Справа № 22-ц-211 8-Ф/08
Головуючий суду першої інстанції Чулуп О.С.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів Пономаренко А.В.,
Притуленко О.В.
при секретарі Арутюнян Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним і визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 28 липня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2008 року ОСОБА_1звернулася до суду із позовом доОСОБА_2 про визнання на підставі частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України дійсним договору купівлі-продажу і визнання права власності на нежиле приміщення (частину будівлі контори будцеху), розташоване за адресою: АДРЕСА_1
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 лютого 2008 року сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу зазначеного приміщення, що підтверджується письмовими доказами, відбулося часткове виконання договору, але відповідач ухилилася від його нотаріального посвідчення.
Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 28 липня 2008 року в позові ОСОБА_1відмовлено повністю.
Не погодившись зі вказаним рішенням, ОСОБА_1подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що судом не був взятий до уваги факт наявності усіх підстав для визнання договору купівлі-продажу спірного приміщення на підставі частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України. Апелянт також зазначає, що відповідач подав до суду заяву про визнання позову. Крім того, суд необгрунтовано послався на необхідність доведення відсутності арешту спірного майна.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу не підлягає визнанню дійсним, оскільки не встановлено відсутності заборони відчуження або арешту спірного майна; відсутні письмові докази здійснення оплати за договором купівлі-продажу; крім того, не був доведений факт звернення до нотаріуса та його відмова посвідчити цей договір.
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відсутності підстав для
задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що нежиле приміщення (частина будівлі контори будцеху), розташоване за адресою:АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с. 6, 7). Відповідно до договору купівлі-продажу від 18 лютого 2008 року зазначене приміщення, вартістю за даними БТІ 17 854 грн., відповідач продала ОСОБА_1без зазначення суми продажу цього майна (а.с. 8). Відповідач ОСОБА_2. передала приміщення, документи та ключі позивачу 18 лютого 2008 року (а.с. 9), та отримала невизначену суму оплати за договором (а.с. 10).
Законом - статтею 655 цього Кодексу - як істотна умова договору купівлі-продажу визначена певна грошова сума. Відтак, ціна товару є істотною умовою договору купівлі-продажу. Між тим, матеріали справи не містять письмових доказів домовленості сторін про ціну предмета договору - спірного нежилого приміщення.
Відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Докази ухилення однієї зі сторін від нотаріального посвідчення суду надані не були, не були вони надані і в суді апеляційної інстанції.
Твердження апеляційної скарги щодо необгрунтованого посилання суду на необхідність доведення відсутності арешту спірного майна, колегія суддів не бере до уваги, оскільки зазначені обставини не мають правового значення за умови недоведеності інших передбачених частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України обставин. Також не має правового значення і подання до суду апеляційної інстанції постанови приватного нотаріуса щодо відмови у вчиненні нотаріальної дії (посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна) внаслідок відсутності у продавця права власності на земельну ділянку під зазначеним об'єктом. Наведений документ лише підтверджує висновок суду щодо відсутності доказів ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду, апеляційна скарга не містить.
Відтак, висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України є правильним, а відтак правильним є і висновок щодо відмови у позові про визнання права власності на спірне майно.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність у апеляційній скарзі та матеріалах справи підстав для скасування оскаржуваного рішення, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Кіровського районного суду АР Крим від 28 липня 2008 року - залишенню без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 28 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту і: проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подання, касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили.