Справа № 10-477/10 Головуючий у І інстанції Стецик Я.Є.

Категорія - ст.264 КК України Доповідач - Перетятько В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого - Перетятька В.О.;

суддів - Макарова Ю.М., Романюка М.Ф.;

з участю прокурора - Сендака І.М.;

адвоката - ОСОБА_1Е,

слідчого - Возняка B.C.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 на постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 03.09.2010 року про відмову в задоволенні подання про взяття під варту щодо ОСОБА_3,

встановила:

Цією постановою відмовлено в задоволенні подання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров”я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, поляка, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, інваліда 1-ї групи, раніше не судимого.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він, будучи належним чином ознайомленим із правилами поводження з вогнепальною зброєю, маючи, у власності гладкоствольну мисливську рушницю моделі „ЗК” 16-го калібру №5651, зберігаючи ключі від сейфа зі зброєю в доступному для сторонніх осіб місці, та не перевіряючи систематично наявності у сховищі своєї вогнепальної зброї, недбало зберігав вказану рушницю за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, чим грубо порушив вимоги и.12.12. Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, та своїми діями допустив те, що мисливською рушницею моделі „ЗК” 16-го калібру № 5651 заволоділа невстановлена слідством особа, яка 01.11.2008 року о 23.50 год. в подвір”ї будинку № 33 по вул. Стрілецькій в м. Мостиська Львівської області шляхом пострілу із вказаної вогнепальної зброї умисно вбила ОСОБА_5

01.09.2010 року щодо ОСОБА_3 за ст.264 КК України порушено кримінальну справу.

01.09.2010 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить постанову судді скасувати та повернути матеріали справи на новий судовий розгляд.

Вказує на незаконність та необґрунтованість постанови судді, покликається на неврахування судом тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, оскільки в зв”язку з діянням, яке йому вміняється органами досудового слідства, скоєно умисне вбивство людини, тобто особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років. Також при розгляді подання неповністю вивчено особу ОСОБА_3, котрий є поляком, має у ОСОБА_6 родину, безперешкодний виїзд до ОСОБА_6 та, використовуючи свій стан здоров”я, може на тривалий термін виїхати з України для лікування, тим самим перешкодивши органу досудового слідства у проведенні необхідних слідчих дій за його участю та виконання процесуальних рішень. Крім того є підстави вважати, що підозрюваний перебуваючи на волі буде перешкоджати встановленню істини у справі, в частині щодо з”ясування обставин потрапляння зброї до рук убивці ОСОБА_5

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію, міркування захисника про відмову у задоволенні апеляції, ознайомившись з матеріалами досудового слідства, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколу судового засідання та постанови суду, суд першої інстанції, при вирішенні порушеного у поданні питання, в цілому дослідив ті обставини, які мали значення для прийняття рішення по справі про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту, в тому числі і ті, на які покликається прокурор в апеляції.

Згідно із ст.150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слід враховувати тяжкість злочину, вік обвинуваченого, стан його здоров”я, сімейний і матеріальний стан, інші характеризуючи обставини, що передбачаються і п.10 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”.

Згідно ст.155 ч.1 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до трьох років.

Запобіжний захід взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, котрий застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що інші менш суворі, запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обов’язків і належної поведінки.

Судом першої інстанції правильно взято до уваги той факт, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, такий вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, є інвалідом першої групи та особою похилого віку з незадовільним станом здоров’я, ( хворіє онкологічним захворюванням), своєчасно прибуває на всі виклики слідчого.

Даних про те, що обвинувачений буде намагатись ухилитись від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність, які власне можуть бути підставою для обрання ОСОБА_3 більш суворого запобіжного заходу, в ході аналізу матеріалів справи не встановлено.

В зв’язку з тим, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про відмову в обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, покликання в апеляції прокурора на можливість підозрюваного під час перебування на волі перешкоджати встановленню істини у справі про умисне вбивство ОСОБА_5, не ґрунтується на об”єктивних даних, тому до уваги колегією суддів не береться.

З огляду на те, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова судді є обґрунтованою, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 03.09.2010 року про відмову в задоволенні подання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я, статевої свободи та статевої недоторканності особи СУ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Головуючий: Судді: