АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 10 - 191 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Черненко І.В.
Категорія: ч.3 ст. 212 КК України Доповідач у суді 2-ї інстанції Нікітін О.С.
16 червня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Зубка К.А.,
суддів Новіцького Е.Й., Нікітіна О.С.,
за участю прокурора Покотилюк Н.А.,
захисника-адвоката ОСОБА_1
та особи ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12. 05. 2009 року, якою залишена без задоволення його скарга про скасування
постанови старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при проваджені дізнання та досудового слідства прокуратури Кіровоградської області від 20.02. 2009 року, якою скасована постанова УПМ ДПА у Кіровоградській області від 16.12. 2008 року про відмову у порушенні кримінальної справи і порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, працює директором ПП “Модулор”, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.
Суд свою постанову від 12. 05. 2009 року мотивував тим, що постанова старшого прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області від 20.02. 2009 року відповідає вимогам ст.ст. 94, 98 КПК України, оскільки підставою порушення кримінальної справи стали матеріалам дослідчої перевірки, зокрема акт НОМЕР_1 Світловодської ОДПІ від 01.03.2006 року планової перевірки фінансово-господарської діяльності по дотриманню вимог податкового законодавства ПП “Модулор” за період з 01.01. 2005 року по 30.09.2005 року, під час якої виявлені порушення директором цього підприємства ОСОБА_2 Закону України “Про податок на додану вартість”, які вказують на наявність у його діях ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, тобто у порушенні вказаного Закону вчинив у зазначений період безпідставне завищення податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарської діяльності на суму 126 800 372 грн., що призвело недоплату цих коштів до бюджету з податку на додану вартість в особливо великих розмірах, а приводом порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором у діях директора ОСОБА_2 ознак вказаного злочину.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить скасувати як постанову суду від 12. 05. 2009 року, так і постанову старшого прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області від 20.02. 2009 року про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи і про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України та винести рішення про відмову у порушені щодо нього кримінальної справи посилаючись на те, що на момент винесення постанови від 20.02.2009 року у матеріалах дослідчої перевірки відсутні підстави порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 і тому ця постанова не відповідає вимогам ст.ст. 94, 98 КПК України, оскільки згідно зведеного акту планової перевірки НОМЕР_1 від 01.03.2006 року та довідки № 3471/10/24-016 від 27.04.2009 року Світловодської ОДПІ у ПП “Модулор”, директором якого є ОСОБА_2, не має ніякої податкової заборгованості перед бюджетом, у матеріалах дослідчої перевірки також відсутні наявні дані і докази про порушення ПП “Модулор” у період з 01.01. 2005 року по 30.09.2005 року Закону України “Про податок на додану вартість” з метою ухилення від сплати податків до бюджету, а також зважує на те, що податкове повідомлення - рішення від 10.03. 2006 року Світловодського ОДПІ, у якому зазначено, що податки до ПП “Модулор” не донараховані, але застосовано до цього підприємства штрафну ( фінансову) санкцію в розмірі 63 400 186 грн., оскаржене до Вищого адміністративного суду України, однак це податкове рішення не може вважатися підтвердженням ухилення підприємства від сплати податку до бюджету у особливо великих розмірах.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення постанови суду від 12. 05. 2009 року без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 без задоволення, пояснення старшого слідчого СВ ПМ ДПА У Кіровоградській області ОСОБА_3 про залишення апеляції захисника без задоволення, пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляцію і просить скасувати як постанову суду від 12. 05. 2009 року, так і постанову старшого прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області від 20.02. 2009 року та відмовити у порушенні щодо ОСОБА_2 кримінальної справи, перевіривши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, суд 1-ї інстанції відповідно до ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України необхідних для винесення такої постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення цієї постанови та не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання , які вирішуються при розгляді справи по суті.
Вивчивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції відповідно до вимог вказаного закону розглянув скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області від 20.02.2009 року та обгрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволені вказаної скарги про скасування вказаної постанови від 20.02. 2009 року, якою була скасована постанова УПМ ДПА у Кіровоградській області від 16.12. 2008 року про відмову у порушенні кримінальної справи і порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_2 за ознаками у його діях злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.
Вказана постанова старшого прокурора відділу прокуратури області від 20.02.2009 року відповідає вимогам ст. 94, 98 КПК України, оскільки підставою порушення кримінальної справи стали матеріалам дослідчої перевірки, зокрема акт НОМЕР_1 і довідка № 35-10-10/2-20650527 до акту Світловодської ОДПІ від 01.03.2006 року планової перевірки фінансово-господарської діяльності по дотриманню вимог податкового законодавства ПП “Модулор” за період з 01.01. 2005 року по 30.09.2005 року, під час якої виявлені порушення директором цього підприємства ОСОБА_2 Закону України “Про податок на додану вартість”, які вказують на наявність у його діях ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, тобто у порушенні вказаного Закону вчинив у зазначений період безпідставне завищення податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарської діяльності на суму 126 800 372 грн., що призвело до ненадходження цих коштів до бюджету з податку на додану вартість в особливо великих розмірах, а приводом порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором у діях директора ОСОБА_2 ознак вказаного злочину.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав скасування постанови суду 1-ї інстанції від 12. 05. 2009 року та постанови старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Кіровоградської області від 20.02. 2009 року, а тому апеляція захисника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА
Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12. 05. 2009 року залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12. 05.2009 року, якою залишена без задоволення скарга захисника ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Кіровоградської області від 20.02. 2009 року про скасування постанови від 16.12. 2008 року про відмову у порушенні кримінальної справи і про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, залишити без зміни.
СУДДІ: