2-3126/09

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 квітня 2009 року. Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді     Колєсніченко Т.Є.

при секретарі     Шевченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до Кредитної спілки „Вітязь-Н” про примусове виконання зобов’язання в натурі, -

        встановив:

 

          ОСОБА_1 . звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 02.03.2007р. та 05.09.2008 року між нею та відповідачем були укладені договори  про залучення внесків на депозитний рахунок у гривнях. За умовами вказаних  договорів позивач  повинна 02.03.2008р. та 05.03.2010 р. відповідно, отримати внесені нею на рахунок спілки грошові кошти з відповідними відсотками. По закінченню строку дії договору від 05.09.2008р. позивач звернулась до спілки з заявою про видачу коштів, однак дана заява залишена без задоволення, грошові кошти за даним договором так і не повернуті. У зв’язку з чим позивач звернулась до суду та просить стягнути з відповідача суму внеску з відсотками за договором від 02.03.3007р.  в розмірі 25 955,78грн. а також просить достроково розірвати договір про залучення внеску на депозитний рахунок від 05.09.2008р. та стягнути суму внеску за даним договором, яка становить 55 000грн.

В судовому засіданні  позивач  позовні вимоги підтримала  на підставах зазначених в позові. Пояснила, що це її єдині заощадження, інших коштів для проживання вона не має. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача за дорученням Мороз А.Н.  в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував щодо виплати ОСОБА_1 . суми внесків, однак просив розстрочити дану виплату у зв’язку з критичним фінансовим станом спілки та зміною правління.

                Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягаючим  задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно договору № 055ДВ -036-07 від 02.03.2007р., укладеного між Кредитною спілкою „Вітязь-Н” та ОСОБА_1 ., остання внесла на рахунок спілки 20000грн.. Строк вкладу 12 місяців (п.2.1Договору). Відповідно до вказаного договору, даний вклад являється депозитним, процентна ставка за депозитом становить 26 відсотків річних. Бухгалтерська довідка депозитного внеску за вказаним договором зазначає, що сума призначених відсотків становить 5955,78грн.

З заяви позивача до КС „Вітязь-Н”, вбачається що ОСОБА_1 . 09.02.2009р. звернулась до відповідача з заявою про повернення їй суми внеску по закінченню строку  договору від 02.03.2007р.

З договору №055ДВ-080-08 від 05.09.2008р.,  вбачається що ОСОБА_1 . був укладений ще один договір про залучення внеску на депозитний рахунок КС „Вітязь-Н”, згідно умов якого позивач внесла 55000грн. на рахунок спілки, що також підтверджується квитанціями прибуткових касових ордерів №544, №794, №1022.

Відповідно до умов зазначеного договору, вкладник може на свою вимогу вимагати повернення вкладу, до спливу строку, але попередити про це спілку не пізніше ніж за 30 робочих днів. ( п.4.1  Договору), що й було зроблено позивачем.

                   В судовому засіданні встановлено, що позивач по теперішній час грошові кошти, внесені нею на рахунок спілки  та відповідні відсотки за договором від 02.03.2007р., не отримала. Так само вимогу про дострокове розірвання договору від 05.09.2007р. Кредитною спілкою „Вітязь-Н” залишено без задоволення, хоча згідно ст. 1068 ч.3 ЦК України, банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або  перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного документа.

До вказаних правовідносин суд застосовує положення ЦК України, що регулює відносини по банківським вкладам, оскільки як за банківським договором так і за договором з Кредитною спілкою одна сторона (Спілка) приймає від іншої сторони (вкладника) грошову суму(вклад) та зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку встановлених договором.

Відповідно до вимог ст. 1075 ЦК України – договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Так само ст..1060 ч.2 ЦК України передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які  встановлені договором.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо неповернення позивачу суми внеску та непогодження достроково розірвати договір від 05.09.2007р. є неправомірними та такими що порушують його права.

                   Відповідно до ст.. 88  ЦПК України з відповідача  на користь держави також  стягується 809,55 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення на користь Територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області.  

Керуючись ст. 1058,1060,1061,1068, 1075 ЦК України, Декретом КМ України від 21.01.1993р., №7-93 „Про державне мито(редакція від 01.01.2008р.) ЗУ „Про захист справ споживачів” ст..ст. 10,60,212-215,224 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

                      Позов ОСОБА_1   – задовольнити.

                    Розірвати достроково  договір  № 055ДВ-080-08 про залучення внеску(вкладу) на депозитний рахунок від 05.09.2008 року, укладений  між  Кредитною спілкою „Вітязь-Н” та   ОСОБА_1

                        Стягнути з  Кредитної Спілки „Вітязь-Н” на користь ОСОБА_1   за договором №055ДВ-080-08 від 05.09.2008р. суму вкладу в розмірі 55000грн; за договором №055ДВ-036-07 від 02.03.2007р. 25955,78грн., а всього 80955,78грн.  

                      Стягнути з  Кредитної Спілки „Вітязь-Н” на користь держави судовий збір у розмірі   809,55грн., та витрати на ІТЗ на користь  Територіального управління судової адміністрації в Херсонській області в розмірі 30 грн.

     Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:     Т.Є. Колєсніченко