Справа №1-512/2008

ВИРОК

ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

26 вересня 2008 p.        Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в

складі:      головуючого - судді     Гейруша В.Б.

при секретарі     Лендєл Г.В.

з участю обвинувача     Галецького Р.Й.

підсудного     ОСОБА_1

потерпілих     ОСОБА_2,  ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Мукачево кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  приватного підприємця,  одруженого,  що має на утриманні одну малолітню дитину,  раніше не судимого,

у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  190 ч. 1 КК України,

встановив:

В період лютого-березня 2008 р. підсудний ОСОБА_1 шляхом обману та зловживання довірою подружжя ОСОБА_3,  під виглядом виготовлення меблів для салону краси „ Ассоль" заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 у розмірі 3800 грн. та ОСОБА_2 Г - 5500 грн.,  спричинивши потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 9300 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю і показав,  що у лютому 2008 року зустрів ОСОБА_2,  який замовив у нього виготовлення меблів для салону краси його дружини. Погодившись на цю пропозицію,  він отримав від ОСОБА_3 3000 грн. на закупку матеріалів. Згодом отримав від ОСОБА_2 5500 грн. для придбання деревообробного верстата. У березні 2008 року отримав від ОСОБА_2 500 та 300 грн. Грошові суми,  отримані від ОСОБА_2 витратив на вказані потреби.

Крім визнання підсудним своєї вини в інкримінованому йому досудовим слідством злочині,  його вина стверджується показами потерпілих,  свідка,  матеріалами кримінальної справи.

Так,  допитані в судовому засіданні в якості потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 показали,  що в лютому-березні 2008 р. передали ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 9300 грн. для виготовлення меблів в салон краси. Згодом ОСОБА_1 став уникати зустрічей з ними,  на телефонні дзвінки не відповідав. В результаті підсудний меблі не виготовив,  а отримані від них кошти їм не повернув.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила покази потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ході очних ставок з ОСОБА_5 підтвердили свої покази щодо шахрайських дій підсудного по заволодінні їх майном ( а.с.  60-63,  64-66).

Оцінивши всі докази в їх сукупності,  суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою і вважає вірною кваліфікацію його дій досудовим слідством за  ст.  190 ч.1 КК України.

Призначаючи покарання підсудному,  суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного,  що посередньо характеризується за місцем проживання та має на утриманні малолітню дитину.

Щире каяття,  сприяння розкриттю злочину суд визнає за обставини,  які пом"якшують покарання винного.

Обставин,  що обтяжують покарання винного,  немає.

З врахуванням наведеного суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання в межах штрафної санкції  ст.  190 ч.1 КК України.

Цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_2 на суму 23000 грн. та ОСОБА_3 на суму 10000 грн. підлягають частковому задоволенню,  виходячи із слідуючого.

В судовому засіданні потерпілими доведено,  що ОСОБА_5 були заподіяні матеріальні збитки ОСОБА_3 у розмірі 3800 грн.,  ОСОБА_2 - 5500 грн. Зазначені матеріальні збитки підлягають повному відшкодуванню.

Потерпілими в судовому засіданні доведено,  що внаслідок шахрайських дій підсудного вони зазнали моральних страждань: на протязі тривалого часу ОСОБА_1 обманював подружжя ОСОБА_2 про виготовлення меблів; будучи викритим уникав зустрічей з потерпілими; отримані від них гроші в добровільному порядку не повернув; зірвав відкриття салону краси,  чим підірвав довіру майбутніх клієнтів в надійності та обов"язковості ОСОБА_2; змусив останніх в терміновому порядку замовляти меблі в іншого виробника. З врахуванням наведеного,  суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральних збитків по 4000 грн. кожному потерпілому.

Речовий доказ по справі - договір позики,  слід передати за належністю ОСОБА_2

Керуючись  ст.   ст.  323,  324 КПК України,  суд

засудив:

ОСОБА_1 за  ст.  190 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд,  скасувати.

Цивільний позов потерпілих про відшкодування матеріальної шкоди повністю задовольнити,  стягнувши з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 -5500 грн.,  ОСОБА_3 - 3800 грн.

Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково,  стягнувши з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 Г - 4000 грн. та ОСОБА_3 - 4000 грн.

Речовий доказ - договір позики,  що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2,  передати йому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.