АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД   КІРОВОГРАДСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

                                                      У  Х  В  А  Л  А

                                                І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа  № 11-а - 335                                                                    Головуючий у суді  1-ї інстанції  Назаренко В.Я.  

Категорія  ч.3 ст. 307 КК України.                                                   Доповідач у  суді 2-ї  інстанції   Нікітін   О.С.

 26  травня 2009 року.                     Колегія суддів судової  палати  у  кримінальних  справах  апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

                                        головуючого - судді  Зубка  К.А.,

                                                               суддів   Новіцького  Е.Й.,  Нікітіна  О.С.,

                                       за участю прокурора   Ахалшенішвілі  Н.Є.

                                              та   засудженого   ОСОБА_1  

 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну  справу за апеляцію  захисника-адвоката ОСОБА_2 в  інтересах  засудженого  ОСОБА_1  на  вирок Маловисківського районного суду від   26  лютого   2009 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженця с. Мар'янівка, Маловисківського  району,  Кіровоградської  області,  жителя с. Павлівка, Маловисківського району,  Кіровоградської  області,  громадянина   України, освіта  середня,  не  одруженого,  не  працює,  не  судимого

засуджено   за ч. 2 ст.307 КК України  на 5  років   позбавлення волі  з конфіскацією майна, яке є його власністю,   за ч. 3 ст. 307 КК  України  із  застосуванням  ст. 69  КК  України   на  5  років  01  місяць  позбавлення  волі  з  конфіскацією  майна,  яке  є  його  власністю,    і  на  підставі  ст. 70  КК  України  за  сукупністю  злочинів  шляхом поглинення  менш суворого  покарання  більш суворим остаточно  призначено  йому  покарання  у  виді  5  років  01  місяця  позбавлення  волі  з  конфіскацією  майна,  яке  є  його  власністю.       

    Вироком  суду  ОСОБА_1     визнано  винним  і   засуджено  за те,  що він  за  місцем  проживання  у  с. Павлівка  Маловисківського  району незаконно  виготував  і  зберігав з  метою  збуту  особливо  небезпечний  наркотичний  засіб - макову  соломку  у  особливо  великому  розмірі  -  15574, 09 грм.,    та  вчинив  збут  цього  наркотичного  засобу,  а саме   21. 10. 2008 року  незаконно  вчинив  збут особливо  небезпечного  наркотичного   засобу -  макової  соломки вагою  107,1 грм.   громадянину   ОСОБА_3    за  100 грн.,  потім    повторно  23. 10. 2008 року незаконно  вчинив    збут особливо  небезпечного  наркотичного   засобу  -  макової  соломки  вагою 109,75 грм.   громадянину   ОСОБА_3    за  80 грн.,  також  повторно   04. 11. 2008  року   незаконно  вчинив    збут особливо  небезпечного  наркотичного   засобу - макової  соломки  вагою 48,27 грм.   громадянину   ОСОБА_3    за  80 грн.   та   після  цього  у  цей  же  день   у  нього   у  будинку  за   місцем  проживання  було  виявлено  і  вилучено  працівниками  міліції  особливо  небезпечний  наркотичний  засіб - макову  соломку  у  особливо  великому  розмірі  вагою  15308, 97 грм.,  яку  зберігав з  метою  збуту.   

          В апеляції  захисник ОСОБА_2 просить  вирок  стосовно  засудженого  ОСОБА_1   змінити,  зменшити  обрану  міру  покарання і  звільнити  його від  відбування  покарання  з  іспитовим  строком на  підставі  ст.  75 КК  України,  посилаючись   на те,   що  суд  призначив  занадто суворе  покарання  і  при  цьому  не  врахував  у  повній  мірі  пом'якшуючі  обставини   і  характеризуючи   дані  про  його особу,  а  саме,  що  він  раніше  до кримінальної  відповідальності  не  притягувався  і  не  судимий,  щиро розкаюється, сприяв  органам  слідства  і  суду  у  розкритті  злочину  і  у  встановленні  істини  по  справі,  позитивно  характеризується,  вчинив  злочин  внаслідок збігу тяжкого матеріального  становища,  оскільки  проживає з   матір'ю,  яка  є  інвалідом  дитинства  і   потребує    нагляду.   

          На  вказаний  вирок   прокурор, який  брав  участь  у  розгляді  справи  судом 1-ї  інстанції,  подав  апеляцію,  яку  відкликав  до початку  апеляційного   розгляду  справи.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає необхідним залишити вирок без змін,  а  апеляцію  засудженого  без  задоволення,   пояснення засудженого,  який   підтримав  апеляцію  свого захисника ОСОБА_2  і просить  пом'якшити  покарання  та  не  позбавляти  його  волі,  перевіривши матеріали кримінальної справи  та   обговоривши  доводи  апеляції,   колегія  суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає  з   таких   підстав.

          Висновок суду  1-ї  інстанції про  доведеність вини засудженого ОСОБА_1   у  вчиненні  інкримінованого злочину  за  обставин, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі достовірних  доказах, яким  дана  належна  правова  оцінка   та  які  ніким  не  оспорювалися, у тому числі  засудженим,   під  час   розгляду  справи  у   порядку  ст.  299 КПК України.  Зокрема,   сам   засуджений,  як  на досудовому  слідстві,   так  і  в   судовому  засіданні   визнав   повністю  свою  вину  у  вчиненні  інкримінованого злочину  і  розповів  про всі обставини його  вчинення,   а  саме  що  він  дійсно 21. 10. 2008 року,  потім  23. 10. 2008 року   та   04. 11. 2008  року   незаконно  вчинив  збут особливо  небезпечного  наркотичного   засобу - макової  соломки  громадянину   ОСОБА_3    за  гроші   відповідно   в  сумі  100 грн.  та  за  80 грн.   і  після  цього 04. 11. 2008 року  у  нього   у  будинку  за   місцем  проживання  виявлено  і  вилучено  працівниками  міліції  макову  соломку, вагою  15308, 97 грм.,  яку  він   зберігав з  метою  збуту ( а.с. 154-155,  189-190).   

         Таким  чином кваліфікація  злочинних дій засудженого ОСОБА_1    судом  1-ї  інстанції   як   за  ч. 2  ст. 307  КК  України у  вчиненні  повторно незаконного збуту  особливо  небезпечного  наркотичного  засобу,  так  і   за ч. 3 ст. 307 КК  України  у вчиненні   незаконного  виготовлення і  збереження з  метою збуту особливо  небезпечного  наркотичного  засобу  в   особливо  великих  розмірах   є  правильною   та  такою,  що  відповідає  матеріалам  справи.

    При призначенні покарання   засудженому ОСОБА_1    суд 1-ї інстанції відповідно до вимог ст.  65  КК України   в  достатній    мірі   врахував   ступінь тяжкості   та   суспільну  небезпеку  скоєного  ним   злочину, насамперед те,  що  він  вчинив  особливо  тяжкий злочин,  а  також  врахував  дані  про  його особу  та  обставини,  які  пом'якшують   йому покарання,   у  тому  числі  ті,  на  які захисник  в  інтересах  засудженого  посилається   в  апеляції, у  зв'язку  з  чим  колегія  суддів  вважає,  що   суд  обгрунтовано   дійшов    висновку про  можливість  його  виправлення  тільки  в  умовах  ізоляції  від  суспільства,   призначивши   йому  із  застосуванням  ст. 69   та ст.  70 КК  України  мінімальне     покарання   у  виді  позбавлення  волі,  передбачене  законом,   яке  не  є  занадто  суворим.     Підстав для зміни вироку  і пом'якшення засудженому  покарання колегія суддів не  вбачає,  а  тому   його  апеляція  задоволенню  не  підлягає.

               Керуючись  ст.ст. 362,   366 КПК України, колегія  суддів

                                             У Х В А Л И Л А :

   Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_2 в  інтересах  засудженого  ОСОБА_1   залишити без задоволення.

              Вирок  Маловисківського районного суду Кіровоградської  області  від   26  лютого   2009 року  стосовно  ОСОБА_1  залишити     без   зміни.

СУДДІ :