АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД   КІРОВОГРАДСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

                                                          ВИРОК

                                              І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа  № 11-а-373                                                                              Головуючий в суді 1-ї  інстанції Конякін С.М.

Категорія  ч.2 ст. 286 КК України                                                             Доповідач у суді 2-ї інстанції  Нікітін О.С.          

9  червня  2009 року.                           Колегія   суддів  судової  палати  у  кримінальних  справах    апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

                                 головуючого -  судді   Зубка  К.А.,

                                                          суддів   Новіцького  Є.Й.,  Нікітіна  О.С.,

                                             при  секретарі    Поступайло  К.Р.,

                                  за участю прокурора    Сагайдака  І.М.,

                                     захисника-адвоката    ОСОБА_1

                                               і  засудженого   ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді  кримінальну  справу   за апеляцією    прокурора,  який  затвердив  обвинувальний  висновок, на   вирок  Голованівського   районного   суду    Кіровоградської   області   від   31  березня 2009 року,  яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця  та  жителя  с.    Давидівка, Голованівського  району,  Кіровоградської  області,  громадянина  України,   освіта  середня,  не  одруженого,  інваліда  2-ї групи,  не  судимого

засуджено   за  ч. 2 ст. 286  КК України   із  застосуванням  ст. 69  КК  України  до  покарання  у  виді  штрафу в  сумі  1000 грн.  на користь держави, без  позбавлення   його права  керувати  транспортними   засобами.

Вироком суду ОСОБА_2  визнано  винними та  засуджено   за те, що він  07.11. 2008 року  на  автодорозі  с.  Перегонівка  - смт. Голованівськ,  керуючи в  темну  пору  доби  в  умовах недостатньої  видимості  технічно несправним мотоциклом ІЖ - П - 3К з  коляскою без  номерного  знаку,    габаритних  ліхтарів  і фар   ближнього(дальнього) світла  та  не  маючи   на  нього  водійських  прав,  не  забезпечив  безопасність  дорожнього руху,  не справився  з  керуванням  та   виїхав на  зустрічну  смугу   руху,  чим  порушив  вимоги  п. 1.2, п.2.1,  п.2.3, п.2.9, п. 19.1, п.31.6 Правил  дорожнього  руху  в  Україні, внаслідок  чого допустив  зіткнення   з  мотоциклом  ІЖ-Ю-3К  під  керуванням  потерпілого  ОСОБА_3, який   при  цьому   отримав  тяжкі   небезпечні  для  його  життя  і  здоров'я тілесні  ушкодження.

           В апеляції    прокурор  просить  вирок  скасувати   у  зв'язку  з  м'якістю  призначеного засудженому  ОСОБА_2  покарання  із  застосуванням  не обгрунтовано  ст. 69  КК  України  та  постановити   новий  вирок,  яким призначити  йому  покарання   за  ч.2 ст. 286  КК  України  із  застосуванням   ст.75 КК  України  у  виді  5  років  позбавлення  волі  з іспитовим  строком  на  3  роки  з  покладанням  на  нього  обов'язків,  передбаченні  ст. 76  КК  України,  оскільки  суд   призначив  покарання,  яке  не  відповідає  тяжкості  злочину і  його  особі  та  не  мотивуючи   врахував   обставину,   яка   пом'якшує  покарання,   що  він  є  інвалідом 2-ї  групи.

   Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав  апеляцію,  просить  вирок  скасувати та  постановити  новий  вироку,  яким  призначити   ОСОБА_2   покарання   за  ч.2 ст. 286  КК  України  із  застосуванням  ст. 75 КК  України  у  виді  5  років  позбавлення  волі  з іспитовим  строком  на  3  роки  з  покладанням  на  нього  обов'язків,  передбаченні  ст. 76  КК  України, пояснення  засудженого ОСОБА_2  і  його  захисника  ОСОБА_1, які  просять  вирок  суду  1-ї інстанції  залишити  без  зміни,  перевіривши  матеріали  кримінальної справи  та  обговоривши  доводи  апеляції, колегія  суддів   вважає,  що  апеляція   підлягає  частковому  задоволенню  з  таких  підстав.

  Так,   висновок  суду  1-ї  інстанції   про  доведеність  вини засудженого ОСОБА_2   у   вчиненні  інкримінованого  злочину, за обставин  вказаних  у  вироку  суду,  грунтується  на  досліджених   по    справі  достовірних   доказах, яким  дана  належна  правова  оцінка   та  які  ніким  не  оспорювалися, у тому числі  засудженим,   під  час   розгляду  справи  у   порядку  ст.  299 КПК України.

