АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-9173/11 Головуючий у 1-й інстанції Кривчун Т.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі: Головуючого - Чічіля В,А,
Суддів: Мартєва С.Ю., Антонова В.М.
розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду7 України в Гребінківському районі- Полтавської області . на постанову Гребінківського районного супу Полтавської об меті ніо ••. кі ' • - по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про нарахування недоплаченої допомоги дитини війни
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Гребінківського районного суоу Полтавської області від /б грудт 2009 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про нарахування недоплаченої допомоги дитини війни задоволено частково.
Визнано бездіяльність УПФУ Київського району в м. Полтаві протиправною в частині не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_2 , передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період * 22 травня 2008 року по 2 ? • '• •• •
року.
Зобов’язано УПФУ в Гребінківському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 22 травня 2008 року по Зі грудня 2і'08 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі УПФУ в Гребінківському районі Полтавської області просить вищевказану постанову місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на кеврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни», прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України, приписів ст.28 Закону7 України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу7 суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Заява УПФУ в Гребінківському районі Полтавської області про поновлення строку на апеляційне оскарження є безпідставною, оскільки строк відповідно ст. 186 КАС України не пропущений.
Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право
на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. *
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов’язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до норм ст.6 Закону7 України „Про соціальний захист дітей війни” з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. При цьому, зазначені висновки суду грунтувались на рішенні Конституційного суду України від 22 травня 2008 року 24» 3 0-рп/2008, яким були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу її Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Після прийняття вищевказаного рішення Конституційного суду України знову почали діяти положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від . 18 листопада 2004 року), тобто з цього часу відновлено право на підвищення пенсії на ЗО' : мінімальної пенсії за віком
Щодо доводів апеляційної скарги про необгрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів зазначає наступне.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише і.-. правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсіГ:не страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлю да- інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано нь- взяв до уваги положення ч.З ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмї" пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно дхд. визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми тд відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ет.4б Конституції України та права на отриманню доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, як: встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчо'!;, рівні питання відносно органу на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення т пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України" здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені - установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахуй^-- пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживанн- пенсіонерів. Таким чином, суд дійшов обгрунтованого висновку, що обов’язок по нарахуванню ть виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний закис дітей війни” покладено саме на управління пенсійного фонду України за місцем проживанню позивача.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати де пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконати своїх повноважень без поважних причини. Отже рішення суду слід вважати законним, обґрунтованим і таким, що скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст.. 186-2, 195, 197. 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИ ЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському райок; Полтавської області -- залишити без задоволення.
Постанову Грєбінківського районно..ті щукм. ІІоннави «іо {Нл рудня 2009 щ-ат залишити бе:
змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді: підписи
З оригіналом згідно: