Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-489/2009р. Головуючий
в першій інстанції Пузіна В.І.
Категорія 27 Доповідач в апеляційній
інстанції Сімоненко В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2009 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Сімоненко В.М.
суддів - Птіціної В.І., Зотова В.С.
при секретарі - Кілівник Н.І.
за участю - представника позивача - Сарахмана С.О., представника відповідача - Мовенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»
про визнання недійсним частки договору про надання відновлюваної кредитної лінії, зміну умов договору,
за апеляційною скаргою представника Севастопольської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» - Демоненка Ігоря Вадимовича на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 лютого 2009р., -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СФ АКБ СР «Укрсоцбанк» про визнання недійсним частки договору про надання відновлюваної кредитної лінії, зміну умов договору, вимоги якого змінив представник 13.02.2009 року.
Вказує, що 12.04.2007 року між позивачем та СФ АКБ СР "Укрсоцбанк" був укладений кредитний договір відновлювальної кредитної лінії, за умовами п. 1.1.1, 2.5. сплата 13% за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту, тобто в доларах США. Згідно п. 3.3.9 договору погашення кредиту позичальник зобов'язаний здійснювати відповідно до графіка змін максимального ліміту заборгованості в сумі різниці між максимальним лімітом заборгованості, що діяв в попередньому періоді, і максимальним лімітом заборгованості, що буде діяти в наступному періоді.
Доводить, що на час укладення договору курс валюти договору (долар) складав 5,05 грн. за 1 долар США. На грудень 2008 року цей курс - 7,79 грн. за 1 долар США, тобто на 25% збільшився. Отже істотно змінились обставини, якими сторони керувались при укладенні договору.
Тому просить внести зміни до кредитного договору, а саме змінити п. 2.5, виклавши його в такій редакції: "З 24.12.2008 року сплата процентів за користування кредитом здійснюється в гривнях України по курсу 1 долар США = 5,05 грн. щомісячно до 10 числа місяця, наступного за тим, в якому нараховані проценти, на рахунок НОМЕР_1 в СФ АКБСР "Укрсоцбанк", а також в день повернення заборгованості по кредиту в повній сумі".
Також просить змінити п. 3.3.9 договору, виклавши його в наступній редакції: "здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку змін максимального ліміту заборгованості, визначеного п. 1.1.1 цього договору, в сумі різниці між максимальним лімітом заборгованості, який діяв в попередньому періоді, і максимальним лімітом заборгованості, який буде діяти в наступному періоді. З 24.12.2008 року погашення кредиту(в тому числі дострокове погашення кредиту), штрафних санкцій здійснюється замовником в гривнях України по курсу 1 долар США = 5,05 грн. і в строк не пізніше останнього робочого дня попереднього періоду, а також в останній строк повернення заборгованості по кредиту, що визначений в п. 1.1. Договору".
Крім того, вказує, що згідно п. 1.2 договору наданий кредит є споживчим, отже на нього розповсюджується дія ЗУ "Про захист прав споживачів", яким в свою чергу передбачений судовий захист порушених прав. Тому вважає третейське застереження, викладене в п. 6.2 договору недійсним, оскільки позбавляє позивача судового захисту. Просить визнати даний пункт недійсним.
Рішенням суду позов задоволений частково, п.6.2 договору від 12.04.2007р. відновлювальної лінії №945\113В укладеного між ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк» встановлений нікчемним, п.2.5, 3.3.9 цього ж договору викладені у наступній редакції:
«п.2.5 - сплата процентів за користування кредитом здійснюється в гривнях України по курсу 1 долар США = 5,05 грн. що місячно до 10 числа місяця, наступного за тим, в якому нараховані проценти, на рахунок НОМЕР_1 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», а також в день повернення заборгованості по кредиту в повній сумі».
«п.3.3.9 - здійснювати погашення кредиту до графіку змін максимального ліміту заборгованості, визначеного п.1.1.1 цього договору, в сумі різниці між максимальним лімітом заборгованості, який діяв в попередньому періоді, і максимальним лімітом заборгованості, який буде діяти в наступному періоді, в строк не пізніше останнього робочого дня попереднього періоду, а також в останній строк повернення заборгованості по кредиту, що визначений в п.1.1 договору. Погашення кредиту (в тому числі дострокове погашення кредиту), штрафних санкцій здійснюється позичальником в гривнях України по курсу 1 долар США = 5,05 грн.»
В решті вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати, з СФ АКБ СР «Укрсоцбанк» на користь позивача стягнуто 16грн.
Не погодившись з рішенням суду, представник СФ АКБ СР «Укрсоцбанк» надав апеляційну скаргу, в якої просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 25.02.2009р., постановити нове рішення, яким ОСОБА_1 в позовних вимогах відмовити, свої вимоги мотивує тим, що рішення суду першої інстанції винесене при неправильному застосуванні норм процесуального та матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, щодо змісту рішення, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 12.04.2007р. між ОСОБА_1 та СФ АКБСР "Укрсоцбанк" був укладений договір відновлюваної кредитної лінії №945/113В, за умовами якого, кредитор зобов'язаний надавати позичальнику грошові кошти окремими частинами (траншами) зі сплатою 13% річних за кредитом та комісії в розмірі та в порядку, в межах максимального ліміту заборгованості 68900д доларів США за визначеним в договорі графіком зниження максимального ліміту заборгованості з кінцевим терміном погашення усієї заборгованості за кредитом 10.04.2017р. Валютою за цім договором є долар США, курс якого, на час укладення договору, складав 5,05 грн. за 1 долар США.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладання спірного договору, курс долару США до української валюти складав 5,05 грн. за 1 долар США, таке становище існувало певний період до укладення цього договору. В подальшому курсу валюти змінився та ця обставина стала істотною обставиною для внесення змін до договору, згідно ч. 2,4 ст.652 ЦПК України.
З такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина 1 ст. 1056-1 ЦК України встановлює, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Одночасно, згідно до ст. 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків.
Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні спірного договору позивачу були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили позивача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.
Доводи позову стосовно того, що позивач не міг передбачити зміну курсу валют та те, що останній вважає цю обставину істотною обставиною для змінення договору, не можуть бути прийняти до уваги з наступних підстав.
Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долару США до національної валюти - гривні.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний Банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюється Національним Банком України за погодженням з Кабінетом міністрів України.
Поряд с цим, Положення «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженого Постановою Правління Національний Банк України № 496 від 12.11.2003р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного, можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, при укладенні цього договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором, (перш за все позивач), повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним, та те що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цім договором.
Доводи позову, стосовно визнання п. 6.2 спірного договору недійсним не можуть бути прийняти до уваги з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України закріплено право громадянина на захист прав та свобод у судовому порядку.
Відповідно до вимог ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Колегія суддів приходить до висновку, що оскільки зазначена частина договору порушує конституційні права громадянина на звернення до суду за захистом своїх законних прав та інтересів, то вона, відповідно до вимог ст. 288 ЦПК вона є нікчемною, а тому, визнання недійсною у судовому порядку окремо, не потребує.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду, відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись ст.303,307,309,313-315 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника Севастопольської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» - Демоненка Ігоря Вадимовича задовольнити.
Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 25 лютого 2009р. скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання чинності.
Головуючий: В.М. Сімоненко
Судді: В.І. Птіціна
В.С. Зотов