Справа № 2-а- 790/ 2009
категорія 2.19
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 травня 2009 року м. Севастополь
Балаклавський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого судді – Шашкіної В.А.
при секретарі – Фуштовій О.А.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни та заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя, просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р. та зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Балаклавському районі міста Севастополя нарахувати на її користь недоплачену їй як, дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р. в сумі 2733,30 грн. Вимоги мотивовані тим, що про факт порушення її прав позивачці стало відомо лише після висвітлення у пресі рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р., згідно з яким положення п. 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції, так як зупиняють дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої позивачка, як дитина війни, має право на підвищення пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Просить позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, а також заперечення на позовну заяву, вважає, що позивачкою пропущений строк звернення з адміністративним позовом, встановлений законом у один рік, що рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року, на яке посилається позивачка діє з дня його ухвалення, законодавством не передбачений механізм розрахунку підвищення розміру пенсії з цих підстав, у Пенсійному Фонді України законодавством не передбачено коштів для сплати спірної надбавки до пенсії. Просить у позові відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно паспортним даним громадянки України ОСОБА_1 станом на 02.09.1945 р. їй було менше 18 років (а.с. 5), згідно з пенсійним посвідченням вона є пенсіонером та отримує пенсію за віком у Балаклавському районі міста Севастополя за місцем своєї реєстрації (а.с. 6).
На підставі цих даних, а також вимог ст. 1 ЗУ від 18.11.2004 р. за № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 має статус «Дитини війни». Цей факт не заперечується відповідачем.
Зазначеним законом гарантується соціальна захищеність дітей війни шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивачка ОСОБА_1 має право на підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з часу дії зазначеного закону.
Проте, вказана щомісячна соціальна допомога її не сплачується, оскільки статтями 77, 110 ЗУ № 3235-ІV від 20.12.2005 р. «Про державний бюджет України на 2006 рік» та пунктом 12 ст. 71 ЗУ № 489-V від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп/2007 положення пункту 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 року», яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 З ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України, оскільки Верховна Рада не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як визначив Конституційний суд України, це суперечить вимогам ст. 3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», згідно якій державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, згідно з якою закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, положення п. 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», вважаються неконституційними і такими, що втратили чинність з 09.07.2007 року.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що положення ст.ст. 77, 110 ЗУ № 3235-ІV від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» нікім не були оскаржені, суд вважає, що позивачка має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком тільки з 09.07.2007 р.
Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача, що законодавством не передбачено механізму розрахунку підвищення пенсії дітям війни та посилки на цільове призначення коштів Пенсійного Фонду України, яки перешкоджають нарахуванню та виплаті щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни , тому що згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Тому суд вважає, що правовідносини, виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Таким чином, право позивачки на отримання підвищення пенсії закріплено у законі, гарантовано державою підтверджується відповідними доказами, а обов’язок на здійснення перерахунку пенсії позивачці покладено саме на Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі м. Севастополі, оскільки позивачка отримує пенсію у Балаклавському районі м. Севастополя.
Посилання відповідача на те, що фінансування виплат, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється з Державного бюджету України, у зв’язку з чим Пенсійний Фонд України не може виступати в якості відповідача, суд не може прийняти до уваги з причин необгрунтованості.
Відповідно до п. 3 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. встановлено, що до основних засад Пенсійного Фонду України відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій, допомоги, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пунктом 8 даної постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відноситься також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Отже саме відповідач мав здійснювати позивачеві виплату підвищення пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з п. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Тому з метою повного захисту порушених прав позивачки суд вважає необхідним визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя щодо ненарахування та невиплати позивачеві підвищення пенсії згідно з вимогами ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» - протиправними.
Встановивши спірні правовідносини, суд робить висновок про те, що позивачка, звернувшись до суду 25.11.2008 р., втратила право на захист своїх прав щодо отримання підвищення до пенсії за період з січня 2006 року по вересень 2007 року включно, у зв’язку з пропуском річного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України. Суд вважає, що позивачем не надано поважних причин пропуску цього строку, тому він поновленню не підлягає.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов’язання нарахування та виплати Управлінням Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі м. Севастополі на користь позивача ОСОБА_1В ., як дитині війни, недоплаченої соціальної допомоги підлягають задоволенню частково, а саме: з 25.11.2007 р. по 31.12.2007 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, ч. 2 ст. 11, ч. 3 ст. 99, ст. 160-163 КАС України, ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 22, 152 Конституції України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.
1. У поновленні пропущеного строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду – відмовити.
2. Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно з вимогами ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» - протиправними.
3. Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25.11.2007 р. по 31.12.2007 р.
В решті позову – відмовити.
Постанову може бути оскаржене до Апеляційного адміністративного суду міста Севастополя шляхом подання заяви протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови та апеляційної скарги на протязі 20 днів з дня подання заяви через Балаклавський районний суд міста Севастополя.
Суддя: