Справа № 22-а-1864- Ф/08

Головуючий в першій інстанції

суддя Шкуліпа В. І. суддя-доповідач     Авраміді Т. С

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року вересня місяця 23 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.  Феодосії в складі:

Головуючого,  судді:   Моісеєнко Т.І.,  суддів:    Авраміді Т.С. ,

Полянської В.О.,  при секретарі    Алієвій Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Феодосія справу адміністративної юрисдикції за позовомОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Бердянського міжрайонного Управління юстиції Запорозької області про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної та моральної шкоди,  за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 3 липня 2008 року -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Бердянського міжрайонного Управління юстиції Запорозької області про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної та моральної шкоди,  мотивуючи позовні вимоги тим,  що рішенням Керченського міського суду від 29 березня 2002 року з ПП «Шарк» м.  Бердянськ Запорізької області стягнуто матеріальну та моральну шкоду. Проте у наслідок протиправної бездіяльності виконавчої служби зазначене рішення виконано не було,  що заподіяло йому матеріальну та моральну шкоду і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 3 липня 2008 року провадження у справі було закрито,  з підстав передбачених п. 1 ч. 1  ст.  151 КАС України у зв'язку з тим,  що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з такою ухвалою суду,  ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу,  в якій ставить питання про її скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає,  що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відділ державної виконавчої служби Бердянського міжрайонного Управління юстиції Запорозької області подало заперечення на апеляційну скаргу в яких просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення,  а ухвалу Керченського міського   суду   АР   Крим  від   03   липня  2008   року   буз   змін   за  тих   підстав,    що

адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства,  оскільки законом  ст.  85 Закону України «Про виконавче провадження» та  ст.  ст. 383-384 ЦПК України встановлено інший порядок судового оскарження дій або бездіяльності державного виконавця,  шляхом подачі скарги до суду,  який видав виконавчий документ в порядку,  передбаченому  ст. 383 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення позивача,  його представника,  дослідивши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про закриття провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку про те,  що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З таким висновком не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Так,  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Бердянського міжрайонного Управління юстиції Запорозької області про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до  ст.  2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав,  свобод та інтересів фізичних осіб,  прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових і службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства,  в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 17 КАС України встановлює,  що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії),  дій чи бездіяльності.

Згідно  ст.  З КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади,  орган місцевого самоврядування,  їхня посадова чи службова особа,  інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства,  в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто,  наведена норма безумовно свідчить про те,  що відділ державної виконавчої служби Бердянського міжрайонного Управління юстиції Запорозької області є суб'єктом владних повноважень.

Таким чином,  наведені норми та суб'єктний склад і предмет позову дає всі підстави вважати,  що дана справа повинна вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Посилання суду першої інстанції на те,  що вказана справа повинна вирішуватися в порядку судового контролю за виконанням судових рішень,  передбаченим VII розділом Цивільного процесуального кодексу,  помилкове і не відповідає вимогам процесуального законодавства.

Статтею 383 Цивільно-процесуального кодексу України,  який набрав чинності 01 вересня 2005 року,  передбачено,  що учасники виконавчого провадження та особи,  які залучаються до проведення виконавчих дій,  мають право звернутися до суду зі скаргою,  якщо вважають,  що рішенням,  дією,  або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення,  ухваленого відповідно до цього Кодексу,  порушено їх права чи свободи.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те,  що до цивільної юрисдикції відносяться лише спори щодо рішень,  дій або бездіяльності органів виконавчої служби,  вчинених під час виконання рішень,  які ухвалені загальними судами за правилами Цивільного процесуального Кодексу України,  тобто які ухвалені після 01 вересня 2005 року.

Отже,  оскарження рішення,  дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби,  вчинених під час виконання рішень загальних судів,  які ухвалені до 01 вересня 2005 року,  не можуть переглядатися за правилами Цивільно процесуального кодексу

України,  який набрав чинності з 01 вересня 2005 року. Такі спори відповідно до  ст.  181 КАС України відносяться до адміністративної юрисдикції.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій державної виконавчої служби Бердянського міжрайонного Управління юстиції Запорозької області під час виконання рішення Керченського міського суду АР Крим від 29 березня 2002 року.

Таким чином,  правових підстав для закриття провадження у справі у суду першої інстанції не було.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення,  суд допустив порушення норм процесуального права,  що є підставою для його скасування.

Відповідно до ч.1 п.3  ст.  199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.  ст.  195,  199,  202,  205,  206 Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 3 липня 2008 року - задовольнити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 3 липня 2008 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення,  однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.