Справа  № 1 – 16/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 квітня 2009 року                                                                                         м. Трускавець

Місцевий Трускавецький міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Рибачука А.І.

при секретарі Словіцькій О.Ю.

з участю прокурора Малахівського Ю.В.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці кримінальну справу про обвинувачення у вчиненні злочину передбаченому ст. 186 ч.3 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 31.07.2008 року, близько 05.00 год., проникнувши на територію Державного підприємства «Санаторій «Кришталевий палац», яке знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 35, через відчинені балконні двері заліз в кімнату № 115, яка знаходиться в корпусі № 5, в якій тимчасово проживали  ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звідки відкрито викрав належні ОСОБА_3 мобільний телефон Samsung D 900 вартістю 670.00 грн. та гроші в сумі 520.00 грн. і належні          ОСОБА_4 гроші в сумі 500.00 грн.

Вказаними діями ОСОБА_2, маючи прямий умисел та корисливу мету, вчинив злочин передбачений ст. 186 ч.3 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 не визнав себе винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.3 КК України та пояснив, що вважає себе винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, мотивуючи свою позицію тим, що проник в кімнату № 115 без наміру викрасти майно потерпілих, так як не знав, що саме знаходиться в цій кімнаті. Викрасти мобільний телефон                      Samsung D 900 він вирішив лише тоді, коли побачив цей телефон на тумбочці біля ліжка.

По суті пред’явленого йому обвинувачення ОСОБА_2 пояснив, що 31.07.2008 року, близько 05.00 год., він, проходячи через територію Державного підприємства «Санаторій «Кришталевий палац», повз корпус № 5, та побачивши, що в одній з кімнат на першому поверсі відчинені двері на балкон, вирішив залізти через балкон в цю кімнату та дізнатись, що знаходиться в ній. Потрапивши в кімнату, він побачив двох жінок, які спали. На тумбочці біля ліжка, зі сторони балкону, він побачив мобільний телефон Samsung D 900 та жіночу сумку. Він забрав телефон і сумку та пішов в напрямку балкону, маючи намір викрасти ці речі. Коли він почав виходити на балкон, то одна з жінок крикнула: «Що ти тут робиш?». Він, перебуваючи на балконі, кинув сумку, зіскочив з балкону на землю та побіг в сторону огорожі. Перескочивши через огорожу, він вибіг на вул. Суховоля та пішов в напрямку центру міста, розглядаючи викрадений ним мобільний телефон. Неподалік будинку культури ім. Т. Шевченка він викинув на дорогу сім-картку, яка знаходилась в цьому телефоні та вставив свою сім-картку з                                № 80974447621. Дійшовши до кільця на вул. Стебницькій, він зупинив попутній легковий автомобіль, на якому поїхав додому в м. Стебник. Викраденим мобільним телефоном він користувався декілька днів. Після цього, 06.08.2009 року, в кіоску, який знаходиться в центрі м. Дрогобич, неподалік продуктового ринку, він продав цей мобільний телефон за 380.00 грн., надавши, на вимогу жінки, яка працювала в цьому кіоску, ксерокопію свого паспорта.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 не визнав своєї вини в інкримінованому йому злочині, його вина у вчиненні злочину передбаченого                                ст. 186 ч.3 КК України доводиться зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 31.07.2008 року, відповідно до якого на склі, з зовнішньої сторони балконних дверей кімнати № 115, яка знаходиться в корпусі № 5, Державного підприємства «Санаторій «Кришталевий палац», виявлено слід пальця руки та на тумбочках, які знаходяться біля ліжок в цій же кімнаті, виявлено два сліди пальців рук (а.с. 6-7);

- протоколом огляду від 18.08.2008 року, відповідно до якого в приміщенні кіоску по вул. Л. України, в м. Дрогобич, в якому здійснюється реалізація мобільних телефонів, виявлено ксерокопію першої сторінки паспорта ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія КВ № 989542 з написом «D 900, 35344401846691/5» (а.с. 14-15);

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 02.08.2008 року, яка дала показання, що 31.07.2008 року, приблизно в 05.00 год., вона прокинулась від крику своєї мами, яка сказала, що в їхній кімнаті був мужчина, який вистрибнув через балкон. На балконі вона побачила свою сумку, з якої були висипані всі речі, які в ній знаходились. Оглянувши свої речі вона виявила, що в неї було викрадено 520.00 грн. Повернувшись в кімнату вона виявила відсутність належного їй мобільного телефону Samsung D 900, а її мама виявила відсутність 500.00 грн., які знаходились в записній книжці, яка лежала на тумбочці біля ліжка (а.с. 22-24);

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 02.08.2008 року, яка дала показання, що 31.07.2008 року, приблизно в 05.00 год., вона прокинулась від скрипу балконних дверей та побачила незнайомого їй мужчину. Коли вона крикнула йому: «Що ти тут робиш?», вказаний мужчина вибіг на балкон та вискочив на вулицю. Вона вибігла на балкон та побачила, що цей мужчина забіг за кут сусіднього з їхнім корпусу. Після цього вона побачила на підлозі балкону сумку її дочки, з якої були висипані всі речі, які в ній знаходились. Оглянувши разом з дочкою речі, вони виявили відсутність 520.00 грн. та мобільного телефону Samsung D 900 належних її дочці та відсутність належних їй             500.00 грн., які знаходились в її записній книжці, яка лежала на тумбочці біля ліжка (а.с. 26-28);

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 18.08.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 дав показання, що 31.07.2008 року, близько 05.00 год., він, через відчинені балконні двері, проник в кімнату № 115, в корпусі № 5, Державного підприємства «Санаторій «Кришталевий палац», звідки, незважаючи на те, що був поміченим однією з потерпілих, яка крикнула: «Що ти тут робиш?», викрав мобільний телефон Samsung D 900, яким користувався до 06.08.2008 року, а потім продав його за 380.00 грн. в кіоску, який знаходиться в центрі м. Дрогобич, неподалік магазину «1000 дрібниць» (а.с. 44-46);

- протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_2 від 20.08.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 дав показання, що 31.07.2008 року, близько 05.00 год., він, через відчинені балконні двері, проник в кімнату № 115, в корпусі № 5, Державного підприємства «Санаторій «Кришталевий палац», звідки, незважаючи на те, що був поміченим однією з потерпілих, яка крикнула: «Що ти тут робиш?», викрав мобільний телефон Samsung D 900, яким користувався до 06.08.2008 року, а потім продав його за 380.00 грн. в кіоску, який знаходиться в центрі м. Дрогобич, неподалік магазину «1000 дрібниць» (а.с. 77-79);

- висновком дактилоскопічної експертизи від 29.09.2008 року № 187, відповідно до якого слід пальця руки, який вилучений з скла балконних дверей кімнати № 115, яка знаходиться в корпусі № 5, Державного підприємства «Санаторій «Кришталевий палац»,  залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_2, а слід пальця руки, який вилучений з тумбочки, яка знаходиться в цій же кімнаті,  залишений підмізинним пальцем лівої руки ОСОБА_2 (а.с 107-116);      

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5, відповідно до якого 06.08.2008 року, приблизно в 12.00 год., до неї, в кіоск, який знаходиться в центрі м. Дрогобич, підійшов молодий хлопець та запропонував придбати в нього мобільний телефон Samsung D 900, бордового кольору, не маючи зарядного пристрою та документів на цей телефон. Вона, отримавши від нього ксерокопію першої сторінки його паспорта та написавши на ній марку мобільного телефону та IMEI цього телефону, купила в нього цей телефон, заплативши йому 380.00 грн. (а.с.118-119).

Дослідивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ст. 186 ч.3 КК України, так як він проникнувши в приміщення кімнати № 115, в корпусі № 5, Державного підприємства «Санаторій «Кришталевий палац» та, будучи поміченим потерпілою ОСОБА_4, викрав належні ОСОБА_3 мобільний телефон Samsung D 900 вартістю 670.00 грн. та гроші в сумі 520.00 грн. і належні ОСОБА_4 гроші в сумі           500.00 грн.

Потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на стадії досудового слідства заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 в їх користь 4 246.74 грн. матеріальних збитків та 10 000.00 грн. моральної шкоди, про що подано відповідну заяву, яка слідчим  долучена до матеріалів справи.  

Суд вважає, що зазначений вище цивільний позов необхідно залишити без розгляду, так як подана позивачами позовна заява не відповідає вимога ст. 119 ЦПК України, через те, що в ній чітко не викладено обставин, якими кожна з позивачів обґрунтовує свої вимоги та чітко не сформульовано, кожною з них, позовні вимоги та роз’яснити цивільним позивачам, що відповідно до ст. 28 КПК України залишення без розгляду їхнього позову не позбавляє їх можливості звернутись до суду з позовом до ОСОБА_2  в порядку цивільного судочинства.

При провадженні досудового слідства по вказаній справі було проведено дактилоскопічну експертизу, вартість якої становить 262.92 грн., а в ході судового слідства було проведено товарознавчу експертизу, вартість якої становить 626.08 грн. Суд приходить до висновку, що з підсудного ОСОБА_2 необхідно стягнути вартість цих експертиз, так як відповідно до ст. 93 КПК України при визнанні підсудного винним з нього стягуються судові витрати.

При обранні підсудному ОСОБА_2 покарання суд враховує те, що ним вчинено злочини, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

При обранні підсудному ОСОБА_2 виду і розміру покарання суд приймає до уваги обставини, що пом’якшують покарання, а саме те, що він позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Крім того, суд при призначенні ОСОБА_2 покарання приймає до уваги те, що він, хоч і вважається таким, що не має судимості, однак неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, а саме: 08.04.2002 року справа про його обвинувачення за ст. 185 ч.1 КК України була закрита Франківським районним судом             м. Львова на підставі ст. 10 КПК України, в зв’язку з його передачею на поруки колективу Стрийського вищого професійного училища № 8; 12.05.2005 року він був засуджений Дрогобицьким міськрайонним судом за ст. ст. 289 ч.2, 15, 186 ч. 1, 76, 70 КК України до             5 (п’яти) років позбавлення волі з застосуванням статті 75 КК України з іспитовим строком 2 (два) роки, а згодом звільнений від покарання в зв’язку з закінченням іспитового строку, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 неможливе без відбування ним призначеного йому судом покарання.

Керуючись ст. 186 ч. 3 КК України, ст.ст. 93, 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого             ст. 186 ч. 3 КК України і призначити йому покарання за ст. 186 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з          року

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу  залишити без змін – тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 262.92 грн. в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України у Львівській області в рахунок відшкодування вартості дактилоскопічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2 626.08 грн. в користь держави в рахунок відшкодування вартості товарознавчої експертизи.

Цивільний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без розгляду.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення.

Суддя                                                                                                                         Рибачук А.І.