19.08.10

Справа №2-113/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року Цюрупинський районний суд

Херсонської області в складі: судді Лебедя І.П.

при секретарі Орловій О.С.

за участю позивачки ОСОБА_1 3.1.

представника позивачки ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Цюрупинськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про виселення із жилого будинку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 3.1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 і ОСОБА_5 про виселення із жилого будинку № 103 по вул. Горького в с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області. В процесі розгляду справи позивачка уточнила свої вимоги і просить суд виселити із жилого будинку № 103 по вул. Горького в с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області ОСОБА_3, ОСОБА_5 і малолітню ОСОБА_6

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги і пояснила, що її онука ОСОБА_3В.(до шлюбу ОСОБА_6) проживала з нею у належному їй на праві власності будинку № 103 по вул. Горького в с. Раденськ Цюрупинського району з 12-річного віку, зареєстрована у її будинку з 16-річного віку. У 2005 році ОСОБА_3 народила доньку ОСОБА_6. Вони проживали разом однією сім’єю, вона опікувалася онукою і правнукою, вони вели спільне господарство. З 2006 року відповідачка стала співмешкати з ОСОБА_8 У 2008 році між нею і відповідачами стався конфлікт, після чого вона запропонувала їм звільнити її будинок, але відповідачі відмовилися звільнити будинок. Вона змушена була проживати у дачному будинку, який вона купила у 2006 році. Позов просить задовольнити.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позов підтримав і просить його задовольнити.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала і пояснила, що вона проживала з 12-річного віку разом з бабусею-позивачкою у справі ОСОБА_1 3.І. у належному бабусі будинку № 103 по вул. Горького в с. Раденськ Цюрупинського району. У 2005 році вона народила доньку ОСОБА_6, а з 2006 року стала співмешкати з ОСОБА_8 Вони з бабусею проживали разом однією сім’єю, опікувалися одне одним, вели спільне господарство. У 2006 році позивачка купила дачний будинок, половину суми на придбання будинку вона дала позивачці із своїх заощаджень, отриманих в якості допомоги по народженню дитини і від її матері, яка працює за кордоном, і на які вона хотіла купити собі окреме житло, але позивачка відмовила її від купівлі житла. З 2008 року між нею і позивачкою з ініціативи останньої склалася конфліктна ситуація, позивачка стала вимагати залишити її будинок, а сама переселилася у придбаний дачний будинок. Вона не може залишити будинок, так як їй з дочкою ніде жити, вона не має іншого житла. Шлюбні відносини між нею і ОСОБА_5 на теперішній час фактично припинені, останній у будинку позивачки не проживає, що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою Раденської сільської ради від 09.08.2010 р. № 682. Вона намагалася примиритися з позивачкою і просила її повернутися додому, але остання відмовляється проживати разом з нею і вимагає її виселення. У задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 на перших судових засіданнях позов не визнав, на послідуючі судові засідання не з’являвся, причини неявки суду не повідомив, тому суд розглядає справу у його відсутності

У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 у задоволенні позову просить відмовити, так як сторони проживали однією сім’єю і підстав для виселення, передбачених ст. 116 ЖК України, у ході судового розгляду не встановлено. Відповідачі не руйнували і не псували жиле приміщення, до них не застосовувалися заходи запобігання і громадського впливу.

Представник органу опіки та піклування ОСОБА_9 заперечує проти задоволення позову з тих підстав, що будуть порушені інтереси малолітньої ОСОБА_6, передбачені Законом України «Про охорону дитинства» та про «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона приятелює з ОСОБА_1 3.І. знає сторони з 1986 року. Між ОСОБА_1 3.І. і її онукою ОСОБА_3В склалися добрі відносини, вони піклувалися одне про одного, жили однією сім’єю. Але з 2008 року через конфлікти, що виникали між сторонами, ОСОБА_1 змушена була переїхати жити у дачний будинок, де немає опалення. Особисто вона не бачила бійок чи скандалів між сторонами, але одного разу ОСОБА_1 по телефону їй сказала, що онука побила її. ОСОБА_3 говорила, що спалить будинок, себе і дитину, але з будинку не виселиться

У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона знає ОСОБА_1І з 1978 року. ОСОБА_1 з 5- річного віку забрала до себе проживати свою онуку ОСОБА_3, навчала її за свої кошти, піклувалася про онуку, так як мати ОСОБА_3 виїхала працювати до Греції. 08 березня 2008 року вона провідала ОСОБА_1, яка проживала, у дачному будинку, так як у неї не склалися нормальні взаємовідносини з онукою ОСОБА_3 і її чоловіком. В цей же день до ОСОБА_1 прийшла ОСОБА_3, яка привітала бабусю зі святом 8- го Березня і пішла. 30 травня 2009 року вона прийшла додому до ОСОБА_3 і просила останню примиритися з бабусею, але ОСОБА_3 сказала, що спалить будинок, себе і дитину, але з бабусею жити не буде.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що на пасхальні свята 19 квітня 2009 року ОСОБА_5 зі своїми друзями вживали спиртне і слухали музику у дворі будинку ОСОБА_1 Через деякий час прийшла ОСОБА_1 і заборонила їм слухати музику, а потім розбила магнітофон. В дім до ОСОБА_1 вона не ходить, але зі слів сусідів знає, що між сторонами виникали скандали.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона давно знає ОСОБА_1, яка проживала довгий час разом з онукою ОСОБА_3, між ними склалися добрі стосунки. Але через деякий час між сторонами почалися конфлікти, ОСОБА_1 перейшла жити у дачний будинок. Вона декілька разів розмовляла з ОСОБА_3 з метою примирити її з бабусею, але ОСОБА_3 відповідала, що краще спалить будинок, себе і дитину, але виселятися не буде і з бабусею жити не буде.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона давно знає сторони, між якими були добрі взаємовідносини. ОСОБА_1 говорила їй, що хоче купити собі дачний будинок і жити в ньому, а онучці залишити будинок. Вона відмовляла ОСОБА_1. від придбання дачі і переселення, але остання її не послухалася і купила собі дачний будинок, куди перейшла проживати. Зі слів ОСОБА_1 вона знає, що між сторонами виникали конфлікти, але особисто вона не була свідком жодного скандалу між ними.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що ОСОБА_1 3.1. у 2008 році сама переїхала жити у дачний будинок, а свій будинок залишила для проживання сім*ї онуки ОСОБА_3 У травні 2009 року вони відпочивали у дворі будинку ОСОБА_1. але прийшла ОСОБА_1, заборонила їм слухати музику і розбила палкою магнітофон. ОСОБА_1 3.1. їй говорила, що повернеться жити додому тільки тоді, коли виселить зі свого будинку ОСОБА_3

У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що ОСОБА_1 їй розповідала, що вона на другий день Пасхи 2009 року розбила магнітофон ОСОБА_5, що між нею і онукою склалися недобрі стосунки. Зимою 2008-2009 років вона разом ОСОБА_3 ходили до дачного будинку, де проживає ОСОБА_1, і разом просили останню повернутися жити до свого дому, але ОСОБА_1 відмовилася. Влітку 2009 року ОСОБА_3 знову робила спроби примиритися з позивачкою, але примирення не відбулося.

Заслухавши пояснення, думку представника органу опіки та піклування, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що онука позивачки ОСОБА_3В.(до шлюбу ОСОБА_6) проживала з позивачкою у належному останній на праві власності будинку № 103 по вул. Горького в с. Раденськ Цюрупинського району з 12-річного віку, зареєстрована у її будинку з 16-річного віку. У 2005 році ОСОБА_3 народила доньку ОСОБА_6, яка також зареєстрована за місцем проживання ОСОБА_3 Сторони проживали разом однією сім’єю, опікувалися одне одним, вели спільне господарство. З 2006 року відповідачка стала співмешкати з ОСОБА_8 У 2008 році між позивачкою і відповідачами стався конфлікт, після чого позивачка запропонувала відповідачам звільнити її будинок, але відповідачі відмовилися звільнити будинок. Позивачка на теперішній час проживає у дачному будинку, який вона купила у 2006 році. Шлюбні відносини між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на теперішній час фактично припинені, останній у будинку позивачки не проживає, що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою Раденської сільської ради від 09.08.2010 р. № 682. ОСОБА_3 намагалася примиритися з позивачкою і просила її повернутися додому, але остання відмовляється проживати разом з нею і вимагає її виселення.

Відповідно до ст.109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Відповідно до ст. 157 ЖК України членів сім’ї власника жилого будинку може бути виселено у випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 ЖК України.

Відповідно до ч.1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім’ї, або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Судом не встановлено і позивачка не надала суду доказів того, що відповідачі руйнували і псували жиле приміщення, або до них застосовувалися заходи запобігання і громадського впливу з приводу систематичного порушення правил соціалістичного співжиття.

При таких обставинах позов не може бути задоволено.

На підставі ст.ст. 10, 60, ст.ст. 209ч.З, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 116,1 57 ЖК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про виселення із жилого будинку № 103 по вул. Горького в с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд.

Суддя І.П. Лебідь