Судове рішення #52465236


Справа № 10-482/10 Головуючий у І інстанції Дячишин В.Ф.

Категорія - ст.307 ч.1 КК України Доповідач - Перетятько В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:



Головуючого - Перетятька В.О.;

cуддів - Макарова Ю.М., Романюка М.Ф.;

з участю прокурора - Дідовського М.Ю.;

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 11.09.2010 року про відмову в задоволенні подання про взяття під варту щодо ОСОБА_2,

встановила:

Цією постановою відмовлено в задоволенні подання старшого слідчого прокуратури Франківського району м. Львова ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою: Львівська область, Турка, вул. Молодіжна, 40/5, раніше не судимого, та обрано йому запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2010 року о 23.00 год. у м. Львові на перехресті вул. Личаківської-Чернігівська було зупинено ОСОБА_2, в якого в приміщенні Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області в присутності двох понятих в його портфелі було виявлено та вилучено паперовий згорток з подрібненою речовиною зеленого кольору, яка згідно висновку спеціаліста № 3/1357 від 16.07.2010 року є канабісом (марихуаною) та відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу (марихуани) у перерахунку на висушену сировину становить 7,04 грн.

12.08.2010 року по даному факту прокуратурою Личаківського району м. Львова порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

27.08.2010 року ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст.115 КПК України.

06.08.2010 року старшим слідчим прокуратури Франківського району м. Львова винесено постанову про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 та порушено кримінальну справу за ч.1 ст.307 КК України.

30.08.2010 року Франківським районним судом продовжено строк гримання під вартою ОСОБА_2 до десяти діб.

06.09.2010 року Франківським районним судом м. Львова ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до п’ятнадцяти діб.

06.09.2010 року прокуратурою Франківського району м. Львова ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

10.09.2010 року вказана кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 скерована в суд в порядку ст.232 КПК України для розгляду по суті.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить постанову судді скасувати та повернути матеріали справи на новий судовий розгляд.

Вказує, що матеріали кримінальної справи дають підстави вважати, що ОСОБА_2, який не сприяв і не буде сприяти встановленню істини в кримінальній справі, перебуваючи на волі, маючи досвід оперативно-розшукової діяльності, може перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятися від слідства та суду, виконання процесуальних рішень.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію, міркування захисника про відмову у задоволенні апеляції прокурора та думку ОСОБА_2, який просив відхилити апеляцію прокурора та залишити постанову судді без змін, ознайомившись з матеріалами досудового слідства, колегія суддів вважає, що апеляція задовольнянню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколу судового засідання та постанови суду, суд першої інстанції, при вирішенні порушеного у поданні питання, в цілому дослідив ті обставини, які мали значення для прийняття рішення по справі про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту, в тому числі і ті, на які покликається прокурор в апеляції.

Згідно із ст.150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слід враховувати тяжкість злочину, вік обвинуваченого, стан його здоров”я, сімейний і матеріальний стан, інші характеризуючи обставини, що передбачаються і п.10 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”.

Згідно ст.155 ч.1 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки.

Запобіжний захід взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, котрий застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що інші менш суворі, запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обов'язків і належної поведінки.

Судом першої інстанції правильно взято до уваги, що ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває, має постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання та за попереднім місцем роботи, одружений, на утриманні має малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_5 та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, згідно наданої довідки хворіє та на даний час перебуває на стаціонарному лікуванні в ЛШМД м. Львова, дитина фактично залишилась без належного догляду та опіки батьків

Даних про те, що обвинувачений буде намагатись ухилитись від слідства і суду, від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність, які власне можуть бути підставою для обрання ОСОБА_2 більш суворого запобіжного заходу, в ході аналізу матеріалів справи не встановлено.

В зв'язку з тим, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про відмову в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, покликання в апеляції прокурора на можливість обвинуваченого під час перебування на волі перешкоджати встановленню істини у справі, оскільки у нього є досвід оперативно-розшукової діяльності, не ґрунтується на об'єктивних даних, тому до уваги колегією суддів не береться. Крім того, обвинувачений з'являвся на всі виклики слідчого в ході досудового слідства у справі та був присутнім в судовому засідання під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження.

З огляду на те, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова судді є обґрунтованою, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 10.09.2010 року про відмову в задоволенні подання старшого слідчого прокуратури Франківського району м. Львова ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, та обрання йому такого у виді підписки про невиїзд, залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Головуючий: Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація