Справа № 11а-307/10 Головуючий у 1 інстанції:Строна Т.Г.

Категорія ч. 2 ст. 125 КК України Доповідач: Гаврилов В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого: Пайонкевича Т.Т. суддів: Яременко О.Д., Гаврилова В.М. з участю прокурора: Ковальчука Т.О. представника потерпілої: ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Турківського районного суду Львівської області від 01 лютого 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, одруженого на утриманні має неповнолітню дитину, не працюючого, засуджено за ч.2 ст.125 КК України на 240 годин громадських робіт.

Стягнуто із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_3 З тис. грн. в рахунок морального відшкодування.

Запобіжний захід засудженому залишено підписку про невиїзд.

За вироком суду ОСОБА_2 20.06.2009 року близько 20 год. перебуваючи у нетверезому стані в с. Кіндратів Турківського району Львівської області на грунті особистих неприязних відносин наніс декілька ударів руками по голові ОСОБА_3, а коли потерпіла впала то і ногами по різних частинах тіла, протягнув її по землі до автомашини і вдарив головою до капоту автомашини спричинивши легкі тілесні ушкодження із розладом здоров’я.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд посилаючись на те, що судом не з’ясовані всі обставини справи і дана невірна оцінка зібраним доказам, а проведені слідчі дії грубо порушують вимоги КПК України. Зокрема, на думку апелянта, суд не взяв до уваги покази свідків про те, що він в той день перебував в іншому місці і своєю автомашиною ніде не виїжджав, що він не вживав спиртне, що є інвалідом.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, представника потерпілої ОСОБА_1, який заперечив апеляцію засудженого, міркування прокурора про законний і обгрунтований вирок, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами винуватість ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину при вказаних у вироку обставинах повністю доведена.

Так, засуджений не заперечує наявність напружених стосунків між ним і потерпілою, але заперечує факт побиття її і заявляє про те, що в той день різав дрова на своєму подвір’ї і машиною не виїжджав оскільки вона була поламана.

Разом з тим з показів потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що засуджений перебуваючи в нетверезому стані, разом з братом ОСОБА_4 20.06.2009 року біля 20 год. під’їхав своєю автомашиною червоного кольору до її подвір’я, наздогнав її і вдарив кілька раз рукою по голові, а коли вона впала то копав її ногами, потягнув до автомашини і бив головою до капоту. Вона вирвалась і почала тікати, він погнався за нею, але з хати вийшов її син ОСОБА_5 і засуджений повернувшись до автомашини поїхав геть. Свої покази потерпіла підтвердила під час ставки віч-на-віч з ОСОБА_2 і при відтворенні обстановки та обставин події (а.с. 53,64)

Покази потерпілої підтвердив свідок ОСОБА_6

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_7, родина засудженого ствердили те, що він мав автомашину в користуванні і вживав спиртне в той день, оскільки вони рубали в лісі дрова.

За висновком судово-медичних експертиз № 304 від 15.10.2009 року у потерпілої виявлено три синці в ділянці лівого передпліччя, болючість в ділянці потилиці, забій грудної клітки та поперекової ділянки, синець в ділянці лівої лопатки які могли утворитись 20.06.2009 року від дії тупого предмету, можливо при ударах руками та ногами і відносяться до легкого тілесного ушкодження з розладом здоров’я (а.с. 28).

Суд дав належну оцінку суперечливим показам засудженого і допитаних за його клопотанням свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в частині розбіжностей в даті події і справності автомашини.

Наведене свідчить про те, що судом правильно і повно встановлені фактичні обставини справи і вірно кваліфіковані дії засудженого, а його заперечення розцінені як обрана ним форма захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Призначаючи покарання і частково задовольняючи позовні вимоги потерпілої, суд належно обгрунтував своє рішення і відповідно з ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні дитину та визначив його необхідним й достатнім для виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Інвалідність засудженого на яку посилається апелянт не була врахована як пом’якшуюча обставина у зв’язку із відсутністю відповідних документів в нього і ця обставина не впливає на законність і обгрунтованість прийнятого судом рішення

Підстав для задоволення апеляції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Турківського районного суду Львівської області від 01 лютого 2010 року відносно нього - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом шести місяців з моменту набрання нею законної сили

Головуючий : Судді: