Справа № 2-2717/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2011 року Рівненський міський суд

в особі головуючого

судді Кухарця В.М.

при секретарі судового засідання Андрійчук І.М.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката ОСОБА_2

представника співвідповідача - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав та з мотивів, наведених ним у позовній заяві, просить суд стягнути солідарно зі співвідповідачів 27441,84 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням належного йому транспортного засобу - вантажного автомобіля марки КГЖШЬТ МАСШМ 11 СТА 3139, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, просить стягнути з відповідачів, у рівних частках з кожного, 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому пошкодженням його майна, а також просить стягнути солідарно зі співвідповідачів документально підтверджені судові витрати: судовий збір (державне мито) в розмірі 668,52 грн., витрати в розмірі 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати в розмірі 500 грн. на правову допомогу.

Представник відповідачки ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав та в обґрунтування заперечень своєї довірительки пояснив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13 вересня 2010 року о 20 год. ЗО хв. біля будинку №3а на вул .Млинівська в м. Рівне за участі водіїв ОСОБА_6, який керував належним позивачеві на праві власності вантажним автомобілем КЕШОЬТ МАЄШМ 11ЄТА 3139, державний номерний знак НОМЕР_1, та ОСОБА_5, який керував належним його довірительці на праві власності легковим автомобілем СІТКОСТ ЛЖРЕК, державний номерний знак НОМЕР_2, володільцем цього транспортного засобу (з правом керування, як це зазначено у Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу) та винуватцем ДТП був ОСОБА_5. Відтак, представник просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_4 у повному обсязі (як в частині відшкодування майнової так і в частині відшкодування моральної шкоди), - за безпідставністю позовних вимог.

Представник співвідповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала та просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до її довірителя: в частині відшкодування майнової шкоди, - за безпідставністю позовних вимог, а в частині відшкодування моральної, - позов визнала частково, на суму 1000 грн. В обґрунтування заперечень свого довірителя вказує, що позивачем не доведено будь-якими доказами (наприклад, висновком експерта-автотоварознавця) розміру завданих йому збитків, а саме - вартості відновлювального ремонту належного ОСОБА_1 вантажного автомобіля.

З'ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову до ОСОБА_4 слід відмовити повністю, - за безпідставністю позовних вимог, а позов до ОСОБА_5 слід

задовольнити частково, - в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн.

Так, судом безспірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи (а.с.б - 9, 61, 62, 65), що 13 вересня 2010 року о 20 год. ЗО хз. біля будинку №3а на вул.Млинівська в м.Рівне мала місце дорожньо-транспор^гна пригода, внаслідок якої зазнав механічних пошкоджень належний на праві власності ОСОБА_1 вантажний автомобіль марки КЕМАЦЬТ МАС-ЬТОМ 11СТА 3139, державний номерний знак НОМЕР_1. ДТЇЇ сталася внаслідок порушення співвідповідачем по справі - водієм ОСОБА_5 пунктів 10.9, 10.10 Правил дорожнього 'руху під час керування ним належним на праві власності відповідачці ОСОБА_4 легковим автомобілем марки СIТКОЕN СГОМРЕК, державний номерний знак НОМЕР_2. Разом з тим, як вбачається із Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія КХС №585131), виданого 16 серпня 2005 року на ім'я ОСОБА_7, правом керувати автомобілем СІТК.ОЕИ ЛЖРЕК. наділений ОСОБА_5. Тобто, щодо зазначеного транспортного засобу- співвідповідач ОСОБА_5 на момент дорожньо-транспортної пригоди 13.09.2010 р. мав таке речове право як право володіння, що передбачене п.1 ч.І ст.395 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.І, 2 ст.1187, п.1 ч.І ст.1188 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання..., що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як передбачено ч.І ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

...Виходячи з наведених норм закону та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку, що співвідповідач ОСОБА_5, як володілець джерела підвищеної небезпеки, під час використання ним транспортного засобу заподіяв, майнової шкоди позивачеві ОСОБА_1, в чому вина ОСОБА_5 безспірно доведена.

Отже, хоча відповідачка ОСОБА_4 і є власником автомобіля СІТРОЕН ЛІМРЕК, державний номерний знак НОМЕР_2, під час використання якого ОСОБА_5 було заподіяно майнової шкоди позивачеві, однак вона не може нести відповідальності за дії володільця цього джерела підвищеної небезпеки, який, тобто ОСОБА_5, як водій був визнаний винним в порушенні ним Правил дорожнього руху, що й спричинило вищевказану дорожньо-транспортну пригоду. Відтак, в задоволенні позову до ОСОБА_4 слід відмовити повністю, як в частині відшкодування майнової так і в частині відшкодування моральної . шкоди, оскільки не встановлено її вини у вчиненні будь-яких неправомірних: дій у відношенні позивача ОСОБА_1

Як передбачено ч.І, п.1 ч.2 ст.22, ч.2 ст.1192 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В обґрунтування розміру завданих йому збитків внаслідок ДТП позивач надав суду. Звіт №К 77/10 від 27.09.2010 р. про оцінку автомобіля КЕИАОЬТ Мадтіт 11СТА3139, державний номер НОМЕР_1, що був виконаний фізичною особою - підприємцем (оцінювачем) ОСОБА_8, з якого (звіту) вбачається (а.с.17), що вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля ОСОБА_1, в результаті його пошкодження, з урахуванням ВТВ складає 27441,84 грн. ОСОБА_3 вказану суму коштів позивач просив стягнути солідарно зі співвідповідачів в рахунок відшкодування заподіяної йому майнової шкоди.

Однак, його позовні вимоги в цій частині є недоведеними, адже ОСОБА_1 не надав суду будь-яких доказів в обґрунтування тих втрат, котрих він зазнав у зв'язку з пошкодженням автомобіля, а також доказів в обґрунтування ймовірних витрат, які він зробив для відновлення автомобіля (витрат на відновлювальний ремонт ТЗ після ДТП).

Що стосується відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн., то позивач дійсно зазнав душевних страждань у зв'язку з пошкодженням свого майна (п.З ч.2 ст.23 ЦК України), однак з урахуванням вимог розумності і справедливості розмір відшкодування слід визначити в 1000 грн., так як розмір у 2000 р. є дещо завищеним.

Позивач документально підтвердив понесені ним судові витрати у виді сплачених судового збору в розмірі 668 грн. 52 коп., витрат в розмірі 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрат в розмірі 500 грн. на правову допомогу (а.с.10, 41, 42), відтак вказані витрати, всього - 1288 грн. 52 коп., підлягають до стягнення на його користь зі співвідповідача ОСОБА_5

Керуючись п.9 ч.2 ст.іб, ст.23 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212 -215 ЩІК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково, - до ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, судові витрати в розмірі 1288 грн. 52 коп., а всього - 2288 грн. 52 коп.

В задоволенні позову до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди відмовити, - за недоведеністю позовних вимог.

В задоволенні позову до ОСОБА_4 відмовити, - за безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: