Справа № 2а-83/2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20.03.2009 року,   Кам’янобрідський  районний суд м. Луганська  в складі:

	головуючого           судді	КОТЛЯРОВОЇ І.Ю.
	при секретарі:	П’ЯТАК О.Л.
	за участю: представника відповідача	ФІРСОВА І.С.
	представника третьої особи	МІНАЄВОЇ І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Кам’янобрідської районної у м. Луганську ради, третя особа – Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1  звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1  року у неї народився син – ОСОБА_2 , після чого вона стала на облік в Управлінні праці та соціального захисту населення Кам’янобрідської районної у
м. Луганську ради, яке почало виплачувати їй щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною. У січні 2007 р. позивачці було виплачено 98,37 грн.; у лютому 2007 р. – 98,37 грн.; за березень, квітень, травень та червень 2007 р. по 99,72 грн.; у липні 2007 р. – 101,16 грн.; у серпні 2007 р. – 103,41 грн.; у вересні 2007 р. – 104,85 грн.; у жовтні 2007 р. – 173,12 грн.; у листопаді 2007 р. – 176 грн.; у грудні 2007 р. – 179,15 грн. Позивачка вважає, що відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції до 28.12.2007р.), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна надаватись їй у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.  Позивачка вважає, що розмір такої допомоги за 2007 рік визначений відповідачем невірно, всупереч чинному законодавству, та вказує, що розмір недоплаченої відповідачем допомоги за 2007 рік склав 4056 гривень 69 копійок. З цього приводу, 16.12.2008 року позивачка звернулася до відповідача з завою про перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у відповідності до чинного законодавства, однак відповідачем у письмовій формі було відмовлено у задоволенні вимоги. У зв’язку із чим, позивачка звернулась до суду із вказаним позовом та просить визнати неправомірними дії відповідача щодо недоплати їй суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-грудень 2007 року та стягнути з відповідача недоплачену суму у розмірі 4056 гривень 69 копійок.

У судовому засіданні позивачка  підтримала позовні вимоги повністю, дала пояснення, аналогічні викладеним в позові, просила позов задовольнити.

Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Кам’янобрідської районної у м. Луганську ради позов не визнав. В своїх запереченнях відповідач посилався на наступне. Позивачем пропущено строк позовної давності передбачений ст.99 КАС України. Згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для застрахованих осіб, та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Виходячи з цього, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачений відповідний обсяг видатків. Відповідач не є прибутковою організацією, а є розпорядником коштів Державного бюджету України. Проведення соціальних виплат можливе лише за умови внесення змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог позивачки, в обґрунтування чого вказав, що позивачка пропустила строк позовної давності, визначений вимогами Кодексу про адміністративне судочинство України, що є підставою для відмови у задоволенні вказаного позову; крім того, представник третьої особи зазначив, що єдиним законом України, який Конституція України відокремлює серед інших, є закон про Державний бюджет України, та відповідною конституційною нормою чітко окреслене коло питань, які можуть бути врегульовані цим Законом. А саме, виключно Законом “Про Державний бюджет України” визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі, якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону “Про Державний бюджет України”.  

Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно ст.21 Конституції України усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати її.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1  має дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, що підтверджується копією свідоцтва про його народження (а.с.6).

З 19.05.2006 року позивачка перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Кам’янобрідської районної у м. Луганську ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до наданої позивачкою довідки про отриману допомоги за січень –грудень 2007 року, у січні 2007 року позивачці була виплачена допомога у розмірі 98,37 грн.; у лютому 2007 р. – 98,37 грн.; за березень, квітень, травень та червень 2007 р. по 99,72 грн.; у липні 2007 р. – 101,16 грн.; у серпні 2007 р. – 103,41 грн.; у вересні 2007 р. – 104,85 грн.; у жовтні 2007 р. – 173,12 грн.; у листопаді 2007 р. – 176 грн.; у грудні 2007 р. – 179,15 грн. (а.с.11).

16.12.2008 року позивачка, посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, звернулась до установи відповідача із заявою про перерахування їй розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 01.01.2007 року по 28.12.2007 року, оскільки вважає, що допомога за вказаний період виплачувалась їй з порушення чинного законодавства (а.с.7-8).

Письмовою відповід’ю відповідача від 14.01.2009 року, у задоволенні вимог позивачки було відмовлено, керуючись ст.95 Конституції України, згідно якої, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а також, керуючись ст. 99 КАС України, згідно якої, як зазначає відповідач, позивачка пропустила строк позовної давності (а.с.9-10).

Відповідно до ст.14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки. Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки матері дитини про те, що виплату зазначеної допомоги їй припинено.

У ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції від 22 березня 2001 року, міститься загальна норма про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 3 Розділу VIII Прикінцевих положень  цього Закону  в редакції  від  25 березня 2005 року передбачено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р., в черговий раз  було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 15 та п. 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність.  

З цього моменту зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру  вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.  

Відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат не можуть бути причиною у відмові у позові, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства незалежно від наявності коштів Державного бюджету України.

            Аналізуючи зазначене, можна прийти до висновку, що право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років виникає за період починаючи з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 р. відповідно до частини 1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років. Тобто з моменту винесення Конституційним Судом України 09.07.2007 року вказаного рішення, відповідач мав провести  розрахунок та виплати  допомогу позивачці, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом, і в такому розмірі виплачувати до 31  грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року.

Статтею 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлено мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

Таким чином, з урахуванням фактично виплаченої позивачці допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за липень 2007 року позивачці не доплачено – 242,35 грн.(463:31х23-101,16), за серпень 2007 року – 359,59 грн.(463-103,41), за вересень 2007 року – 358,15 грн.(463-104,85), за жовтень 2007 року – 296,88 грн.(470-173,12), за листопад 2007 року - 294 грн. (470-176), за грудень 2007 року – 290,85 (470-179,15), а усього 1841 гривня 82 копійки.

Суд вважає, що позивачкою строки звернення до суду не пропущено, оскільки вона дізналась про порушення своїх прав у жовтні 2008 року, а звернулась до суду із позовом 26.01.2009 року, тобто у межах встановленого ст.99 КАС України однорічного строку давності.  

    Враховуючи протиправність дій відповідача, та з метою захисту прав позивачки від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, сплачені позивачкою, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки відповідно до задоволених вимог.

 Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

 

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Кам’янобрідської районної у
м. Луганську ради щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 , починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, допомоги по догляду за дитиною -   ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, до досягнення ним трирічного віку, неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення  Кам’янобрідської районної у
м. Луганську ради на користь ОСОБА_1  суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 1841 гривня 82 копійки за рахунок державного бюджету.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 гривня 70 копійок.

    У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1  відмовити за необґрунтованістю.  

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

СУДДЯ                                                                                                               І.Ю.КОТЛЯРОВА