Справа № 2 - 1 / 2007

РІШЕННЯ Іменем   України.

ЗО січня 2007 р.                Чутівський     районний      суд     Полтавської    області

в складі :    головуючого - суддя Антонова А.А.,

при секретарях - Савченко О.В., Шевченко Т.І., Замчій Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та третьої особи - Чутівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на успадковане майно, припинення представництва за довіреністю та повернення цієї довіреності, витребування успадкованого майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та третьої особи - Чутівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на успадковане майно, припинення представництва за довіреністю та повернення цієї довіреності, витребування успадкованого майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала і повідомила, що згідно заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_1  вона є спадкоємницею всього майна ОСОБА_3, який в той же день помер. 18.02.2004 р. отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину успадкованого майна померлого - земельну ділянку, інша частина майна - автомобіль ВАЗ 21011, ДНЗ НОМЕР_1, знаходиться у ОСОБА_2, т.я. ОСОБА_3  22.01.2003 р. видав йому генеральне доручення на цей автомобіль, і після смерті ОСОБА_3 він відмовився повернути автомобіль. В зв'язку з тим, що відповідач відмовився повернути автомобіль, у неї відсутня можливість ним користуватись, погіршився стан здоров"я, чим їй заподіяна моральна шкода, яку оцінює в 2 000 грн. Просить визнати за нею право власності на автомобіль, припинити дію доручення, виданого відповідачу на автомобіль, зобов'язати відповідача повернути автомобіль та доручення і стягнути моральну шкоду.

Представник позивачки позов підтримав повністю і просить його задовольнити.

Відповідач позов визнав частково і повідомив, що він товаришував із ОСОБА_3, а тому той видав йому 22.01.2003 р. генеральне доручення на належний йому автомобіль ВАЗ 21011. Автомобіль був в несправному стані і з березня 2003 р. він ремонтував його за свої кошти. Разом з ОСОБА_3 взяли в кредит двигун, але після смерті останнього двигун повернув, т.я. не було коштів розрахуватись. По питанню повернення автомобіля позивачка до нього не зверталась і він може його повернути позивачці. Вважає, що не заподіяв моральної шкоди.

Представник третьої особи - Чутівської державної нотаріальної контори в судові засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений.

Суд, заслухавши пояснення позивачки і її представника, відповідача та свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належав автомобіль ВАЗ  21011,  ДНЗ  НОМЕР_1.      22.01.2003  р.  ОСОБА_3,  в зв'язку  з

погіршенням стану свого здоров"я, видав ОСОБА_2 доручення на право керування, продажу, здачі в оренду, дарування та інш. належного йому автомобіля і вони разом стали ним користуватись. Відповідно до заповіту від НОМЕР_1 ОСОБА_3 все належне йому майно заповів ОСОБА_1 В той же день ОСОБА_3 помер.      18.02.2004 р. ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого успадкувала частину майна померлого - земельну ділянку; на іншу частину майна - автомобіль ВАЗ 21011, ДНЗ НОМЕР_1, свідоцтво видане не було в зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 автомобіля, т.я. після смерті ОСОБА_3 автомобіль знаходиться у ОСОБА_2

Суд вважає, що вимога ОСОБА_1 про повернення їй автомобіля ВАЗ 21011, ДНЗ НОМЕР_1, є правомірною і підлягає задоволенню, т.я. відповідач порушив право власності позивачки на належне їй майно, а тому автомобіль підлягає витребування із незаконного володіння ОСОБА_2 та поверненню ОСОБА_1

Суд вважає, що, крім права на витребування майна із чужого незаконного володіння, ОСОБА_1 має право на відшкодування завданої їй відповідачем моральної шкоди, яка полягає у порушенні права власності на належне їй майно, але її розмір, враховуючи обгрунтування моральної шкоди, надане позивачкою, характер, обсяг та тривалість страждань, стан її здоров"я, характер немайнових втрат, а також тяжкість вимушених змін у її житті, необхідно зменшити до 250 грн.

Позов ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на автомобіль, припинення представництва ОСОБА_2 інтересів ОСОБА_3 на підставі доручення від 22.01.2003 р. та його повернення підлягає залишенню без задоволення, т.я. законодавством України встановлений порядок, відповідно до якого визнається право власності на майно в разі його спадкування та припиняється представництво за довіреністю.

Керуючись ст.ст. 13, 41 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 237, 244, 248, 316, 319, 321, 325, 328, 386, 387, 391, 1212, 1217, 1223, 1233 ЦК України, ст.ст. 48-50 Закону України „Про власність", суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та третьої особи - Чутівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на успадковане майно, припинення представництва за довіреністю та повернення цієї довіреності, витребування успадкованого майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1автомобіль ВАЗ 21011, ДНЗ НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 250 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 59 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору (державного мита).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 7 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Чутівський районний суд. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційну оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий