Справа №10-61/2010р. Головуючий у І інстанції

Категорія - ч. 1 .ст.307 ОСОБА_1

КК України Доповідач Перетятько В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2010 року колегія суддів судової палати апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Перетятька В.О.;

суддів - Макарова Ю.М., Яременка О.Д.;

з участю прокурора - Дідовського М.Ю.;

адвоката - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову Франківського районного суду м. