Справа № 1-105/09                                 Копія                                                                                   ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2009 року Світловодський міськрайонний суд у складі головуючого судді Гармаш Т.І. при секретарі Пересунько О.А. з участю прокурора Макарової Ю.І., захисника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську кримінальну справу за звинуваченням :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в селі Шамраївка Ульянівського району Кіровоградської області, проживаючого у селі Рацево Чигиринського району Черкаської області, раніше судимого,

- 23.01.1989 року Світловодським районним судом за ч. 3 ст. 117, ч. 2 ст. 141, ч.2 ст.215-3 КК України в редакції 1960 року до 8 років 6 місяців позбавлення волі;

- 20.05.1991 року Шосткинським міським судом Сумської області за ч. 2 ст. 206 КК України в редакції 1960 року до 8 років позбавлення волі;

 - 16.08.2001 року Ульянівським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 196-1, ч. 2 ст.141 КК України в редакції 1960 року до 4 років позбавлення волі, звільнився 13.06.2005 року по відбуттю строку покарання

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, проживаючого в м. Чигирин Черкаської області, АДРЕСА_1 ,  в силу ст. 89 КК України, такого, що не має судимості,-

за ч.3.ст.185; ч. 3 ст. 186, ч.3 ст. 187 КК України,-

   ВСТАНОВИВ:

Підсудні вчинили злочини проти власності за наступних обставин.

 02 листопада 2008 року близько 01 години ОСОБА_2  за попередньою змовою із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спрямовану на повторне відкрите викрадення чужого майна, а саме, грошей у ОСОБА_4  в с. Семигірья Світловодського району Кіровоградської області.  Реалізуючи свій злочинний намір, діючи за попередньою змовою між собою, ОСОБА_2  та невстановлена особа на автомобілі прибули в село Семигірья Світловодського району Кіровоградської області. Для того, щоб не бути викритими потерпілими та не залишити відбитки пальців рук на місці вчинення злочину, ОСОБА_2  та невстановлена особа одягли на обличчя заздалегідь підготовлені ними маски, які виготовили зі спортивних шапочок, а на руки рукавички. Залишивши автомобіль на безпечній відстані ОСОБА_2  та невстановлена особа, реалізуючи свій злочинний намір до кінця,  повторно проникли на територію домоволодіння ОСОБА_4 , де за допомогою заздалегідь підготовленої монтировки взломали замки, у будинок та таким чином проникли в його середину. Перебуваючи в будинку ОСОБА_2  та невстановлена особа висловили вимогу до потерпілої ОСОБА_4  про передачу їм грошей. Потерпіла повідомила, що грошей у неї немає, не повіривши ОСОБА_4  вказані особи продовжили вимагати гроші. Після чого потерпіла повідомила, що гроші знаходяться під матрацом, ОСОБА_2  та невстановлена досудовим слідством особа повторно відкрито викрали гроші в сумі 1000 гривень, які належали ОСОБА_4 , після вийшли з будинку, наказавши потерпілій не повідомляти про вчинений проти не ї злочин в міліцію, зачинивши вхідні двері будинку зовні, для того, щоб потерпіла не мала можливості вийти з будинку та покликати на допомогу.   У такий спосіб, ОСОБА_2  та невстановлена особа повторно відкрито викравши майно ОСОБА_4  з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн..

Крім того, 02 листопада 2008 року близько 01 години ночі, перебуваючи в селі Семигір’я Світловодського району Кіровоградської області та повертаючись до автомобіля після вчинення злочину проти ОСОБА_4 , ОСОБА_2  повторно вступив в злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, а саме, грошей у   ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний намір, діючи за попередньою змовою між собою, не знімаючи масок та рукавичок, ОСОБА_2  та невстановлена досудовим слідством особа повторно проникли на територію домоволодіння ОСОБА_5 , де за допомогою заздалегідь підготовленої монтіровки взломали замки, на вхідних дверях в будинок та таким чином проникли в його середину. Перебуваючи в будинку ОСОБА_2  та невстановлена особа висловили вимогу до потерпілої ОСОБА_5  про передачу їм грошей. Потерпіла повідомила, що грошей у неї немає, не повіривши ОСОБА_5  вказані особи продовжили вимагати гроші. Після чого потерпіла відчинили шафу, дістала гроші в сумі 200 грн. та передала їх ОСОБА_2  та невстановленій особі. Отримавши гроші ОСОБА_2  та невстановлена особа наказали потерпілій не виходити з будинку та не повідомляти про вчинений проти неї злочин в міліцію.  У такий спосіб   ОСОБА_2  та невстановлена особа повторно відкрито викравши майно ОСОБА_5  з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 200 грн.

Крім цього 18 грудня 2008 року в нічний час, діючи за попередньою змовою між собою, ОСОБА_2  та ОСОБА_3  на автомобілі прибули в село Арсенівку Світловодського району Кіровоградської області. Залишивши автомобіль на безпечній відстані, ОСОБА_2  та ОСОБА_3 ,  проникли на територію домоволодіння ОСОБА_6 , де за допомогою заздалегідь підготовленої монтіровки взломали замок, на який були зачинені вхідні двері в сарай та таким чином проникли в його середину. З даного сараю ОСОБА_2  та ОСОБА_3  діючи в групі осіб таємно повторно викрали свиню вагою  100 кг , вартістю 18 гривень 50 копійок за кілограм живої ваги. Після цього ОСОБА_2  та ОСОБА_3  продовжуючи свої злочинні дії проникли в інший сарай, який знаходився на території домоволодіння ОСОБА_6 , звідки таємно викрали другу свиню вагою 100 кг вартістю 18 гривень 50 копійок за кілограм живої ваги. У такий спосіб, ОСОБА_2  та ОСОБА_3   таємно викравши майно ОСОБА_6  з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3700 гривень.

Крім того, 25 грудня   близько 01 години 00 хвилин повторно вступили в злочину змову, спрямовану на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, а саме грішми ОСОБА_7  та ОСОБА_8 . При цьому ОСОБА_3  мав точні дані про те, що потерпілі є похилого віку, проживають самі, без дітей, тому мають гроші, а в силу похилого віку не будуть чинити опір. З цією метою ОСОБА_2  та ОСОБА_3  на автомобілі прибули  в село Тіньки Чигиринського району Черкаської області. Для того, щоб не бути викритими потерпілими та не залишити відбитки пальців рук на місці вчинення злочину, ОСОБА_2  та ОСОБА_3 . одягли на обличчя заздалегідь підготовлені маски, які виготовили зі спортивних шапочок, а на руки рукавички. Залишивши автомобіль на безпечній відстані ОСОБА_2  та ОСОБА_3  повторно проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , де за допомогою заздалегідь підготовленої монтіровки взломали замки, на які були зачинені вхідні двері в будинок та таким чином раптово проникли в його середину. Перебуваючи в кімнаті будинку, де знаходились потерпілі ОСОБА_7  та ОСОБА_8 , з метою не бути  викритими на місці вчинення злочину   ОСОБА_2   за допомогою монтіровки розбив лампу, яка світила в кімнаті. Присвічуючи ліхтарями ОСОБА_2  та ОСОБА_3  висловили вимогу до потерпілих про передачу їм грошей, при цьому погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров’я потерпілих, а саме, погрожуючи їх вбити чи покалічити. В свою чергу потерпілі повідомили, що їх гроші знаходяться на рахунку в банку. Не припиняючи свої злочинні дії спрямовані на незаконне заволодіння майном, погрожуючи насильством небезпечним для життя та здоров’я потерпілого,   ОСОБА_2  продовжив висловлювати вимогу про передачу грошей ОСОБА_8 , яка реально побоюючись застосування відносно неї насильства просила не бити її та стала плакати, при цьому ОСОБА_2  реалізовуючи свої погрози про застосування небезпечного для життя та здоров’я насильства, вдарив потерпілу монтіровкою по лівому плечі, чим спричинив її фізичний біль. ОСОБА_7  намагаючись заспокоїти дружину хотів підійти до неї, але в цей час ОСОБА_3  з метою не допустити його пересування по кімнаті та реалізуючи погрозу про застосування насильства небезпечного для життя та здоров’я,  наніс йому удар дерев’яною палицею по голові, від цього удару потерпілий впав на підлогу і йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови, які по ступеню тяжкості відноситься до категорії легких, а ОСОБА_3  та ОСОБА_2  продовжили вимагати гроші, погрожувати застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров’я, та не припиняли обшукувати будинок.  Знайшовши в шафі 2000 гривень та 100 доларів США, які згідно діючого курсу станом на 25.12.2008 року становлять 779 гривень,   ОСОБА_2  та ОСОБА_3  заволоділи ними. ОСОБА_7   маючи на меті припинити вчинення протиправних дій проти нього та його дружини, реально побоюючись продовження застосування відносно нього та його дружини насильства, повідомив ОСОБА_2  та ОСОБА_3 , що інша частина грошей знаходиться за телевізором. ОСОБА_2  та ОСОБА_3  у вказаному потерпілим місці заволоділи грошима в сумі 3150 гривень. Продовживши ще деякий час обшукувати будинок, але не знайшовши грошей ОСОБА_3  та ОСОБА_2  вийшли з будинку, при цьому наказали потерпілим не повідомляти про вчинений проти них злочин в міліцію та заблокували зовні вхідні двері в будинок, для того, щоб потерпілі не мали можливості вийти на вулицю. У такий спосіб, повторно здійснивши напад з метою заволодіння чужим майном поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров’я потерпілих ОСОБА_2  та ОСОБА_3  з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілим ОСОБА_7  та ОСОБА_8  матеріальну шкоду на загальну суму 5929 грн..

Крім того, 22 січня 2009 року  близько 01 години   ОСОБА_2  повторно вступив в злочинну змову з ОСОБА_3  спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, а саме, грошей у ОСОБА_9  с. Глинськ Світловодського району Кіровоградської області.   ОСОБА_2  точно знав про те, що потерпіла проживає одна, має гроші та в силу свого похилого віку не зможе чинити опір, тому будь – яких інших предметів, для подолання опору та волі потерпілої не застосовували. Реалізуючи свій злочинний намір, діючи за попередньою змовою між собою, ОСОБА_2  та ОСОБА_3  на автомобілі прибули в село Глинськ Світловодського району Кіровоградської області. Для того, щоб не бути викритими потерпілою та не залишити відбитків пальців рук на місці вчинення злочину, ОСОБА_2  та ОСОБА_3  закрили свої обличчя платками та на руки одягли рукавички. Залишивши автомобіль на безпечній відстані ОСОБА_2  та ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір до кінця,  повторно проникли на територію домоволодіння ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_3 , де за допомогою заздалегідь підготовленої монтіровки зламали замки, на які були зачинені вхідні двері в будинок та таким чином проникли в його середину. Перебуваючи в будинку ОСОБА_2  та ОСОБА_3  висловили вимогу до потерпілої про передачу їм грошей. Потерпіла ОСОБА_9  відчинила скриню, дістала з неї книжку, в якій знаходились гроші та передала її ОСОБА_2  та ОСОБА_3 , які в свою чергу відкрито викрали гроші в сумі 1200 гривень, які там знаходились. Після ОСОБА_2  та ОСОБА_3  обшукали скриню, з метою заволодіння іншими грошима, але грошей не знайшли. Виходячи з будинку ОСОБА_3  відкрито викрав мобільний телефон «Моторола С 123» вартістю 288 гривень, в якому знаходилась картка мобільного оператора «Київ – Стар» вартістю 25 грн., на рахунку були гроші в сумі 3,16 грн., крім того, наказали потерпілій не виходити з хати та не повідомляти в міліцію про вчинений проти неї злочин. У такий спосіб, ОСОБА_2  та ОСОБА_3  повторно відкрито викравши майно ОСОБА_9  з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на загальну 1516,16 грн.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2   свою вину  за епізодами 1)відкритого викрадення чужого майна, а саме грошей у сумі 1000 грн. вчиненого у групі з невстановленою особою 02.11.2008 у потерпілої ОСОБА_4  в селі Семигір’я, 2) відкритого викрадення чужого майна, а саме грошей у сумі 200 грн. вчиненого у групі з невстановленою особою 02.11.2008 у потерпілої ОСОБА_5  в селі Семигір’я, 3) вчинення за попередньою змовою  з ОСОБА_3  18 грудня 2008 року таємного викрадення чужого майна вчиненого повторно з проникненням на територію домоволодіння, а саме свиней, вартість яких згідно оцінки, складає  3700 грн. у потерпілого ОСОБА_6  4) 22 січня 2009 року вчинення за попередньою змовою з ОСОБА_3  відкритого викрадення чужого майна, а саме грошей у сумі 1200 грн. та мобільного телефону  «Моторола» у потерпілої ОСОБА_9   визнав повністю та суду показав, що він за обставин зазначених в обвинувальному висновку вчинив зазначені злочини. Тим самим підсудний підтвердив час місце та спосіб вчинення злочину, що відповідає обставинам справи, викладеним в обвинувальному висновку. У вчиненому щиро розкаявся.

    За епізодом вчинення заволодіння майном у потерпілих ОСОБА_7  та ОСОБА_8  вину визнав частково, а саме показав, що він разом з ОСОБА_3  проникли у помешкання потерпілих Вдовиченко відкрито заволоділи майном зазначених потерпілих, але погроз застосування насильства небезпечного для життя та здоров’я потерпілих він не вчиняв, тому не погоджується з кваліфікацією даного злочину за ч. 3 ст. 187 КК України. У вчиненому щиро розкаявся.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3   свою вину  за епізодами 1) вчинення за попередньою змовою з ОСОБА_2   18 грудня 2008 року таємного викрадення чужого майна вчиненого повторно з проникненням на територію домоволодіння, а саме свиней, вартість яких згідно оцінки, складає  3700 грн. у потерпілого ОСОБА_6  2) 22 січня 2009 року вчинення за попередньою змовою з ОСОБА_2  відкритого викрадення чужого майна, а саме грошей у сумі 1200 грн. та мобільного телефона «Моторола» у потерпілої ОСОБА_9  визнав повністю та суду показав, що він за обставин зазначених в обвинувальному висновку вчинив зазначені злочини. Тим самим підсудний підтвердив час місце та спосіб вчинення злочину, що відповідає обставинам справи, викладеним в обвинувальному висновку. У вчиненому щиро розкаявся.

    За епізодом вчинення заволодіння майном у потерпілих ОСОБА_7  та ОСОБА_8  вину визнав частково, а саме показав, що він разом з ОСОБА_2  відкрито заволоділи майном зазначених потерпілих, проте погроз застосування насильства небезпечного для життя та здоров’я потерпілих він не вчиняв, тому не погоджується з кваліфікацією даного злочину за ч. 3 ст. 187 КК України. У вчиненому щиро розкаявся.

В зв’язку з визнанням підсудним ОСОБА_2  вини в повному обсязі за епізодами обвинувачення, а саме 1)відкритого викрадення чужого майна, а саме грошей у сумі 1000 грн. вчиненого у групі з невстановленою особою 02.11.2008 у потерпілої ОСОБА_4  в селі Семигір’я Світловодського району, 2) відкритого викрадення чужого майна, а саме грошей у сумі 200 грн. вчиненого у групі з невстановленою особою 02.11.2008 у потерпілої ОСОБА_5  в селі Семигір’я Світловодського району, 3) вчинення за попередньою змовою  з ОСОБА_3  18 грудня 2008 року таємного викрадення чужого майна вчиненого повторно з проникненням на територію домоволодіння, а саме свиней, вартість яких згідно оцінки, складає  3700 грн. у потерпілого ОСОБА_6  в селі Арсенівна Світловодського району 4) 22 січня 2009 року вчинення за попередньою змовою з ОСОБА_3  відкритого викрадення чужого майна, а саме грошей у сумі 1200 грн. та мобільного телефону  «Моторола» у потерпілої ОСОБА_9  в селі Глинськ Світловодського району,

та підсудним ОСОБА_3  за епізодами обвинувачення 1) вчинення за попередньою змовою з ОСОБА_2   18 грудня 2008 року таємного викрадення чужого майна вчиненого повторно з проникненням на територію домоволодіння, а саме свиней, вартість яких згідно оцінки, складає  3700 грн. у потерпілого ОСОБА_6  в селі Арсенівка Світловодського району 2) 22 січня 2009 року вчинення за попередньою змовою з ОСОБА_2  відкритого викрадення чужого майна, а саме грошей у сумі 1200 грн. та мобільного телефону  «Моторола» у потерпілої ОСОБА_9  в селі Глинськ Світловодського району, суд відповідно до ч.3 ст 299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та визначив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, за зазначеними епізодами, обмеживши його допитом підсудних та вивчення матеріалів справи, які характеризують особи підсудних.

Крім повного визнання вини підсудними, за зазначеними епізодами їх вина повністю підтверджується зібраними у справі доказами, дослідженими у порядку ч. 3 ст. 299 КК України.

За епізодом заволодіння майном потерпілих ОСОБА_7  та ОСОБА_8  судом досліджені наступні докази:

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 ,  показав   що  24.12.2008 року він та його дружина ОСОБА_8  спали. Вночі вони прокинулись від того, що хтось стукав у двері. Він включив світло в кімнаті та на вулицю. В цей час в кімнату зайшли двоє невідомих хлопців, на обличчі яких були маски, на руках – рукавички. Перший, який зайшов в кімнату, тримав в руках  металевий предмет, яким розбив лампочку. Почали вимагати гроші. Він мовчав, а жінка сказала, що грошей у них немає. Один з хлопців світив ліхтариком, відкрив шафу, знайшов гроші. Коли виходив з кімнати вдарив жінку по плечу, а його стукнув у груди, а потім по лобі, якимось предметом, яким він не бачив тому що було темно. Чим вдарили дружину він також не знає. Забрали гроші 6000 грн. та 100 доларів США.  Дружині наказали, щоб говорила де гроші, бо будуть бити. Коли хлопці виходили з хати, то їм з дружиною наказали не виходити пів години на вулицю, а якщо вийдуть, то вони будуть стрілять.

Показання потерпілої ОСОБА_8 , дані нею на досудовому слідстві (протокол допиту від 30.12.2008 року) та оголошені у судовому засіданні (т.1 а.с.103-105) з яких вбачається, що 24.12.2008 року вона та її чоловік ОСОБА_7  лягли спати близько 19 години. Вночі вона прокинулась від того, що у дворі гавкала собака, крім того, хтось стукав у двері. Вона сказала чоловіку, щоб він включив світло в кімнаті та на подвір’ї. В цей час в кімнату зайшли двоє невідомих хлопців, на обличчі яких були маски, на руках – рукавички. У першого хлопця, який зайшов в кімнату, в руках був металевий предмет, яким розбив лампочку, а потім вимкнув світло на подвір’я. Один з них почав світити маленьким ліхтариком. Вони почали вимагати гроші, але чоловік сказав, що грошей у них немає і що всі їх гроші на рахунку у банку. Хлопці не повірили йому і продовжували шукати. Далі один із хлопців підійшов до неї і сказав, щоб вона не обманювала, а говорила де гроші. Вона дуже злякалася, почала кричати і плакати, просити щоб її не били, але невідомий вдарив її по лівому плечі якимось твердим предметом. Від цього удару вона відчула різкий біль. Чоловік кинувся до неї, але хтось із хлопців вдарив його якимось предметом по голові і він впав на підлогу, а невідомі продовжували обшукувати помешкання. Знайшовши аптечку, у якій були гроші, поклав їх собі у кишеню. Скільки там було грошей вона не знає. Вона злякалась та сказала чоловікові, щоб той віддав їм усі гроші, щоб хлопці їх не били. Після чого чоловік вказав на місце де були сховані гроші, а саме за телевізором. Хлопці забрали звідти гроші. Та не повіривши їм, що це всі гроші продовжували все переривати і кричати щоб ми віддавали гроші. Після того, як один із хлопців, що виходив до іншої кімнати повернувся і сказав, що нічого не знайшов, хлопці наказали нам, що вони зараз підуть, а ми щоб пів години не виходили з кімнати. Після цих слів невідомі пішли. Вона присвітила на годинник і побачила, що було близько третьої години ночі. Коли вранці чоловік, чоловік вирішив вийти на подвір’я, то виявив, що двері були зачинені, тому він заліз на горище та почав кликати на допомогу.  

Показання потерпілої ОСОБА_8 , дані нею на досудовому слідстві (протокол додаткового допиту від  18.03.2009 року) та оголошені у судовому засіданні(т.1 а.с. 114-115) з яких вбачається, що потерпіла на запитання слідчого чи погрожували їй та її чоловікові фізичним насильством чи розправою вона надала відповідь що погрожували відразу, як зайшли до будинку, говоривши щоб вони негайно віддали гроші, бо інакше вб’ють чи покалічать. Ці погрози тривали весь час поки невідомі перебували у будинку. Вони реально побоювалися здійснення цих погроз.

Заява потерпілого ОСОБА_7  з якої встановлено, що 25.12.2008 року, близько 02.00 год. невідомі особи проникли у будинок та із застосуванням фізичної сили викрали гроші у сумі 5150 грн та 100 доларів США.(а.с. 72);

Висновок судово медичної експертизи з якого встановлено, що у потерпілого ОСОБА_7  виявлені  тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких.(т.1 а.с.119);

Протокол огляду місця події від 25.12.2008 року (т.1 а.с. 76-91), а саме домоволодіння, що розташоване за адресою с. Тіньки   АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_7

Протоколи відтворення обстановки та обставин події  від 28 січня 2009 року, та 17 лютого 2009 року з якого встановлено що підсудний ОСОБА_2  та ОСОБА_3  на місці пояснили та показали, як саме вони вчиняли злочин в селі Тіньки Чигиринського району (т.1 а.с.209 -231);

Довідка про те, що офіційний курс долара США по відношенню до гривні на 25.12.2009 року складав 779 грн. за 100 США.

Досудовим слідством дії ОСОБА_2  та ОСОБА_3   кваліфіковані за ч. 3 ст. 187 КК України, а саме як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров’я потерпілих.

Суд не погоджується з даною кваліфікацією виходячи з наступного.

Під фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров’я охоплюється легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я, або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, замах на вбивство та вбивство. Психічне насильство полягає у погрозі заподіяти зазначене насильство, в тому числі вбивство.

    Даючи оцінку доказам, а саме показанням потерпілої ОСОБА_8 , які були дані нею підчас першого та додаткового допиту, та які були оголошені у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вони мають суттєві розбіжності, а саме при вільному викладенні подій, який зафіксований у протоколі допиту від 30.12.2008 року потерпіла не говорила, про те що під час заволодіння грішми ОСОБА_2  та ОСОБА_3  їй погрожували вбивством чи каліцтвом, а під час додаткового допиту 18.03.2009 року потерпіла ствердно відповідала на сформульовані слідчим запитання щодо характеру та інтенсивності погроз. В силу стану здоров’я в судовому засіданні потерпіла не допитувалась. Аналогічні суттєві розбіжності маються і в показанням потерпілого ОСОБА_7

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7  показав, що, підсудні,  лише після того, коли залишили приміщення будинку наказали їм не виходити з будинку, пригрозивши, що у протилежному випадку вони будуть стрілять.

