л А

Іменем України

05.02.2015 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Бондаренка Ю.О.,

суддів - Павліченка С.В., Куцина М.М.,

при секретарі - Маринець М.Д.

без участі сторін.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ "ВіЕс Банк" на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 вересня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

08 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання протиправними дії державного виконавця відділу ДВС Виноградівського РУЮ Гульпа І.І. по виселенню, заборону здійснювати дії по виселенню при виконанні виконавчого листа, відстрочку виконання рішення від 09.08.2013 у справі №299/1140/13-ц за позовом ПАТ «Фольксбанк», м.Львів до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

Вимоги мотивовані тим, що 04.10.2013 року набрало законної сили рішення Виноградівського районного суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитним договором і виселення скаржника з родиною з житлового будинку в АДРЕСА_1 21.02.2014 року державним виконавцем відділу ДВС Виноградівського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42178601 про виселення скаржника з житлового будинку. 02.09.2014 року державним виконавцем здійснювалися дії по виселенню скаржника та членів його родини з будинку, однак дії до кінця вчинені не були і були перенесені на 09.09.2014 року. Скаржник вважає, що дії державного виконавця по виселенню, починаючи з 06.07.2014 року з житлового будинку в АДРЕСА_1 є протиправними, виходячи зі змісту Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", який набрав чинності. Вищевказане є обставиною, яка робить неможливим виконання виконавчого листа №299/1140/13-ц від 14.11.2013 року. В свою чергу державний виконавець Гульпа І.І. продовжує здійснювати дії, які суперечать приписам законодавства.

З огляду на викладене, скаржник просить визнати протиправними дії державного виконавця відділу ДВС Виноградівського РУЮ Гульпа І.І. по виселенню ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з житлового будинку в АДРЕСА_2 в період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», при виконанні виконавчого листа виданого Виноградівським районним судом 14.11.2013 року по справі №299/1140/13-ц та заборонити державному виконавцю відділу ДВС Виноградівського РУЮ Гульпа І.І., здійснювати дії по виселенню ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з житлового будинку в АДРЕСА_2 в період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», при виконанні виконавчого листа виданого Виноградівським районним судом 14.11.2013 року по справі №299/1140/13-ц. Відстрочити виконання рішення Виноградівського райсуду по справі №299/1140/13-ц, яке набрало законної сили 04.10.2013 року, на строк - до втрати чинності Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 вересня 2014 року заяву задоволено частково, відстрочено виконання рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09.08.2013 року у справі за позовом ПАТ «Фольксбанк», до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення в частині виселення з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - до втрати чинності Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року № 1304-VІІ, у іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник ПАТ "ВіЕс Банку" оскаржив її в апеляційному порядку та просив скасувати, як таку щбо ухвалена за порушенням норм матеріального і процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви.

Так на думку апелянта, суд першої інстанції в порушення норм процесуального законодавства вирішив заяву без участі ПАТ "ВіЕс Банк", при розподілі справи було порушено "Положення про автоматизовану систему документообігу", тим, що справа попала до судді до якого раніше звертався ОСОБА_6, крім того матеріали справи не містять доказів відсутності іншого майна у осіб що підлягають виселенню.

Сторони в судове засідання не з'явились про час т а місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги сторони та їх представників, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

За вимогами ст.ст.213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09.08.2013 рку у справі за позовом ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, позовні вимоги ПАТ «Фольксбанк» задоволено повністю. Звернуто стягнення на житловий будинок загальною площею 214,9 м.кв. та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд, площею 0,0600 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1, шляхом продажу майна ПАТ «ФОЛЬКСБАНК» (79000, м. Львів, вул. Грабовського, 11, рах. № 32002100500 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632) від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі - продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право ПАТ «ФОЛЬКСБАНК» щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь - які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно в органів БТІ, ЖЕУ, нотаріату, а також вільного доступу уповноважених представників банку до Предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, а кошти одержані від реалізації скерувати для задоволення вимог ПАТ «Фольксбанк» за Кредитним договором № КР50348 від 25.06.2008 року в розмірі 39110,14 доларів США (тридцять дев'ять тисяч сто десять дол. США 14 центів),що = 312607,35 гривень (триста дванадцять тисяч шістсот сім гривень 35 копійок). Виселено з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Постановою державного виконавця Відділу ДВС Виноградівського РУЮ від 21.02.2014 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №299/1140/13-ц від 14.11.2013 року, із зазначенням терміну виконання боржником виконавчого листа, а саме до 08.03.2014 року.

Наведені обставини підтверджені матеріалами справами.

Частково задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у власника будинку та у членів її сім'ї, які зареєстровані та проживають у будинку іншого нерухомого житлового майна немає, житловий будинок в АДРЕСА_1 наданий в забезпечення кредиту в іноземній валюті, використовується Позичальником (ОСОБА_3.) та майновими поручителями (ОСОБА_1 та ОСОБА_5.) як місце свого постійного проживання. Загальна площа жилого будинку складає 214,9 кв.м і не перевищує передбачений законом розмір, тому виконання рішення суду щодо виселення ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 під час дії мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» і є неможливим.

Наведений висновок суду узгоджується з діючим законодавством.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

В свою чергу, суд першої інстанції встановив, а сторонами не оспорено, що у ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які зареєстровані та проживають у будинку іншого нерухомого житлового майна немає, і це майно підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Згідно ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити виконання рішення.

Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом його дії, фактично заборонено примусове стягнення на майно, що є підставою для відстрочки виконання рішення суду.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Твердження апелянта про те, що скарга на дії судового виконавця і заява про відстрочку виконання рішення суду не можуть розглядатися в одному провадженні не є підставою для скасування ухвали суду оскільки ці питання розглядаються за ідентичною процедурою в судовому засіданні з викликом сторін у десятиденний строк.

Крім того в задоволенні скарги на дії виконавця судом першої інстанції відмовлено, і в цій частині рішення сторонами не оскаржено.

Хоча сторона в одному випадку має звертатись до суду з заявою в іншому зі скаргою, однак наведене порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи.

З врахування викладеного суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, вірно встановив обставини справи, давши належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заявлених вимог і ухвалив правильне по суті і справедливе рішення.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу апеляційною скаргою ПАТ "ВіЕс Банк"- відхилити.

Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 вересня 2014 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: