Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29
справа № 2-4780/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
10 вересня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
У складі:
головуючого судді - Башмакова Є.А.,
при секретарі - Жук Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів, -
ВСТАНОВИВ:
03 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів.
В обґрунтування своїх вимог, які згодом були уточнені, позивач у заяві та у судовому засіданні посилається на те, що 22 серпня 2007 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № ZPE0AL101170403 відповідно до умов якого відповідач надав, а позивач отримала у кредит грошові кошти в розмірі 66000,00 грн. на придбання автомобіля, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць (14,04 % річних). 25 вересня 2008 року в період сплати під час надання банку чергового поточного платежу позивачу було повідомлено, що йому нарахована пеня за вищевказаним договором. За таких обставин позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням надати роз’яснення про причини наявності у нього заборгованості по пені. Відповідачем була надана відповідь про те, що згідно умов договору та відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» банком була збільшена відсоткова ставка за кредитним договором шляхом направлення на адресу позичальника листа-повідомлення. Однак, він достроково та в повному виконав перед відповідачем взяті на себе зобов’язання за дійсним договором. У зв’язку з цим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму переплати за кредитним договором, тобто суму грошових коштів, безпідставно отриманих відповідачем, а також покласти на відповідача судові витрати у справі.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання представника не направив, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України, за правилами розділу ІІ глави 8 ЦПК України та винести у справі заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що 22 серпня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір №E0AL101170403, за умовами якого відповідач зобов’язався надати позивачу кредит у сумі 66000,00 грн. на придбання автомобіля, зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 14,04 % річних на термін до 22 серпня 2014 року, а позивач, при цьому, зобов’язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки, що підтверджується копією зазначеного договору.
Також встановлено, що 22 січня 2009 року на адресу позивача було надіслано лист № 30.1.0.0/2-090126/56, яким відповідач повідомив про зміну відсоткової ставки за кредитним договором №ZPE0AL101170403 від 22 серпня 2007 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
У судовому засіданні встановлено, що на протязі дії договору, позивач належним чином виконував зобов’язання за даним договором в частині сплати платежів, що підтверджується банківської випискою по рахунку №29094055733349 ОСОБА_1 (з додатком у вигляді меморіальних ордерів зі сплати заборгованості за кредитним договором), а також копіями квитанцій зі сплати ОСОБА_1 кредиту. Факт виконання позивачем в повному обсязі зобов’язань за кредитним договором № ZPE0AL101170403 від 22 серпня 2007 року та відсутності у позивача заборгованості за дійсним договором підтверджуються наявною у матеріалах справи копією листа банку за вих. № Р.10.00.09-517 від 16.03.2009 року, адресованого начальнику МРЕВ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області.
Відповідно до розрахунку за кредитним договором № ZPE0AL101170403 від 22 серпня 2007 року, сума переплати позичальником за даним договором складає 10714,39 грн.
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України, умовами укладеного між сторонами договору, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки і банківську діяльність» Правилами надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту, затвердженими Постановою Правління НБУ №168 від 10 травня 2007 року.
Судом також встановлено, що підвищення відсоткової ставки за діючим Договором відбулося без супроводження інформацією щодо нової реальної вартості кредиту. Це є порушенням вимог Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту, затверджені Постановою Правління НБУ №168 від 10 травня 2007 року.
Зокрема, пунктом 1.3 Правил встановлено, що банки зобов'язані забезпечувати виконання цих Правил під час укладення кредитних договорів зі споживачами. Пропозиція щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом із наданням позичальнику можливості достроково припинити дію угоди у разі непогодження, рівнозначна переукладанню кредитної угоди, тому ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язаний був разом із листом про збільшення процентної ставки за кредитом від 22 лютого 2009 року надати позивачу два розрахунки нової реальної вартості кредиту (відповідно до двох запропонованих відсоткових ставок) згідно вимог, зазначених у вищевказаних Правилах, чого здійснено не було.
Зміна відсоткової ставки за договором неможлива без зазначення обґрунтованих підстав для цього.
Пункт 3.5 згаданих вище Правил встановлює, що банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку).
В якості аргументації рішення ПАТ «ПриватБанк» в отриманому позивачем листі наводяться фактори згідно договору. Проте, вони не можуть вважатися такими, що дають відповідачу право змінити відсоткову ставку за кредитом.
