Апеляційний суд Львівської області

м. Львів, пл. Соборна, 7, 79008, (032) 235-90-15

Справа № 11 а-523/2010 Головуючий у 1 інстанції - Грудова Н.Б.

Категорія -ст.15, ст.185ч.3, КК України Доповідач - Гаврилов В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого: Леона О.І. суддів: Галапаца І.І., Гаврилова В.М. з участю прокурора: Войценко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 27 травня 2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, одруженого, не працюючого засуджено за ст.15, ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки - не виїжджати за межі України на інше місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти їх про зміну місця проживання і періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально- виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому залишено підписку про невиїзд, вирішено питання з судовими витратами та речовими доказами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 420 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 17.12.2009 року о 22.20 год., заїхавши на власному автомобілі НОМЕР_1 на територію охоронюваного авто- гаражного кооперативу № 15 по вул. Максимовича, 11 в м. Львові, з допомогою невстановленого слідством знаряддя збив навісні замки з воріт гаражного боксу № 532, проник в середину і таємно викрав дві автомобільні акумуляторні батареї вартістю по 120 грн. кожна і пошкодив 2 навісні замки вартістю 420 грн. заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на 660 грн. З місця вчинення злочину намагався втекти, однак був затриманий охоронцями при виїзді з території кооперативу.

В апеляції засуджений звертає увагу на те, що жодного доказу про його проникнення в гараж в матеріалах справи нема, не знайдено орудія злому, що явку з повиною він писав під тиском працівників міліції, яки погрожували йому арештом, а судом не дано належної оцінки суперечливим показам свідків і потерпілого, настоює на тому, що знайшов непотрібні акумулятори на території кооперативу, вважає справу сфабрикованою і просить, за змістом апеляції його виправдати.

В судове засідання засуджений не з’явився, хоча знав про час і місце розгляду справи, не повідомив причини неявки і не заявив будь-яких клопотань.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає апеляцію безпідставною, а вирок суду законним і обгрунтованим, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, при вказаних у вироку обставинах, повністю доведена.

Так, потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що 17.12.2009 року був у своєму гаражі де зберігав 2 акумулятори, які були в робочому стані. Ідучи до дому закрив гараж на навесні:! замки, ключі від яких зберігав при собі, а на наступний день працівники мілілі- повідомили йому про проникнення в гараж. На місці побачив відсутність замків : пошкоджені петлі на дверях гаража. В міліції упізнав свої акумулятори, які були вже пошкоджені, тріснув корпус.

Свідок ОСОБА_3 підтвердив, що 17.12.2009 року заступив на чергування г ' автогаражному кооперативі, а близько 23 год. в приміщення охорони задзвонив невідомий і повідомив про намагання проникнення в гараж в 2-му ряду посередині. Він разом з напарником, закривши ворота кооперативу побігли в тому напрямку і побачили білі одного з боксів легковий автомобіль вітчизняного виробництва з відкритим багажником На відстані від них приблизно 50 м. водій автомашини побачив їх, закрив багажник : поїхав у протилежному напрямку. Коли вони підбігли до гаражу №532, то побачили, ш: ворота привідкриті. Повертаючись до воріт кооперативу вони зауважили, що в сусідньому ряду в тому ж напрямку їхав згаданий автомобіль. Доїхавши до воріт він зупинився : вийшов водій - засуджений. На запитання свідка, що він робив біля відкритого гаража засуджений відповів, що справляв нужду. Коли на його пропозицію засуджений відкрив багажник автомобіля, він побачив там 2 вживані акумулятори. Засуджений казав, ще акумуляторі належать йому і заперечував проникнення в гараж. Охорона викликала працівників міліції

Свідок ОСОБА_4, охоронець, дав аналогічні покази.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 працівники міліції підтвердили, що б складі оперативної групи виїхали по виклику на місце вчинення злочину, ОСОБА_1 визнавав, що збив молотком навесні замки і проник в гараж звідки викрав акумулятори, написав явку з повиною.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що 17.12.2009 року близько 22 год. був у своєму гаражі і почув неподалік стукіт металу об метал. Він зрозумів, що хтось намагається проникнути в чужий гараж і повідомив про це охорону по мобільному телефону.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив знайомство з засудженим, він має гараж метрів за 70 від гаража потерпілого, про зустріч з засудженим 17.12.2009 року на території гаражного кооперативу не домовлявся.

Названі свідки під час ставок віч-на- віч із засудженим підтвердили свої покази.

Винуватість засудженого підтверджується протоколами огляду місця події, вилучення, явки з повиною (а.с.5,11,12), висновками товарознавчої експертизи (а.с.16- 17,85-88), першими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.13-15).

Наведене, в сукупності, спростовує доводи апеляції, належно оцінено судом і його висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, є обгрунтованим.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно, а покарання призначено відповідно до ст. 65 КК України з урахуванням ступіня тяжкості вчиненого злочину, особи засудженого, що раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для скасування вироку немає.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залищити без задоволення, а вирок Сихівського районного суду м. Львова від 27 травня 2010 року відносно нього без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом шести місяців з моменту набрання нею законної сили.

Судді: