Справа № 200/17220/13-ц

Провадження № 2/200/5023/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого судді - Циганкова В.О.

при секретарі - Сабій О.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Віллієвни до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона здійснила реконструкцію належних їй нежитлових приміщень по вул. Естонська, 7 приміщення № 23 та по вул. Калиновій, 53 секція 8 приміщення № 362, у зв’язку із чим звертається до суду з вимогою про визнання за собою права власності на реконструйовані об’єкти нерухомості.

Позивач в судове засідання не зявилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позов задовольнити.

Представник Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з’явився, про час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Відповідно до статті 114 Цивільного процесуального кодексу України: „Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.” З матеріалів справи вбачається, що основна частина нерухомого майна знаходиться в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна сторона має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

У відповідності до цивільного законодавства України однією з умов виникнення прав та обов'язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду. Право власності в Україні повинно спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того щоб бути доведеним перед іншими особами. З аналізу статей 15, 16 Цивільного кодексу України (в редакції від 16.10.2003 р.) вбачається, що захист цивільних прав шляхом визнання права власності належить суду.

Відповідно до статті 60 Цивільно-процесуального кодексу України: „Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу”. Позивач не надав до суду доказів наявності нежитлового приміщення № 23 по вул. Естонській, 7 а в м. Дніпропетровську, тому підстав для задовлення позовних вимог про визання за позивачем права власності на даний об’єкт нерухомості немає.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.04.2013 р., індексний номер: 1899236, номер запису про право власності: 524714, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 32397012101, позивачу на праві власності належить наступне нерухоме майно: у житловому будинку літ. А-9, секція 8, на першому поверсі нежитлове приміщення № 362 (поз. 2), літ. а-1 – у прибудові нежитлове приміщення № 362 (поз. 1), загальною площею по приміщенню № 362 (поз. 1-2) 9,6 м2, літ. а2 – ганок (у загальному користуванні), що знаходиться по вул. Калиновій, 53, секція 8 в м. Дніпропетровську.

02 липня 2013 р. в Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області позивачем було зареєстровано Декларацію на початок виконання будівельних робіт, а саме реконструкцію нежитлового приміщення № 362 під офіс, що знаходиться по вул. Калиновій, 53 секція 8 в м. Дніпропетровську, однак в ході реконструкції були допущені відхилення від проекту.

Проти здійснення даної реконструкції власники інших квартир та нежитлових приміщень не заперечували.

Згідно технічного паспорту від 15.11.2013 р., виготовленого ТОВ «Центр правового сприяння», об’єкт нерухомості по вул. Калиновій, 53, секція 8 в м. Дніпропетровську має наступні технічні характеристики: нежитлове приміщення-офіс № 362 в житловому будинку лі. А-9, на першому поверсі поз. 1, у прибудові літ. а-1 поз. 2, поз. 3, загальна площа по приміщенню № 362 - 32 м2.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу або певним чином затвердженого проекту.

Виходячи з викладеного вбачається, що належне позивачу нежитлове приміщення – офіс № 362 по вул. Калиновій, 53 секція 8 в м. Дніпропетровську є об’єктом самочинного будівництва.

Згідно ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Здійснивши вищевказану реконтсрукцію, позивач здійснив лише розпорядження своєю приватною власністю за власним розсудом і ніяким чином не порушив права інших осіб.

31 липня 2012 року Інженером-будівельником ОСОБА_2, диплом А-ІІ № 903276 (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), повязаних із створенням обєкта архітектури серії АЕ № 000542, виданий 31.07.2012 р. Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) було проведено обслідування і оцінку технічного стану нежитлового приміщення-офісу № 362 в житловому будинку лі. А-9, на першому поверсі поз. 1, у прибудові літ. а-1 поз. 2, поз. 3, загальна площа по приміщенню № 362 - 32 м2, що знаходиться по вул. Калиновій, 53, секція 8 в м. Дніпропетровську. Згідно даного обслідування та висновку основні несучі конструкції (фундаменти, стіни, перегородки, перекриття) знаходяться в нормальному і задовільному стані і придатні до подальшої експлуатації за функціональним призначенням та відповідають категорії К-1 та К-2.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на даний об’єкт нерухомості.

Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Постанови КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 22 червня 2011 р. № 703, рішення судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на таке майно.

На підставі вищенаведеного, керуючись, ст. ст. 11,16, 317, 319, 328, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільно процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 Віллієвни до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 Рамідою Віллієвною право власності на нежитлове приміщення-офіс № 362 в житловому будинку лі. А-9, на першому поверсі поз. 1, у прибудові літ. а-1 поз. 2, поз. 3, загальна площа по приміщенню № 362 - 32 м2, що знаходиться по вул. Калиновій, 53, секція 8 в м. Дніпропетровську, без додаткового прийняття в експлуатацію.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя            В.О. Циганков