Справа № 22-ц-2106- ф/2008
Головуючий в першій інстанції суддя Самойлова О. В.
суддя-доповідач Притуленко О. В.
апеляційний суд
автономної республіки крим
у М. Феодосії
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2008 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів: Притуленко О.В., Пономаренко А.В.,
при секретарі , Арутюнян Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Насипновської сільської ради, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішення сільської ради та визнання за нею права користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 05 серпня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Насипновської сільської ради.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1988 року з дозволу сестри -ОСОБА_2 вона користувалася земельною ділянкою площею 0, 01 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 на яку рішенням Насипновської сільської ради №592 від 31 січня 2008 року їй було надано дозвіл для оформлення технічної документації по землеустрою на право власності. Однак рішенням 31 сесії 5 скликання від 30 квітня 2008 року № 687 вищезазначене рішення було визнано таким, що втратило силу. Вважає, що зазначене рішення скасоване незаконно. оскільки вона набула право користування земельною ділянкою на підставі статті 119 Земельного кодексу України.
З урахуванням наведеного просила скасувати рішення сільради та визнати за нею право користування вказаною земельною ділянкою.
Рішенням Феодосійського міського суду А Крим від 05 серпня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в який просить рішення суду скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
В якості доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
ПредставникОСОБА_2 подав заперечення на скаргу, в яких посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить апеляційну скаргу відхилити.
Обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. .213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Ухвалене у справі судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Так, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшоі; висновку про відсутність порушень прав позивачки з боку відповідача, оскільки спірна земельна ділянка на праві власності належитьОСОБА_2
Вирішуючи спір, суд не звернув увагу на те, що згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних. сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства передбачена компетенція адміністративних судів щодо розгляду спорів, зокрема, зазначених у п.1 ч.1 цієї статті.
Оскільки позивачка оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень - Насипновсько' сільської ради № 687 від ЗО квітня 2008 року, яким визнано таким, що втратило силу рішенії; сільської ради № 592 від 31 січня 2008 року про надання ОСОБА_1 дозволу на оформлення технічної документації по землеустрою стосовно земельної ділянки площею 0, 1148 га по АДРЕСА_1, між сторонами не виник спір із земельних відносин; цей спір < публічно-правовим і має вирішуватися адміністративним судом за правилами КАС України.
Виходячи з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо оскарження рішення сільсько. ради розглянути не за правилами, передбаченими КАСУ, ухвалене судове рішення в псі; частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ч.1 ст. 310, п.іч.1 ст. 205 ЦПК України, оскільки відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних виді:-. судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права користування спірною земельною ділянкою, суд виходив із того, що позивачка безпідставно вимагає визнати за нею право користування земельною ділянкою площею 0, 01 га тому, що зазначена земельна ділянка знаходиться у межах земельної ділянки, яка належить на праві власностіОСОБА_2 Фактичне користування земельною ділянкою не створює права на неї незалежно від тривалості користування, якщо її не було надано в установленому земельним законодавством порядку. Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що право позивачки на земельну ділянку не виникло, а тому не підлягає захисту.
При вирішенні спору в цей частині вимог суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 обґрунтувала свої доводи статтею 119 ЗК України, відповідно до якої громадяни. які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років. але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянка можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування клопотанням про передачу її у власність або надання у користування.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в цей частині підлягають залишенню без задоволення інших підстав - в зв'язку з тим, що ці вимоги обгрунтовані нормою закону ( ст. 119 ЗК), правила якої поширюються на випадки, коли користування землею почалося з 1 січня 2002 року - з часу набрання чинності Земельним кодексом України (п.1 розділу IX «Прикінцеві положення» ЗК України). На час звернення позивачки з позовом, строк набувальної давності ще не сплив виходячи з чого підстави для визнання за нею права на користування спірною земельною ділянкою відсутні.
З урахукванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду в цей частині підлягає скасуванню на підставі п.4 ст. 309 ЦПК України в зв'язку з порушенням судом норм матеріального права, з ухваленням нового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права користування земельною ділянкою з вищевикладених підстав
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 310, 313-314, 316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 05 серпня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Насипновської сільської ради про визнання права користування земельною ділянкою за набувальною давністю залишити без задоволення.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Насипновської сільської ради про скасування рішення сільської ради №687 від 30 квітня 2008 року закрити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.