Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/5177/13-к

Провадження № 1-кп/553/30/2014

У Х В А Л А

Іменем України

22.01.2014м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві в складі:

головуючого судді – Кононенка С.Д.,

суддів – Крючко Н.І., Андрущенко С.А.,

при секретарі – Бобильовій А.П.,

за участю прокурора –Каралаш Ю.В.,

захисників обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013180000000017 від 31.01.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.364 КК України , ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 , ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.364 КК України, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.3 ст. 364 КК України, ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст. 364 КК України, ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 311 КК України, ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 311 КК України, ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_11, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_12, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309, ч.2 ст.310 КК України, ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_13, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст. 310 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ленінському районному суді м. Полтави знаходиться кримінальне провадження №42013180000000017 від 31.01.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.364 КК України, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 , ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.364 КК України, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.3 ст. 364 КК України, ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст. 364 КК України, ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 311 КК України, ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 311 КК України, ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_11, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_12, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309, ч.2 ст.310 КК України, ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_13, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст. 310 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_16 заявив клопотання про часткове скасування арешту майна, в якому просить винести ухвалу, якою частково скасувати арешти, накладені: 14.02.2013 року, а саме в частині арешту грошових коштів в сумі 8800 гривень та 41046 гривень, які належать ОСОБА_28; 28.03.2013 року, а саме в частині арешту нерухомого майна, а саме гаражу № 7 в кооперативі «Автогаражний колектив Калина - 2», який розташований по вул. Чураївни в м. Полтава та належить ОСОБА_29.

При цьому, в cвоєму клопотанні обвинувачений ОСОБА_16 посилається на те, що 12 лютого 2013 року до суду звернувся начальник відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_30 з клопотанням про накладення арешту на його майно, серед якого було: вилучені під час обшуку 11.02.2013 року за місцем його проживання грошові кошти в сумі 8800 гривень, та вилучений під час обшуку 11.02.2013 року його автомобіль «Infiniti» та грошові кошти в сумі 41046 гривень.

14 лютого 2013 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава Тімошенко Н.В. було винесено ухвалу, якою задоволено клопотання начальника відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_30 та накладено арешт на його майно, а зокрема грошові кошти в сумі 8800 гривень та 41046 гривень.

А тому, обвинувачений ОСОБА_16 вважає, що арешт на грошові кошти в сумі 8800 гривень та 41046 гривень було накладено не обґрунтовано та в порушення вимог ст.ст.170, 171, 172, 173 КПК України, ст.41 Конституції України.

Тому, обвинувачений вважає, що в даному випадку було порушено вимоги ст.170 та ч.2 ст.167 КПК України, оскільки судом було фактично накладено арешт на грошові кошти в сумі 8800 гривень та 41046 гривень, які йому не належать, а належать його дружині, громадянці ОСОБА_28. Вказані грошові кошти не були засобами чи знаряддями для вчинення кримінального правопорушення, не є набутими в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходами від них. В клопотанні про накладення арешту на майно, а в подальшому і в матеріалах кримінального провадження відсутні належні та достатні докази того, що вказані грошові кошти були здобуті злочинним шляхом.

В той же час, як вказує обвинувачений ОСОБА_16, проведеним досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженню було доведено саме належність грошових коштів його дружині ОСОБА_28, оскільки: його дружина є приватним підприємцем, що підтверджується відповідними свідоцтвами. Крім того, 4 грудня 2012 року його дружина ОСОБА_28 продала належний їй на підставі паспорту прив’язки, виданого управлінням з питань містобудування та архітектури - торгівельний павільйон, що розташований в м. Полтава на пл. ОСОБА_6, що підтверджується копією договору купівлі - продажу від 4 грудня 2012 року та відповідними документами. В результаті купівлі – продажу ОСОБА_28 отримала кошти в сумі 58000 грн. (п’ятдесят вісім тисяч гривень 00 коп. )

Тому, як зазначив обвинувачений у своєму клопотанні, в свою чергу, він будь-якого відношення до даного павільйону та договору купівлі - продажу, а відтак і отриманих грошових коштів - не має.

Кошти, які були вилучені під час обшуків 11.02.2013 року - і є саме тими грошима, які отримала його дружина ОСОБА_28 від продажу торгівельного павільйону. Фактично вилученням даних коштів його сім’я, а саме дружина та двоє малолітніх дітей були залишені без засобів існування.

В ст.41 Конституції України зазначено, що «Право приватної власності є непорушним».

Відповідно до ст. 170 ч.3 КПК України арешт може бути накладений на нерухоме майно, гроші, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого.

Вказані грошові кошти у його власності не перебували, належать громадянці ОСОБА_28, яка не має ніякого відношення до інкримінованих йому злочинів, а також не несе цивільної відповідальності за його дії.

Окрім цього, 25.03.2013 року слідчий в ОВС прокуратури в Полтавській області ОСОБА_31 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яким він користувався, а саме: гараж № 7 в гаражному кооперативі «Автогаражний колектив Калина-2», що розташований по вул. Чураївни в м. Полтава. ( Т.6 а.с.86-88 )

28 березня 2013 року слідчим-суддею Октябрського районного суду м. Полтава ОСОБА_32 було винесено ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС прокуратури в Полтавській області ОСОБА_31 та накладено арешт на вище вказаний гараж № 7.

В даному випадку була порушена ст.41 Конституції України, де зазначено, що «Право приватної власності є непорушним». Відповідно до корінця ордера №114 від 5.06.2009 року даний гараж № 7 належить ОСОБА_29, який вона власними зусиллями і будувала на підставі рішення № 628 від 16.09.2008 року. (т.12 а.с.143-144). А тому накладеним арештом на гараж порушується право власності громадянки ОСОБА_29, яка до інкримінованих йому злочинів не має взагалі ніякого відношення та не несе відповідальності за його дії.

Прокурор Каралаш Ю.В. заперечувала проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_16 не довів, що відпала потреба в арешті вказаного майно або такий арешт накладено необґрунтовано.

Суд, вислухавши клопотання обвинуваченого ОСОБА_16, думку учасників судового процесу, які при розгляді даного питання поклалися на розсуд суду, вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_16 не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.315 ч.3 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Кримінально-процесуального кодексу України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як пояснив сам обвинувачений ОСОБА_16, ухвали слідчих-суддів Октябрського районного суду м. Полтави від 14.02.2013 року та 28.03.2013 року, якими було накладено арешти на казане майно, він оскаржував в апеляційному порядку. ОСОБА_33 суд Полтавської області відмовив в задоволенні поданих ним апеляцій та залишив вищевказані ухвали без змін.

Отже, Апеляційний суд Полтавської області не знайшов підстав для скасування арешту на вказане в ухвалах майно.

Таким чином, оскільки обвинувачений ОСОБА_16 поданими доказами та своїми поясненнями не довів, що відпала потреба в накладеному арешті, а також, що арешт було накладено не обґрунтовано, суд приходить до переконливого висновку про необхідність відмови в задоволенні даного клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.174, 315 КПК України , суд -

                                                            У Х В А Л И В :

          У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_16 про часткове скасування арешту майна – відмовити, в зв’язку з безпідставністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

          Головуючий суддя                                                                        С.Д.Кононенко

Судді                                                                                            Н.І.Крючко

                                                                                                     ОСОБА_34