Справа № 22-ц-2366/09 Головуючий 1 інст. - Ольховський Є.Б.
Категорія: шлюбно-сімейні Доповідач - Колтунова А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2009 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Колтунової А.І.
суддів - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.,
при секретарі -Лосєвій К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальність «Фаланга», представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна, -
ВСТАНОВИЛА:
13 листопада 2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя.
Позивачка вказувала на ті обставини, що з 09 вересня 1998 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем.
Від шлюбу мають неповнолітню доньку - 1999 року народження. 14 травня 2001 року подружжям було придбано житловий будинок АДРЕСА_1. Відповідач 17 липня 2008 року свою 1/2 частину будинку подарував їй, в зв'язку з чим цей будинок не підлягає розділу як майно спільно нажите подружжям за час шлюбу.
Під час шлюбу за спільні кошти подружжям також було придбано автозаправну станцію в селі Вінницькі Івани Харківської області, 23/100 частин житлового будинку літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_2 та було внесено 50% від статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Фаланга» (далі -ТОВ «Фаланга»).
Оскільки все перелічене майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності позивачка просила його розділити, а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 25 лютого 2009 року проведено розподіл спільного майна подружжя наступним чином:
виділено ОСОБА_2 автозаправну станцію, розташовану за адресою: АДРЕСА_2
залишено в спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 житловий будинок літ. «А-1» поАДРЕСА_1, визнавши за кожним з них право по 46/100 частин даного будинку;
виділено ОСОБА_1, як учаснику товариства, 50% від статутного фонду ТОВ «Фаланга».
В апеляційній скарзі генеральний директор ТОВ «Фаланга» просить рішення суду скасувати, в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині виділуОСОБА_1. 50 % статутного фонду ТОВ «Фаланга» - відмовити, посилаючись на ті обставини, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми матеріального і процесуального права.
Судом товариство не було притягнуто до участі у справі безпідставно, оскільки його інтереси безпосередньо зачіпаються рішенням суду.
Крім того, суд не вказав, яким саме чиномОСОБА_1. повинно бути виділено 50 % статутного фонду, тобто не визначив правовий режим виділу вказаного майна.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, мотивуючи це тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Суд не притягнув до участі у справі всіх осіб, про права та обов'язки яких вирішив питання при ухваленні рішення.
Судом було розділено майно, яке не було спільним сумісним майном подружжя.
Суд відступив при розподілі майна від рівності часток подружжя за відсутності правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 70 СК України.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники ТОВ «Фаланга» та ОСОБА_1. підтримували апеляційні скарги.
Представник ОСОБА_2. проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про виділ в користування ОСОБА_2. при розподілі спільного сумісного майна подружжя автозаправочної станції, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 46/100 частин жилого будинку АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив із того, що з позивачкою проживає неповнолітня дитина, у зв'язку з чим її частка може бути збільшена.
В користування відповідача з урахуванням викладених обставин виділено 46/100 частин вказаного будинку та 50 % від статутного фонду ТОВ «Фаланга».
Колегія суддів вважає, що дані висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані правильними, так як вони зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, по неповно з'ясованим судом обставинам, що мають значення для справи.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» виходить, що оскільки статтею 12 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ «Про господарські товариства» встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство, тоді вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Разом з тим, без врахування вищевказаних роз'яснень суд виділив відповідачу 50 % від статутного фонду ТОВ «Фаланга», не вказавши його правового режиму.
Крім того, в порушення роз'яснень, що містяться в п. 21 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, суд не притягнув до участі у справі ТОВ «Фаланга», хоча ухваленим рішенням суд вирішив питання про його правах та обов'язках.
У відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України вищевказане порушення є безумовною підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до положень ст. 61 СК України, ст. 52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший з подружжя має право тільки на частину одержаних прибутків від цієї підприємницької діяльності.
Крім того, в матеріалах відсутні будь-які дані, які б свідчили про вартість майна, яке було предметом розподілу між подружжям.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 22 даної постанови Пленуму, вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Судом дане питання не перевірено, що потягло неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Посилаючись в рішенні на ті обставини, що суд при розділі майна подружжя відступає від принципу рівності часток подружжя з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини, суд не встановив, чи отримує позивачка з відповідача на утримання дитини аліменти, в якому розмірі та чи достатній вказаний розмір аліментів для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини.
З'ясування викладених обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору, оскільки в силу ч. 3 ст. 70 Сімейного Кодексу України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, з урахуванням інтересів неповнолітніх, а також непрацездатних повнолітніх сина, дочки, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду не може бути визнано законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Оскільки судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального закону, які перешкоджають суду апеляційної інстанції ухвалити нове рішення, то справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 1, 4 ст. 309, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст. ст. 313, 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальність «Фаланга», представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3. задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2009 року - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - суддя -
Судді -