Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29
Справа № 2-5538/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2010 року Жовтневий районний суд
міста Дніпропетровська
У складі: Головуючого судді – Башмакова Є.А.,
при секретарі – Жук Ю.А.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Державна архітектурно-будівельна інспекція Дніпропетровської області, Виконавчий комітет Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом.
В своєму позові та поясненнях вона посилалася на те, що є власником АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20 лютого 1995 року. З метою поліпшення житлових умов відповідач звернулась в 1995 році до Виконавчого комітету Жовтневої районної ради, з проханням дозволити прибудувати лоджію в належній їй квартирі, та отримала позитивну відповідь. Після чого нею за власні кошти було прибудовано приміщення площею 12,4 м2, яке позивач стала використовувати як кухню. З того часу ОСОБА_1 увесь час відкрито та безперешкодно користується та володіє цим майном.
Між тим, розпорядитися своєю власністю вона не має можливості, бо у неї відсутні правовстановлюючі документи на це нерухоме майно.
В 2001 році відповідач отримала висновок про технічний стан будівельних конструкцій в АДРЕСА_2, згідно якого конструкції квартири, включаючи прибудову, за яким вказані будівельні конструкції знаходяться в задовільному стані та можуть експлуатуватися за призначенням. Проведена реконструкція не змінила конструктивну систему будинку та не збільшила навантаження на його елементи.
Позивачем було також виконано інвентаризацію вказаної квартири та отримана довідка Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» №0577, згідно якої ОСОБА_1 для визнання права власності на самочинно побудовану прибудову літ.а-1 було рекомендовано звернутися до суду.
Позивач, посилаючись на норми законів, в позовній заяві просила суд визнати за нею право власності на це нерухоме майно, враховуючи, наявність висновку про технічний стан будівельних конструкцій, технічного паспорту, довідки виконкому, зважаючи на той факт, що вона безперешкодно і відкрито користується майном, фактично є власником цього майна.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 проти позовних вимог не заперечував.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про час і дату судового засідання були повідомлені належним чином. Виконавчий комітет Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області надали клопотання про розгляд справи без участі їх представників.
Суд вислухавши пояснення представника позивача, позицію відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановленні наступні факти та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20 лютого 1995 року. З метою поліпшення житлових умов відповідач звернулась в 1995 році до Виконавчого комітету Жовтневої районної ради, з проханням дозволити прибудувати лоджію в належній їй квартирі, та отримала позитивну відповідь, що підтверджується документами, наявними в справі. Після чого нею за власні кошти було прибудовано приміщення площею 12,4 м2, яке позивач стала використовувати як кухню. З того часу ОСОБА_1 увесь час відкрито та безперешкодно користується та володіє цим майном.
З приводу прибудови замість лоджії вказаного приміщення позивач сплатила штраф у розмірі 170 грн., за постановою№1131 від 27.07.2009 року, винесеною Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.
В 2001 році відповідач отримала висновок про технічний стан будівельних конструкцій в АДРЕСА_2, згідно якого конструкції квартири, включаючи прибудову, за яким вказані будівельні конструкції знаходяться в задовільному стані та можуть експлуатуватися за призначенням. Проведена реконструкція не змінила конструктивну систему будинку та не збільшила навантаження на його елементи.
Крім того, 05.06.2009р. позивачем було отримано новий технічний паспорт на квартиру.
Між тим, оформити своє право на прибудову, згідно існуючих норм законів немає можливості.
Нерухоме майно збудовано позивачем самовільно, а згідно ч.2 ст. 376 ЦК особа, здійснивши самовільне будівництво не набуває права власності на нього й не вправі їм розпоряджатися.
При таких обставинах суд задовольняє позов на підставі норм як цивільного кодексу, так і Конституції України, як закону прямої дії.
Згідно вимог ч. 3 ст. 376 ЦК право власності на самовільно збудоване нерухоме майно може бути визнано за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК право власності набувається на підставах, не заборонених законом, а згідно ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.
Позивач безперешкодно володіє та управляє добудованим нею нерухомим майном, ніхто ніяких претензій та позовів до нього не висуває, у тому числі й органи місцевого самоврядування.
Тому вона не може бути обмежена в своїх правах й у праві на розпорядження цим майном, яке згідно ст. 331 ЦК виникає після державної реєстрації права власності.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло та держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло та придбати його у власність.
Згідно ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно ст. 18 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Збудована прибудова знаходиться у задовільному технічному стані, придатна для експлуатації, відповідає будівельним нормам та стандартам, що підтверджується висновком ТОВ "Дніпропетровський НДІ будівельного виробництва" від 26.12.2001 р. (ліцензія ДП № 01716).
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству. Реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об’єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.
Згідно ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – це офіційне визнання та підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до внесених змін до ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, сімейних, трудових відносин.
При таких обставинах суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При урахуванні судом експертного та технічного висновку за результатами обстеження вищевказаних будівельних конструкцій позивача, а саме прибудови літ а-1, на підставі ч.2 ст.8 Цивільного Кодексу України у відповідності до загальних засад цивільного законодавства(аналогія права) встановлено, що прийняття в експлуатацію об’єкта полягає у визначенні готовності об’єкта, закінченого будівництвом, будівельним і іншим правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію. Готовність приміщень до експлуатації у всіх аспектах визначена будівельно-технічним висновком. Таким чином, дана прибудова є прийнятою до експлуатації та не потребує іншого проведення дослідження готовності до експлуатації, в тому числі складання актів прийняття до експлуатації.
Відповідно до п.10 Переліку право встановлюваних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюваним документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 41, 47, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 319, 321, 328, 376 ЦК, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудовану прибудову літ. а-1 приміщення №8 площею 12,4 м2 призначене під кухню в кв.295 будинку №18 літ А-10 по бульвару Слави в м. Дніпропетровську, яка складається: 1 коридор площею 6,2 м2; 2 житлова кімната площею 19,1 м2;3 житлова кімната площею 12,3 м2;4 житлова кімната площею 7,6 м2; 5 коридор площею 2,7 м2; туалет площею 1,0 м2; 7 ванна площею 2,9 м2; 8 кухня площею 12,4 м2; загальна площа – 64,2 м2, житлова площа 39,0 м2, допоміжна 25,2 м2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення вищевказаних строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: Є.А. Башмаков