У зв’язку з наявними суттєвими розбіжностями у показаннях потерпілих, на яких базується кваліфікація досудовим слідством дій підсудних у вчиненні розбійного нападу, передбаченого ч. 3. ст. 187 КК України, суд ставить під сумнів достовірність їх показів.

Виходячи з положень ч.3 ст.62 Конституції України, а саме що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, та що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь суд дійшов висновку, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження достовірними доказами факт здійснення розбійного нападу з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров’я потерпілих.

    Враховуючи, що потерпілому ОСОБА_7  спричинені тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких, а потерпілій ОСОБА_8  був нанесений удар, від чого вона відчула фізичний біль, суд вважає, що підсудні ОСОБА_2  та ОСОБА_3  відкрито викрали чуже майно, застосувавши до потерпілих ОСОБА_7 , та ОСОБА_3  насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого.

Таким чином суд вважає що вина підсудних у вчиненні таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб та поєднаного з проникненням у приміщення та відкритого викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого та з проникненням у житло доведена повністю сукупністю, послідовних та узгоджених  між собою доказів, які отримані під час досудового та судового слідства з дотриманням  вимог кримінально-процесуального закону.

Оцінивши сукупність наведених доказів, дії підсудних суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 та ч.3 ст. 186 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 , та ОСОБА_3  суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи підсудних, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Підсудний ОСОБА_2  має не зняту та не погашену судимість за вчинення умисних злочинів, не працює за місцем проживання характеризується посередньо, має неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, щиро розкаявся запевнивнив суд, що не допустить в майбутньому подібних діянь.

Підсудний ОСОБА_3  в силу ст. 89 такий, що не має судимості, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, щиро розкаявся запевнивнив суд, що не допустить в майбутньому подібних діянь.

Щире каяття підсудних у вчиненених злочинах, активне сприяння  ними у розкритті злочинів, явку з повинною підсудного ОСОБА_3 , наявність на утриманні у підсудного ОСОБА_2  неповнолітніх дітей, суд розцінює як обставини, що пом’якшують покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудним ОСОБА_2  та ОСОБА_3  є вчинення злочину відносно осіб похилого віку, а підсудного ОСОБА_2  - рецидив злочинів.

Враховуючи особи підсудних, а саме те що вони протягом невеликого проміжку часу вчинили декілька тяжких злочинів проти власності відносно осіб похилого віку, що свідчить про їх схильність до вчинення злочинів та ососбливу суспільну небезпечність зазначених осіб, обставини пом’якшуючі та обтяжуючі покарання суд, виходячи з основних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України приходить до висновку, що виправлення підсудних можливе в лише в умовах  ізоляції їх від суспільства.

Цивільні позови потерпілих підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягаю стягненню з підсудних

Долю речових доказів суд вирішує у порядку ст. 81 КПК України,-

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

                    ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст 185 КК України, ч. 3 ст. 186 КК України, призначивши покарання:

за ч. 3 ст. 185  КК України у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки;

за ч.3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5(п’ять) років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2  покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років.

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст 185 КК України, ч. 3 ст. 186 КК України, призначивши покарання:

за ч. 3 ст. 185  КК України у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки;

за ч.3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3  покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років

 Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_2  з 25.01.2009,   ОСОБА_3  з 20.02.2009 року

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити утримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2  та ОСОБА_3  солідарно на користь ОСОБА_7  12000 (дванадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2  та ОСОБА_3  солідарно на користь потерпілої ОСОБА_9  1225 (одна тисяча двісті двадцять п’ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2  та ОСОБА_3  у прибуток держави судові витрати за проведення судово-трасологічних експертиз на суму 1070 (десять тисяч сімдесят) грн. 46 коп.

Речові докази у справі дерев’яні фрагменти, лінолеум з відбитками взуття- знищити, мобільний телефон «Моторола С123» передати потерпілій ОСОБА_9  за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя                                     підпис

ЗГІДНО:

Суддя Світловодського міськрайооного суду             Т.І. Гармаш