АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/2778/12 Справа № 2-929/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 37

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого – Михайловської С.Ю.

Суддів – Чубукова О.П., Красвітної Т.П.

При секретарі – Керімовій Л.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетрвоська від 14 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетрвоська від 14 грудня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом – відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильну оцінку судом доказів та обставин по справі.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові позивачці встановив, що згідно договору дарування від 20 лютого 1991 її батьку ОСОБА_5 належала квартира АДРЕСА_1.

13 вересня 2006 року ОСОБА_5 помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть відділом реєстрації смерті ОСОБА_6 міського управління юстиції Дніпропетровської області 18 вересня 2006 року зроблено запис за №7199.

Відповідно після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_2, та грошових внесків.

В свою чергу, згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно частини 1 статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно статті 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти, другий з подружжя та батьки, встановлено, спадкоємцям першої черги за законом вказаного спадкового майна після смерті ОСОБА_5 була донька померлого - ОСОБА_3. Однак, згідно матеріалів спадкової справи, після смерті ОСОБА_5, 13 вересня 2006 року, ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини не зверталась.

Відповідно до матеріалів спадкової справи з заявою про прийняття спадщини 27 грудня 2006 року звернулась тільки ОСОБА_4. Після чого 21 грудня 2007 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом видане Другою ОСОБА_6 державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за №1-4063, після смерті ОСОБА_5.

Однак в судовому засіданні встановлено, що 20 травня 1986 року Бабушкінськім відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_6 міського управління юстиції Дніпропетровської області, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було розірвано, про що зроблено актовий запис №365. В зв'язку з чим вона не мала права на спадщину і отримання ОСОБА_4 спадщини за законом, як спадкоємця першої черги, є безпідставним.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що 17 вересня 2008 року ОСОБА_3 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_6 міської ради, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_2 дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. У вищезазначеній справі рішенням суду від 09 липня 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_3, були задоволені, та визначено додатковий строк до 10 жовтня 2009 року для прийняття спадщини.

Однак у встановлений судом строк ОСОБА_3 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернулась, а отже і спадщину не прийняла, в зв'язку з чим не вбачається порушення її права на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_5.

Суд, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_3, виходив з того що позивачем, не доведено порушення її спадкового права з боку відповідача, оскільки матеріалами справи встановлено, що відповідно до ст. 1270 ЦК України ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини не зверталася. Згодом, після винесення рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивачка у визначений строк заяву про прийняття спадщини не подала. На підставі чого суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 оскільки ніяких дій щодо прийняття спадщини відповідно до діючого законодавства позивачкою зроблено не було.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і відповідно до вимог ст..ст. 1217, 1258, 1261, 1270 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги позивачки про неправильну оцінку судом доказів та обставин по справі, безпідставні та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.

Таким чином рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують його правильність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетрвоська від 14 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом двадцяти днів.

Судді :