Ковпаківський районний суд м.Сум

м. Суми, вул. Першотравнева, 12, 40009, (0542) 61-11-63

справа № 2-А-3119/10р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Сум в особі головуючого судді Таран С.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 д о Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду та в письмовій заяві позовні вимоги підтримав та мотивує тим, що він є дитиною війни, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому має виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Протягом 2007 рокіу така надбавка позивачеві не виплачувалася взагалі, а в 2008 році надбавку як дитині війни виплачували частково. Відповідач всупереч рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі і щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії. Позивач просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй надбавку як дитині війни у розмірах, встановлених законом за 2007-2009 роки і поновити строк на звернення до суду з таким позовом з тих підстав, що є особою похилого віку, і про порушення його прав йому стало відомо лише після висвітлення рішення Конституційного Суду України у засобах масової інформації.

В судове засідання позивач не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача надав письмове заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач має статус «дитини війни», а тому згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (Далі - Закон № 2195) він вправі отримувати підвищену пенсію на 30% від мінімальної пенсії за віком, але, як видно, зі змісту дана норма Закону не передбачає, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. Ст. 7 Закону передбачає, що фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. П. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» припинено дію ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) норми ст.ст. 71, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік».

Ст. 73 Закону України №422/96-ВР від 16.10.96 "Про Конституційний суд України" передбачено, що у разі, якщо закони та інші правові акти Верховної Ради або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, враховуючи викладене, вимоги позивача щодо виплати підвищення відповідно до ст. 6 Закону №2195 за період з 01.01.07 по 09.07.07 є такими, що суперечать чинному на той час законодавству, оскільки в зазначений період діяли норми пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік».

Щодо виплати підвищення з 09.07.07 по 01.01.08 повідомили наступне.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону Україна "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.03 (дал: Закон №1058), відповідно до якого за наявності достатнього страхового стаж) мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте відповідно до ч. 3 тієї ж статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом.

Розмір мінімальної пенсії встановлений також постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів трудових пенсій" від 15.04.03 № 544, відповідне до якої мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, встановлений у розмірі 50 гривень.

Підвищення пенсій іншим категоріям осіб, для яких відповідні положення передбачались Законами України "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" (в редакції що діяла до 01.07.06), здійснювалась відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.02 №1, виходячи і: показника 19,91 грн.

Враховуючи те, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 буї відсутній, Пенсійний фонд звернувся за роз'ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України.

У листі № 21-26-561 від 31.08.07 Міністерство юстиції України на звернена Пенсійного фонду України від 06.08.07, зазначає, що питання пов'язане визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни» має бути вирішено у законодавчому порядку, зокрема це може бути вирішені шляхом внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", і що підвищення пенсій (або щомісячного довічного утримання чи державне соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії) буде проведено лише після прийняття відповідного законодавчого акту.

Також, на думку Конституційного Суду України, викладеній в ухвалі Конституційного Суду України від 19.05.2009 за № 27-у/09, «непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195. Ця прогалина полягає у відсутності механізму врахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем».

На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України. Ст. 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти на підставі, в межах і способом, передбаченим законодавством України.

П. 9 Положення «Про Пенсійний фонд України» передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Враховуючи, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, то відповідач вважає, що діяв без будь-яких порушень законодавства.

Враховуючи, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції України вирішити питання про реалізацію вказаної норми можливо лише внесенням змін та доповнень до цього Закону.

Крім того п. 4.1 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що і виплачується позивачу в повному обсязі.

Одночасно з цим ч. 2 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вказує, що ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп визнано таким, що не відповідають Конституції України є неконституційними) положення ст. 67 розділу І, п. 2-4, 6-8, 10-18, підп. 7 п. 19, п. 20-22, 24-34, підп. 1-6, 8-12 п. 35, п. 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та п. З розділу III "Прикінцеві положення" Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачалось внесення змін, в тому числі і до Закону №2195.

Таким чином, виплати у 2008 році (до прийняття Конституційним судом рішення) проводились відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо вимог позивача сплатити підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону № 2195, за період з 22.05.08 р. повідомляємо, що вони є безпідставними, оскільки ст. 7 Закону № 2195 зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Разом з тим, п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 р. №530 визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «;Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,10 грн.; з 01 липня – 48,20 грн.; з 01 жовтня – 49,80 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, до яких відноситься Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 99 КАСУ річний строк звернення до адміністративного суда обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене право. Про розмір підвищення до пенсії позивачу було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, в тому числі, з 1 січня 2006 року. Відповідно до ч.І ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Жодним із законів про пенсійне забезпечення не встановлено відповідний механізм та умови призначення, порядок фінансування таких підвищень, питанню підвищення пенсії «дітям війни» або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, на 30% мінімально пенсії за віком законодавчо залишається не вирішеним, а отже неможливим є виконання відповідачем задекларованої норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, вважають що управлінням не були порушені права позивача, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус „Дитини війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням (а. с. 8).

Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Сумському районі Сумської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Таким чином, відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» позивачу підлягають виплаті в 2007 році:

Таким чином, відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" позивачу підлягають виплаті в 2007 році:

за липень 2007 року з 09.07.2007 року – 90 грн. 37 коп.; серпень 2007р. – 121 грн. 80 коп., вересень 2007р. – 121 грн. 80 коп., жовтень 2007р. – 123 грн. 30 коп.; листопад 2007 року – 123 грн. 30 коп.; грудень 2007 року – 123 грн. 30 коп., всього з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року – 703 грн. 87 коп

Згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» в 2008 році виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії:

Травень 46,55 (надбавка з розрахунку 30 %) - 15,52 (виплачено) = 31,03 грн. (сума доплати з урахуванням виплаченого); червень 144,30 - 48,10=96,20 грн.; липень 144,60 - 48,20=96,40 грн.; серпень 144,60 - 48,20=96,40 грн.; вересень 144,60 - 48,20=96,40 грн.; жовтень 149,40 - 49,80=99,60 грн.; листопад 149,40 - 49,80=99,60 грн.; грудень 149,40 - 49,80=99,60 грн., а всього 715 грн. 23 коп.

Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році встановлений прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто за 2009 рік виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії з урахуванням позовних вимог та розрахунків позивача:

Січень 149,40 (надбавка з розрахунку 30 %) - 49,80 (виплачено) =99,60 грн. (сума доплати з урахуванням виплаченого); лютий 149,40 - 49,80=99,60 грн., березень 149,40 - 49,80=99,60 грн.; квітень 149,40 - 49,80=99,60 грн.; травень 149,40 - 49,80=99,60 грн.; червень 149,40 - 49,80=99,60 грн.; липень149,40 - 49,80=99,60 грн., серпень 149,40 - 49,80=99,60 грн.; вересень 149,40 - 49,80=99,60 грн.; жовтень 149,40 - 49,80=99,60 грн., листопад 171,90 - 49,80=122,10 грн., грудень 171,90 - 49,80=122,10 грн., а всього 1240 грн. 20 коп.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на Управління пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми за місцем проживання позивача.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, через наступне.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Суд, звертає увагу, що відповідно до приписів ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь яким строком.

Таким чином, на не отримані позивачем суми доплати до пенсії строки звернення до суду не розповсюджуються.

Позивачем в позові заявлено клопотання про відновлення пропущеною строку для звернення до суду з посиланнями на те, що про порушення прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації

Відповідно до ст.99 КАС: України адміністративний позов може бутті подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи обчислюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч І ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови v задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідно до ст.. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Враховуючи вищенаведене, похилий вік позивача , те що позивач не повинен стежити за внесенням будь-яких змін в діючому законодавстві, відповідно, перевіряти правомірність дій суб’єкта владних повноважень при виконанні ним своїх обов'язків покладених державою, суд дійшов висновку щодо поважності причин пропущення позивачем строку звернення до суду, що в свою чергу є підставою для поновлення пропущеною строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання допомоги до пенсії, передбаченої ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, відповідно до ч. І ст.. 5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, КАС України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частинами 1,2 ст. 8 КАС України. встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина. її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст..1 Першою протоколу до Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. В пункті 34 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначено, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації прийнятої у національному законодавстві. Питання, яке має бути розглянуто стосується того, наскільки обставини справи, що розглядається в цілому. давали заявникові право на майновий інтерес, захищений статтею 1 Першого протоколу. Тобто, майно у визначенні ст. 1 протоколу до Конвенції охоплює як власне майно, так і майнові права - належні до виплати кошти, відповідно до національного законодавства.

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії.

Згідно з ч.2 ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з Управління пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6-14, 17, 71, 158-163, 167, 186 КАС України, ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. 3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, набрав чинності 01.01.2006 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», п. 4 ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 15.03.2007 року, суд, -

П О С ТА Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік в розмірі з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.

Суддя С.А.Таран