Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

м. Світловодськ, вул. Приморська, 48, 27501, (05236) 2-25-94

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-1571/2010

14 травня 2010 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого - судді Волошиної Н.Л., при секретарі Доненко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську Кіровоградської області про зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську Кіровоградської області та просить:

зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську зробити перерахунок у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячної державної соціальної допомоги - підвищення до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 28 лютого 2010 року;

-зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську виплатити на його користь щомісячну державну соціальну допомогу - підвищення до пенсії за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп., за 2008 рік в сумі 1737 грн. 90 коп., за 2009 рік в сумі 1876 грн., за період з 01 січня по 31 березня 2010 року в сумі 515 грн. 70 коп.;

-зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську в подальшому здійснювати йому виплату як дитині війни у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В судове засідання позивач не з’явився, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному об’ємі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заперечення , в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв’язку з відсутністю законодавчо визначеного механізму реалізації положень ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Просить розглянути справу за відсутності представника Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську.

Дослідивши письмові матеріали, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням.

Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ст. 28 Закону* України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року на 2006 рік зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року п. 17 ст. 77 вказаного Закону виключено, а ст. 110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось.

Таким чином, у 2006 році відповідач не мав правових підстав для нарахування позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, а тому не підлягають задоволенню позовні вимоги в цій частині.

П. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік зупинено. Проте рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року відповідач мав правові підстави для нарахування позивачеві підвищення до пенсії на ЗО % мінімальної пенсії за віком, як те передбачено ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і не виконання вимог Закону свідчить про протиправність дій Управління пенсійного Фонду у м. Світловодськ, а відтак порушені права позивача за вказаний період підлягають захисту.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про

внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і з 22 травня 2008 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач ігнорував право позивача на підвищення пенсії за вказаною нормою Закону в період з 22 трабня по 31 грудня 2008 року, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Зміст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2009 - 2010 році не змінювався та розмір підвищення не коригувався, дія закону зупинена не була. Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії позивачеві у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01 січня 2009 року по 31 березня 2010 року, в межах позовних вимог.

Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством не приймається судом до уваги, оскільки ст.6 ЗУ ’’Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань і відсутності коштів. Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.

Зважаючи на те, що здійснення перерахунку пенсії відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України, а суд не вправі виконувати функції даного суб’єкта владних повноважень, суд визнає необхідним зобов’язати управління Пенсійного фонду України м. Світловодська здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії позивачу, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 березня 2010 року, відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням норм ч.І ст.28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та здійснити її виплату, прийнявши до уваги розмір фактично щомісячно виплаченої пенсії у вказані періоди та права на щомісячну виплату підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Враховуючи викладене, вимога щодо зобов»язання проведення виплат певної суми з вищевикладених підстав задоволенню не підлягає.

Вимоги позивача про зобов’язання здійснювати виплату підвищення до пенсії «дітям війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі не підлягають задоволенню, оскільки захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України , суд повертає на користь позивача з Державного бюджету України 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», п. 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст.. 10, 11, 60, 88,209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі ЗО % від розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 березня 2010 року , з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити .

Повернути з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту його проголошення та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду ОСОБА_2