Справа № 10-538/10 Головуючий у І інстанції Дячишин В.Ф.
Категорія - ст.307 ч.2 КК України Доповідач - Перетятько В.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :
Головуючого - Перетятька В.О.;
суддів - Макарова Ю.М., Голубицького С.С.;
з участю прокурора - Криштановича С.С.;
адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 05.10.2010 року про відмову в задоволенні подання про взяття під варту щодо ОСОБА_2,
встановила:
Цією постановою відмовлено в задоволенні подання слідчого СВ Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, та обрано йому запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2010 року близько 21.30 год. біля будинку № 14 по вул. Хоткевича у м. Львові, працівниками міліції було затримано ОСОБА_2, в котрого під час проведення огляду було вилучено фольговий згорток з речовиною, котра містить героїн (діацетилморфін), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, моноацетилморфін та ацетилкодеїн, які відносяться до наркотичних засобів, обіг яких заборонено, моноацетилморфін та ацетилкодеїн, які відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, який протягом серпня - вересня 2010 року неодноразово збував ОСОБА_3
25.09.2010 року СВ Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
25.09.2010 року ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
28.09.2010 року суддею Франківського районного суду м. Львова за результатами розгляду подання, строк затримання ОСОБА_2 продовжено до 10 діб.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить постанову судді скасувати та повернути матеріали справи на новий судовий розгляд.
Покликається, що судом належним чином не враховано, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від п”яти до десяти років з конфіскацією майна, раніше судимий за вчинення злочинів, пов”язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, окрім того, в матеріалах кримінальної справи немає жодної характеристики ОСОБА_2 за місцем проживання, також необгрунтоване покликання судді на стан здоров”я обвинуваченого, так як в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження незадовільного стану здоров”я та наявності у нього такого захворювання як бронхіальна астма.
Разом з тим зазначає, що ОСОБА_2 не дає показів та не сприяє встановленню істини у справі.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію, міркування захисника про відмову у задоволенні апеляції прокурора та думку ОСОБА_2, який просив відхилити апеляцію прокурора та залишити постанову судді без змін, ознайомившись з матеріалами досудового слідства, колегія суддів вважає, що апеляція задовольнянню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, протоколу судового засідання та постанови суду, суд першої інстанції, при вирішенні порушеного у поданні питання, в цілому дослідив ті обставини, які мали значення для прийняття рішення по справі про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту, в тому числі і ті, на які покликається прокурор в апеляції.
Згідно із ст.150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слід враховувати тяжкість злочину, вік обвинуваченого, стан його здоров”я, сімейний і матеріальний стан, інші характеризуючи обставини, що передбачаються і п.10 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”.
Згідно ст.155 ч.1 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки.
Запобіжний захід взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, котрий застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що інші менш суворі, запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обов”язків і належної поведінки.
Судом першої інстанції правильно взято до уваги, що ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи (а.с.13), має незадовільний стан здоров”я, що підтверджено довідками долученими в суді першої інстанції.
Крім того, останній зобов’язався сприяти слідству, з”являтися на всі виклики. Колегія суддів, аналізуючи всі наведені обставини, прийшла до переконання, що перебування під вартою може призвести до незворотніх негативних наслідків в стані здоров”я.
Даних про те, що обвинувачений буде намагатись ухилитись від слідства і суду, від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність, які власне можуть бути підставою для обрання ОСОБА_2 більш суворого запобіжного заходу, в ході аналізу матеріалів справи не встановлено.
В зв”язку з тим, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про відмову в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, покликання в апеляції прокурора на можливість обвинуваченого під час перебування на волі перешкоджати встановленню істини у справі та буде намагатися ухилитися від слідства і суду, продовжувати злочинну діяльність не ґрунтується на об”єктивних даних, тому до уваги колегією суддів не береться. Крім того, обвинувачений з’являвся на всі виклики слідчого в ході досудового слідства у справі та був присутнім в судовому засідання під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження.
З огляду на те, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова судді є обґрунтованою, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 05.10.2010 року про відмову в задоволенні подання слідчого СВ Франківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та обрання йому такого у виді підписки про невиїзд, залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Головуючий: Судді: