УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-20286/11 Головуючий в суді першої
Категорія № 10.3.2 (3) інстанції – ОСОБА_1
Доповідач – Савіна Г.О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Савіної Г.О.,
суддів: Турік В.П., Братіщевої Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, зобов’язання перерахувати пенсію та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу (надалі – УПФУ в Саксаганському районі) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, зобов’язання перерахувати пенсію та відшкодування моральної шкоди. Уточнивши та доповнивши під час розгляду справи позовні вимоги, просив суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу щодо відмови в перерахунку з 01.01.2006 року державної та додаткової пенсії як інваліду третьої групи першої категорії постраждалому від Чорнобильської катастрофи, зобов’язати відповідача перерахувати на його користь з 01 січня 2006 року державну пенсію, як постраждалому від Чорнобильської катастрофи інваліду третьої групи першої категорії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком (6 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб) із врахуванням сплаченої державної пенсії, зобов’язати відповідача перерахувати на його користь з 01 січня 2006 року додаткову пенсію, як постраждалому від Чорнобильської катастрофи інваліду третьої групи першої категорії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком (50% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб) із врахуванням сплаченої додаткової пенсії, а токож зобов’язати УПФУ в Саксаганському районі сплатити йому компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
18 червня 2010 року позивачем надано заяву з проханням залишити без розгляду його позовні вимоги в частині визнання протиправними дій УПФУ в Саксаганському районі та зобов’язання перерахунку пенсії та відшкодування моральної шкоди за період з 01 січня 2006 року по листопад 2008 року.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу по відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_2 по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, як інваліду третьої групи першої категорії та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, як інваліду третьої групи першої категорії за період з 01 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року. У решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ в Саксаганському районі ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема, вважають що судом першої інстанції не врахована неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин. Відповідач вважає, що розмір пенсій, доплат і компенсації визначається Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим позивачу правомірно проведені виплати у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1, № 530 та № 654
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС, є інвалідом 3-ї групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим йому призначено державну (основну) та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка виплачується йому УПФУ в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, починаючи з 01.01.2006 року у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з факту порушення відповідачем вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при обчисленні на користь позивача розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, й нарахування останніх в розмірі меншому ніж передбаченому діючим Законом в період з 01.11.2008 року по 01.11.2009 року, й обов'язку відповідача у зв'язку з цим здійснити її перерахунок у відповідності до вищевказаного Закону.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в редакції від 06.06.1996 року, розмір пенсії для інвалідів 3-ї групи щодо яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3-ї групи - у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VІ внесені зміни до ст. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими розмір пенсії інвалідів Ш групи - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році не може бути нижчим 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 12 п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. № 107-VI внесені зміни до ст. 50 Закону №796-ХІІ , згідно з якими особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам Ш групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни, внесені пп. 12, 15 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VІ визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тобто з 22.05.2008 року редакція ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була поновлена, й їх дія на 2009 рік не зупинялася, й положення цих статей не змінювалися.
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачу в період з 01.11.2008 року по 01.11.2009 року застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не згадані вище постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до ст. 54 зазначеного Закону при визначенні розміру пенсії за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Оскільки чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», й іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, то колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин показника розміру мінімальної пенсії за віком, який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний бюджетний рік. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Крім того, колегія суддів враховує те, що право позивача на отримання щомісячної основної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, як на тому наполягав відповідач, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відповідач не може посилатися на відсутність коштів як на підставу для невиконання своїх обов’язків, у зв’язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Однак, судом першої інстанції невірно визначено початкову та кінцеву дати зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу основної та додаткової пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, як інваліду третьої групи першої категорії з 01.11.2008 року по 01.11.2009 року, враховуючи наступне.
Як убачається із заяви позивача про уточнення позовних вимог (а.с. 50) він просив задовольнити його позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача по відмові в перерахунку пенсії та зобов’язання перерахування і виплати основної та додаткової пенсії з листопада 2008 року.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 12 листопада 2009 року, уточнив позовні вимоги 18 червня 2010 року, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України в частині періоду здійснення відповідачем перерахунку і виплати позивачу основної та додаткової пенсії, визначивши цей період з 12 листопада 2008 року по 18 червня 2010 року.
В частині відмови у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 постанова суду не оскаржена.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 201, 205, 276 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу задовольнити частково.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2010 року змінити, зазначивши період за який необхідно зобов’язати відповідача здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, як інваліду третьої групи першої категорії, а саме з 12 листопада 2008 року по 18 червня 2010 року.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Г.О.Савіна
Судді: В.П.Турік
ОСОБА_3