 Зокрема,   сам   засуджений,  як  на досудовому  слідстві,   так  і  в   судовому  засіданні   визнав   повністю  свою  вину  у  вчиненні  інкримінованого злочину  і  розповів  про всі обставини його  вчинення,   а  саме  що  він  дійсно 07.11. 2008 року  на  автодорозі  с.Перегонівка - смт. Голованівськ,  керуючи технічно несправним мотоциклом ІЖ - П - 3К з  коляскою без  номерного  знаку    та  не  маючи  водійських  прав,  порушив Правил  дорожнього  руху  в  Україні,  не  справився  з  керуванням,  виїхав на  зустрічну  смугу   руху  і  допустив  зіткнення   з  мотоциклом  ІЖ-Ю-3К  під  керуванням  потерпілого  ОСОБА_3, який   при  цьому   отримав  тяжкі тілесні  ушкодження (а.с. 36-37, 69-71, 106).

             Таким  чином кваліфікація  злочинних дій засудженого ОСОБА_2 судом  1-ї  інстанції    за  ч. 2  ст. 286  КК  України, як  вчинення  ним порушення  Правил  дорожнього  руху  в Україні, що  заподіяли  потерпілому  тяжкі  тілесні  ушкодження,  є  правильною   та  такою,  що  відповідає  матеріалам  справи.

            Разом  з  тим  колегія  суддів   вважає,  що  суд  1-ї  інстанції   при  призначенні  засудженому  ОСОБА_2 покарання  у  повній  мірі  не  врахував відповідно  до  вимог ст.65  КК  України  ступінь  тяжкості   вчиненого   ним  злочину  і  настання    від   нього  наслідків  та  не обгрунтовано  призначив  йому  із  застосуванням  ст. 69 КК  України м'яке покарання.   

             За  таких  обставин  колегія  суддів   вважає за  необхідне  вирок  стосовно  засудженого у  частині  призначеного  покарання  скасувати  та  постановити  новий  вирок,  згідно  якого  призначити  йому  покарання за ч. 2 ст. 286  КК  України  у  виді   позбавлення  волі   на  певний  строк  та  звільнити  його  на  підставі   ст. 75  КК  України  від  відбування  цього покарання  з  випробуванням,  із  покладанням  на  нього також  обов'язків,  передбачених ст. 76  КК  України.  При  цьому  колегія  суддів визнає  такими, що не заслуговують  увагу  доводи  прокурора  в  апеляції  про те,   суд  не обґрунтовано  врахував обставину,   як   пом'якшуючу покарання  покарання,   що засуджений  є  інвалідом 2-ї  групи,   але  це  не  відповідає  дійсності,  оскільки  з  мотивувальній  частині  вироку   вбачається, що така  обставина  не  врахована  і  данні  про  інвалідність  засудженого  вказані  тільки   у  вступній  часині  вироку, що  характеризують  його  особу.   

             Дослідивши   матеріали  справи  колегія  суддів   не  находить  підстав  призначити  засудженому  додаткове  покарання,  передбачене  санкцією ч.2 ст. 286  КК  України, у  виді   позбавлення   його  права  керувати  транспортними  засобами,  оскільки  він  як  на  момент  скоєння  злочину,  так  і  на  теперішній  час   взагалі  не  має  посвідчення  на  право  керування  транспортними  засобами,  про  що  також  засуджений  визнав  і  під  час  апеляційного  розгляду  справи.

Керуючись  ст.ст. 365, 366, 372 КПК України, колегія  суддів

                                            ЗАСУДИ Л А :

Апеляцію  прокурора,  який  затвердив  обвинувальний  висновок,  задовольнити  частково.

Вирок   Голованівського   районного   суду    Кіровоградської   області   від   31  березня 2009 року  стосовно  засудженого ОСОБА_2  скасувати  у  частині  призначеного  йому  покарання.

Вважати   ОСОБА_2   винним   за  ч. 2 ст. 286  КК  України  і  по  цій   нормі  закону  призначити  йому  покарання  у  виді  3(трьох) років  позбавлення  волі,  без  позбавлення  його  права  керувати  транспортними  засобами  і  на  підставі  ст. 75 КК  України  звільнити  його  від  відбування  призначеного  покарання  з  іспитовим  строком  на  1( один) рік   та  на  підставі  ст. 76  КК  України  зобов'язати  його не  виїжджати  за  межі  України на  постійне  місце  проживання  без  дозволу   органу  кримінально-виконавчої  системи  і  повідомляти  орган  кримінально-виконавчої  системи  про  зміну  місця  проживання.

В  решті  вирок   Голованівського   районного суду від  31  березня 2009 року  залишити   без   зміни.

Вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України через апеляційний суд  Кіровоградської області в місячний строк  з моменту його проголошення.

СУДДІ