Справа № 11-2401/07 Категорія: ст.115 ч.1 УК Украины
Головуючий 1 інстанції Черево П.М. Докладчик Попов А.Ф.
АПЕЛЯЦИОННЫЙ СУД ОДЕССКОЙ ОБЛАСТИ
ОПРЕДЕЛЕНИЕ
ИМЕНЕМ УКРАИНЫ
08 вітня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ в составі:
Головуючого Попова О.Ф.
суддів Гриба Б.М. Стоянової Л.О.
с участю прокурора: Корнишева І.Л.
засудженої ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Ширяївського районного суду Одеської області від 16 серпня 2006 року, яким ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не засуджена.
Засуджена за ст. 122ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі .
За ст. 121 ч.2 КК України до 8 років позбавлення волі.
За ст. 115 ч.1 КК України до 11 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі. Утримується під вартою ОСІ.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_2 та неповнолітні ОСОБА_3 08.06.1989 р. народження і ОСОБА_4 02.10.1987 року народження, відносно яких апеляції ніхто не приносив.
ВСТАНОВИЛА:
Як вказано у вироки ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що 08 грудня 2005 року, близько 20-ї години за попередньою домовленістю та разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 всі перебували в стані алкогольного сп'яніння, прийшли на подвір'я садиби розташованої в с. Валентинівна, Ширяєвського району, Одеської області, яка належить ОСОБА_1 діючи з помсти, побили ОСОБА_5 - співмешканця ОСОБА_1, спричинивши йому чисельні удари руками і ногами у голову та різні частини тіла, після чого пішли з подвір'я.
Близько о 24-ї годині того ж вечора, ОСОБА_1, домовившись з ОСОБА_4, та діючи разом з ним, знову прийшли на подвір'я тієї ж садиби і знову, діючи з помсти, побили ОСОБА_5, після чого ОСОБА_1, не узгоджуючи свої дії з ОСОБА_4, з метою умисного заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень способом, що має характер особливої муки, облила ОСОБА_5 горючою сумішшю та підпалила, але злякавшись заподіяного, не бажаючи смерті потерпілому, загасила вогонь, обливши його водою. Злочинними діями ОСОБА_5 були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення.
Продовжуючи свої злочинні дії, 09 грудня 2005 року, о 3-й годині ночі ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знову прийшла до своєї садиби, діючи з помсти та з метою умисного позбавлення життя ОСОБА_5, підійшла до нього, лежачого на землі у подвір'ї, і руками передушила йому шию, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, які викликали механічну асфіксію потерпілого, в наслідок чого наступила його смерть.
В апеляції та доповненнях до неї засуджена ОСОБА_1 фактично повністю визнавши себе винною, просить вирок відносно неї змінити, та пом'якшити їй покарання, призначено судом, посилаючись на те, що вимушена була вбити свого співмешканця, тому що він постійно знущався з неї та її дітей, виганяв їх з дому. Окрім того, ОСОБА_1, посилається на те, що в неї раніше була порядна сім'я, був чоловік, з яким вона народила та виховувала сімох дітей, за що нагороджена «Медаллю материнства» 2 ступеню; чоловік помер у 1993 році, на її утриманні залишилось двоє не повнолітніх дітей, які проживають з нею; раніше до будь якої відповідальності не притягалась.
Заслухавши доповідача, прокурора, на думку якого апеляція не підлягає задоволенню, засуджену ОСОБА_1 з проханням задовольнити її апеляцію, перевірив та обсудив доводи апеляції засудженної її доповнення, заперечення потерпілих, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Засуджена ОСОБА_1, винною визнала себе частково, однак її винність в скоєнні злочину вказаного у вироку суду, підтверджується матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи винність засудженої у скоєнні злочину за обставин, як вони встановлені вироком суду, повністю доведена сукупністю доказів, детально викладених у вироку суду, відповідно з якими її дії за ст. 122ч.1, 121 ч.2,115 ч.1 КК України кваліфіковані правильно.
Суд у вироку дав оцінку доводам ОСОБА_1 у тій частині, де вона заперечувала, що скоїла вбивство ОСОБА_5 та стверджувала, що його скоїв ОСОБА_4, визнавши її твердження безпідставними та навівши мотиви, за якими дійшов такого висновку, з якими не може не погодитися й колегія суддів.
Так, нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості під час першого та другого відвідування своєї оселі з боку ОСОБА_1, в судовому засіданні підтверджено свідченнями ОСОБА_4, згідно яких ОСОБА_1 також наносила удари в різні частини тіла ОСОБА_5
Також ОСОБА_4 показав у судовому засіданні, як під час другого відвідування своєї оселі ОСОБА_1 сокирою хотіла нанести удар по голові ОСОБА_5, але він, ОСОБА_4, вирвав з її рук сокиру, та викинув на город. ОСОБА_1 знову почала бити ОСОБА_5, а потім взяла з сараю пляшку з якоюсь рідиною, по запаху схожою на бензин, облила нею ОСОБА_5, і, діставши з кишені куртки сірники, запалила ОСОБА_5, Той миттєво спалахнув, полум'я охопило все його тіло і голову.
Він, ОСОБА_4, кинувся до ОСОБА_5 і руками почав гасити його голову. На його прохання ОСОБА_1 принесла відро води і вилила на ОСОБА_5, загасивши полум'я.
ОСОБА_5 попросив пити і ОСОБА_1 вилила на нього ще відро води. Після чого вони - ОСОБА_4 і ОСОБА_1 - пішли до ОСОБА_6 і лягли спати.
Через деякий час ОСОБА_1 знову запропонувала йому піти до її оселі, але він прикинувся, що спить, тому вона пішла сама (а.с.379зв.-381зв.).
Ці свідчення ОСОБА_4 підтверджуються висновками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 (а.с.116-120), висновком судово-хімічної експертизи речових доказів (а.с.130-153) , та висновками судово-медичних експертиз речових доказів (а.с. 142-148; 150-155; 157-163), які приведені судом як докази у вироку.
Крім того, ОСОБА_4, засуджений ОСОБА_2, та свідок ОСОБА_6 також підтвердили факт відсутності ОСОБА_1 вдома у ОСОБА_6 з 1 -І до 3-ї години ночі з 8- на 9 грудня 2005 року (а.с.376-378, 385-386зв.). Саме в цей період був задушений ОСОБА_5
Згідно висновку судово-медичного експерта він помер від механічної асфіксії внаслідок здавлення шиї тупим твердим предметом (а.с.119).
Обставини, за яких ОСОБА_1 задушила ОСОБА_5 викладені нею власноруч у своїх явках з повинною (а.с.27-30; 72-75) .
Суд також дав оцінку посиланням ОСОБА_1 на те, що явки з повинною були написані нею нібито під психологічним тиском з боку помічника прокурора, яка в той час вела досудове слідство, і визнав їх такими, що не знайшли свого підтвердження.
З такими висновками суду згодна і колегія суддів, оскільки вони підтверджені матеріалами справи.
Тому і аналогічні доводи, на які посилається ОСОБА_1 у своїй апеляції не підлягають задоволенню.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд врахував суспільну небезпеку вчинених нею злочинів, їх тяжкість, дані, характеризуючи як її особу, так і особу ОСОБА_5; як обтяжуючі покарання обставини врахував те, що злочини скоєні в стані алкогольного сп'яніння та групою осіб за попередньою змовою. Фактично суд врахував і обставини, пом'якшуючі покарання, такі, як наявність на утриманні у ОСОБА_1 неповнолітніх дітей і вчинення злочину вперше, але при цьому вказав, що пом'якшуючих покарання обставин для ОСОБА_1 не вбачає. Тому це посилання суду, в порядку ст.373 КПК України, підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку, як суперечливе, що, в свою чергу, не є підставою для пом'якшення покарання ОСОБА_1, так як покарання, призначене їй судом, є достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст.365, 366, 373 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ширяївського районного суду Одеської області від 16 серпня 2006 р. відносно неї змінити в порядку ст.373 КПК України:
виключити з мотивувальної частини вироку посилання на те, що суд пом'якшуючих обставин по справі не вбачає.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.