0555                                                                                                                                       Справа № 2-А-114/2009

                П О С Т А Н О В А

      І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

17 червня 2009 року                                                                                                                           м. Ясинувата

         Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:

                                                                                          головуючий суддя                    Бичков П.Ю.

                                                                                          при секретарі                            Галкіної М.С.

                                                                                          позивача                                    ОСОБА_1

                                                                                          представник відповідача         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області адміністративну справу за позовом  ОСОБА_3 до   ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, про визнання незаконним дії про відмову в перерахуванні, зобов’язання перерахування та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 9 липня 2007 року – грудень 2007 року, -

В С Т А Н О В И В :

13 квітня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до  ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Ясинуватської міськрайонного ради (далі по справі – УПСЗН) про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, про визнання незаконним дії про відмову в перерахуванні, зобов’язання перерахування та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 9 липня 2007 року – грудень 2007 року, посилаючись на те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, - неправомірними; стягнення з відповідача на її користь різницю перерахованої відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 1106 гривень 06 копійок.

Ухвалою суду від 12 травня 2009 року було притягнуто до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4 Державного казначейства у Донецькій області.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі і просила визнати дії відповідачів стосовно відмови у виплаті допомоги в розмірі, встановленому Законом, неправомірними і стягнути з недоплачену допомогу до догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в сумі 1106 гривень 06 копійок з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Представник відповідача УПСЗН ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги не визнала i пояснила, що управління у своїй праці керується постановами Кабінету Міністрів України, з роз’ясненнями Міністерства праці та соціального захисту населення України, Міністерства юстиції України. Допомога позивачці призначалась відповідно до постанови КМУ від 11 січня 2007 року №13 i Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, якими були встановлені конкретні розміри допомоги при народжені дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, кpiм того, ці виплати здійснюються за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Просила в позові відмовити, оскільки управління діє в межах діючого законодавства та наданих їм повноважень.

Представник співвідповідача ОСОБА_4 Державного казначейства у Донецькій області ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності участі у судовому засіданні не брала, хоча про розгляд справи була належним чином повідомлена, однак від управління Державного казначейства у Донецької області надійшла заява в котрій просять розглянути справу за відсутність їх представника.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’я з дітьми” передбачена виплата допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш як прожитковий мінімум, встановлений для дітей у віці до 6 років.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір’ю дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з чим мала право на отримання одноразової допомоги при народжені дитини, а також має право отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ч.1 ст. 15 Закону України „Про державку допомогу сім’ям з дітьми” (далі —Закон №2811), а саме в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, на підставі Законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”  дію ст. 15 Закону №2811 було зупинено.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України положення ч.2 ст.56 та п.п.7,14 с .71 ЗУ „Про Державний бюджет на 2007 рік”, а саме про зупинення дії статті 15 Закону № 2811, визнано таким, що не відповідають ОСОБА_7 України (є неконституційними).

Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 9 липня 2007 року дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України інших законів України щодо надання пільг, компенсацій i гарантії, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає вимогам ОСОБА_7, тобто є неконституційними.

Відповідно до ст. 152 ОСОБА_7 України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, відповідно до ст. 8 ОСОБА_7 України, в України визнається i діє принцип верховенства права. ОСОБА_7 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_7 України i повинні відповідати їй. ОСОБА_7 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав i свобод людини i громадянина   безпосередньо на підставі ОСОБА_7 України гарантується.

Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, и права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст i спрямованість діяльності держави.

Таким чином, суд вважає, що з боку відповідача дійсно при здійснені нарахування та виплати  державної допомоги по догляду за дитиною за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року порушені права позивача.

Проте, про суми державної допомоги позивачу було відомо після здійснення  виплат, які вона отримувала щомісяця. Це підтверджує, що протягом 2007 року вона знала про порушення її прав і  не була позбавлена можливості звернутися до суду  за захистом свого права  у 2008 році, однак позов подала лише у лютому 2009 року, тобто після спливу річного строку передбаченого ст. 99 КАС України. Крім того, позивачем ставиться питання про поновлення процесуальних строків, а представник відповідача просить застосувати строк позовної давності і відмовити у задоволені позову у зв’язку із його пропущенням.

Статтею 99 ч. 2 КАС України, для звернення  до адміністративного  суду за захистом прав, свобод та інтересів  особи встановлюється річний строк, який, якщо  не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

 Згідно ст. 100 ч. 1 КАС України, пропущення строку  звернення  до адміністративного  суду є підставою для відмови у задоволені  адміністративного  позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Таким чином, суд вважає що в задоволенні позову необхідно відмовити.

У зв’язку з відмовою в задоволенні позову, відсутні підстави стягувати з відповідача на користь позивача судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову   ОСОБА_3 до   ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, про визнання незаконним дії про відмову в перерахуванні, зобов’язання перерахування та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 9 липня 2007 року – грудень 2007 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення даної постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:                                                                                                                                                   П.Ю. Бичков