Зокрема, що стосується зміни облікової ставки НБУ, то в даному випадку повідомлення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитом є безпосереднім порушенням суттєвих умов договору. Порушення банком взятих на себе зобов'язань з метою одержання незаконного прибутку дає правову можливість для порушення питання про розірвання договору з ініціативи другої (постраждалої) сторони, відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Крім того на момент укладання договору позивач виходив з того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» міг ініціювати зміну відсоткової ставки за кредитом лише протягом 7 календарних днів після виникнення відповідної підстави - зміни облікової ставки НБУ. Правовою підставою для цього є п.2.3.1. Договору.
Згідно Постанови НБУ № 107 від 21 квітня 2008 року була змінена облікова ставка НБУ з 11% до 12 % з 30 квітня 2008 року. Тобто згідно п. 2.3.1. Договору банк міг право ініціювати зміну відсоткової ставки за кредитом лише до 08 травня 2008 року, а не 22 лютого 2009 року, направив позичальнику лист-повідомлення.
Окрім того, слід зазначити, що збільшення процентної ставки банком можливе лише в межах кількості пунктів, на які збільшилася ставка НБУ.
Відносно інших факторів, перелічених у Договорі слід зазначити, що відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991 року, у кредитному договорі може бути передбачено, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Проте, перелік подій, які можуть буди розцінені як «інші випадки», не є необмеженим. Тлумачення ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» має відбуватися з урахування положень п. 4 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якими встановлення дискримінаційних відносно споживача правил зміни відсоткової ставки є несправедливою умовою договору, тобто такою, яке всупереч принципу добросовісності своїми наслідками вносить істотний дисбаланс договірних прав та зобов'язань на шкоду споживачеві - ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Враховуючи практику укладення договорів кредитування ПАТ КБ «ПриватБанк», коли банк розробляє власну типову форму договору, умови якої є однаковими для кожного пересічного клієнта, та не змінюються банком за вимогою клієнта, то, згідно положення статті 634 Цивільного кодексу України, такий договір є договором приєднання. Відтак, споживач, бажаючи укласти договір, не має можливості впливати на його умови, у тому числі відносно зміни відсоткової ставки за кредитом.
За таких обставин положення договору кредитування, що дають ПАТ «ПриватБанк» можливість змінювати відсоткову ставку на власний розсуд, є дискримінаційними у тому значенні, яке вкладено в це поняття Законом України «Про захист прав споживачів».Таким чином, бажання банку під «іншими випадками» розуміти той перелік факторів, який викладений у п. 2.3.1. Договору, є несправедливим та дискримінаційним, що суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».
Також слід зазначити, що зміна ставки за кредитом без наведення правила розрахунку вартості кредиту є порушенням прав позивача як споживача.
Згідно ч. 5 п. 3.4 Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту, затверджені Постановою Правління НБУ №168 від 10 травня 2007 року банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.
У спірному договорі таке правило не наведено ні у вигляді математичної формули, ні у вигляді текстового опису пропорційного впливу можливих факторів.
Згідно ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту.
В даному випадку відповідач порушив цю вимогу закону, тому що зміну вищевказаного договору не провів в такій самій формі, що й договір, що змінився. Крім того, відсутній інший правочин, згідно з яким позивачу збільшено відсоткову ставку за кредитним договором. Отриманий позивачем лист від відповідача не може розглядатись як зміна кредитного договору - правочин.
Згідно ч. 1 ст. 643 Цивільного кодексу України якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не надавав згоди на підвищення процентної ставки за кредитним договором.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зі змісту ч. 1 ст. 1213 вказаного кодексу випливає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та приймаючи до уваги, що відповідач не мав права змінювати в односторонньому порядку спірну угоду, підвищувати розмір процентної ставки в односторонньому порядку, в результаті чого безпідставно за рахунок іншої особи набув майно, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню
Крім того, вирішуючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь судових витрат, що складаються із витрат зі сплати судового збору, інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги фахівця в галузі права, та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає необхідним зазначені судові витрати покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 203, 215, 1212,1213 Цивільного кодексу України, Законом України № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», Закону України від № 1822-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 10, 11, 57-64, 212-215, 224 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Приморська, 3, ІПН НОМЕР_1) надмірно сплачені грошові кошти за кредитним договором №ZPE0AL101170403 від 22 серпня 2007 року у сумі 10 714,39 грн. (десять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 39 копійок).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Приморська, 3, ІПН НОМЕР_1) у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги в галузі права - 1200,00 грн. (тисяча двісті гривень).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Приморська, 3, ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 107, 15 (сто сім гривень 15 копійок) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250, 00 грн. (двісті п’ятдесят гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Є.А. Башмаков