У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Калиняк О.М.

суддів Данка В.В., Урдюк Т.М.

з участю прокурора Немирівського О.Ю.

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 січня 2010 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а :

Постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 січня 2010 року задоволено подання старшого слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській обл. ОСОБА_4 і застосовано запобіжний захід - взяття під варту до обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України,

І в а с ю т и ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

раніше не судимого, проживає у м. Львові,

АДРЕСА_1.

На постанову судді захисник ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить постанову скасувати. Вважає, що постанова судді є незаконною, і покликається на те, що свою вину у вчиненні злочинів ОСОБА_3 визнав, щиро розкаюється, сприяв слідству. Батьками обвинуваченого вживаються заходи до відшкодування потерпілим шкоди. ОСОБА_3 є молодим, раніше не судимий, має постійне місце проживання, виховується у повноцінній сім'ї, навчається і працює, характеризується позитивно. Підстав вважати, що обвинувачений вчинятиме тиск на потерпілих та обирати такий суворий запобіжний захід, у суду не було.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_1 на підтримку апеляції, слідчого Федаша І.Л., думку прокурора про залишення постанови без зміни, а апеляції без задоволення, обговоривши наведені в апеляції доводи й перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Постановами старшого слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській обл. щодо ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України.

Згідно з протоколом затримання від 25 січня 2010 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

25 січня 2010 року старшим слідчим СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській обл. винесено постанову про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого за ч.2 ст. 190 КК України; 01 лютого 2010 року – про притягнення як обвинуваченого за ч.2 ст 186, ч.2 ст. 190 КК України.

ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя й здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, а також у заволодіння чужим майном шляхом обману, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Судове рішення про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 148, 150, ч.1 ст. 155, 165-2 КПК України.

Суддя правильно дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу - взяття під варту, врахувавши при цьому особу обвинуваченого; тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується; наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у справі, а застосування інших запобіжних заходів не забезпечать його належної поведінки та виконання ним процесуальних рішень.

Покликання захисту на особу обвинуваченого як на підставу скасування оскаржуваної постанови колегія суддів до уваги не бере. З матеріалів справи вбачається, що при розгляді подання суддя з'ясував усі передбачені ст.ст. 148, 150, ч.1 ст. 155 КПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу, в тому числі дані про особу обвинуваченого, на які в апеляції покликається захист.

Суддя підставно висловив побоювання про небезпеку ухилення ОСОБА_3 від виконання процесуальних рішень та ризик вчинення ним перешкод у встановленні істини у справі. Це в свою чергу є відповідними й достатніми підставами для застосування до особи такого запобіжного заходу як взяття під варту.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість апеляції. Постанова судді про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є законною та обгрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 січня 2009 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_2 – без задоволення.

Головуючий:

Судді: