АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а-9191/11 Головуючий у 1-й інстанції Кривчун Т.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011 року м. Полтава

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі: Головуючого - Чічіля В.А.

Суддів: Мартена С.Ю., Антонова В.М.

розглянула в порядку письмового провадження адміністративну' справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області на постанову Гребінківського районного суду Полтавської області від 25 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківс-ькому районі Полтавської області про нарахування недоплаченої допомоги дитини війни

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Гребінківського районного суду Полтавської області від 25 січня 20Ні року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення державної соціальної допомоги як дитині війнизадоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність УПФУ в Гребінківському районі Полтавської області в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2009 року по 0 і жовтня 2009 року

Зобов’язано УПФУ в Гребінківському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст. 28 Закону' України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01 січня 2009 року по 01 жовтня 2009 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі УПФУ в Гребінківському районі Полтавської області просить вищевказану постанову місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни», прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України, приписів ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на олримання, а у відповідача обов’язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до норм ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з

01.01.2009року по 01.10.2009 року. При цьому, зазначені висновки суду ґрунтувались на тому, що в 2009 р. законодавцем дія положень ст. 6 Закону У країни «Про соціальний захист дітей війни» не обмежувалась

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Ху 835-У 1 від 26 грудня 2008 року, надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених бюджетними програмами.

Вказана стаття передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» залежить до розміру мінімальної пенсії за віком.

На виконання вищевказаної норми Кабінетом міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2(309 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії « дитина війни». Пунктом 8 постанови кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Законів України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірах, встановлених вказаною постановою. Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року цією постановою не визначений і змін стосовно цього питання у 2009 році у вказану постанову не вносилося.

Отже, стаття 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з 0 ! січня 2009 року по даний час є діючою у наступній редакції: « дітям війни пенсії або щомісячне грошове

утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність задоволення даного позову та зобов’язання відповідача провести перерахування та виплату позивачу підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року по 01.10,2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Крім того, колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без повалених причини.

Отже, рішення суду слід вважати законним, обґрунтованим і таким, що скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст.. 186-2, 195, 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області - залишити без задоволення.

Постанову Гребіпківського районного суду Полтавської області від 25 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом згідно: