Справа № 22-а-1823-ф/2008
Головуючий в пертій інстанції
суддя Буцмак Ю. Є, суддя-доповідач Авраміді Т.С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Моісеєнко T.L,
суддів: Авраміді Т.С. ,
Іщенка В.І.,
при секретарі Алієвій Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Кіровської районної державної адміністрації АР Крим про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Управління праці і соціального захисту населення Кіровської районної державної адміністрації АР Крим на постанову Кіровського районного суду АР Крим від 14 травня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2008 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до УПСЗІІ Кіровської районної державної адміністрації АР Крим про визнання неправомірними дій щодо відмови у виплаті допомоги з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6-ти років, та зобов'язання щомісячно виплачувати допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6-ти років.
Згодом позивач уточнила позовні вимоги, зазначив, що вона є матір'ю ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_1, та на підставі ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" має право на отримання допомоги з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6-ти років, тобто з 9 липня 2007 року у розмірі 463 грн.. з 01 жовтня 2007 року - 470 грн., але відповідач відмовив їй у сплаті допомоги в такому розмірі, незважаючи на те, що Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст. ст. 56 ч.2 абз.3, 71 п.п.7, 14 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Постановою Кіровського районного суду АР Крим від 14 травня 2008 року позов задоволено частково: зобов'язано відповідача виплатити позивачці допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. В задоволенні решти позову відмовлено.
фУПСЗН Кіровської районної державної адміністрації АР Крим не погодившись з зазначеною постановою, подало апеляційну скаргу, в який ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування суттєвих обставин, які мають значення для справи та прийняття рішення на підставі недоведених обставин, які суд вважав встановленим, що призвело до неправильного вирішення справи.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивачки щодо виплати допомоги у розмірі, встановленому законом ґрунтуються на законі.
При цьому суд встановив, що позивачка, яка має доньку ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; в зв'язку з чим допомога по догляду.за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна була їй надаватися у спірний період відповідно до ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до УПСЗН Кіровської районної державної адміністрації АР Крим з заявою про виплату їй щомісячної допомоги з догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, на що отримала відповідь про те, що виплата допомоги з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років, буде їй виплачена у випадку зміни законодавства і виділення необхідних грошових коштів.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми» громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" передбачено, що допомога за догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" був затверджений в розрахунку на місяць прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років у розмірі: з 1 квітня -463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Пунктом 7 статті 71 Закону України №489-V від 19.12.2006 року дія ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії ст. ст. 41, 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Виходячи з того, що у 2007 році відповідач не сплатив позивачці допомогу по догляду за дитиною у встановленому законом розмірі, суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав
відповідача надати позивачці допомогу по догляду за дитиною у встановленому Законом порядку,
Оскаржуючи рішення суду, відповідач вказує на невизначеність законодавством порядку та розміру виплати допомоги на 2007 рік, посилається на неможливість виплати вказаної допомоги у зв'язку з відсутністю відповідних коштів.
Колегія судів вважає зазначені доводи неспроможними, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Тобто посилання органами влади на відсутність коштів як на причину невиконання зобов'язань, не може бути прийнято до уваги.
Крім того, зазначене твердження відповідача суперечить вимогам ст. 46 Конституції України, якою встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело нрава. У рішенні за справою «Лисенко проти України» (заява № 18219/02) Європейський суд з прав людини з приводу тверджень державних органів про те, що їх не можна звинуватити у бездіяльності через неналежне виконання своїх обов'язків при виконанні прийнятих рішень за відсутності законодавчих заходів, у черговий раз зазначив, що такі твердження мають бути відхилені.
Доводи апелянта про те, що він є неналежним відповідачем спростовуються змістом ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", а також п.1 постанови Кабінету Міністрів України №32 від 16 січня 2007 року, відповідно до яких всі види державної допомоги сім'ям з дітьми призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Інші доводи, викладені в апеляційній скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування чи зміни рішення, суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і правильно з'ясував правовідносини сторін, фактичні обставини, належно оцінив докази, надані сторонами, правильно визначив матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини й постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Кіровської районної державної адміністрації АР Крим на постанову Кіровського районного суду АР Крим від 14 травня 2008 року - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду АР Крим від 14 травня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.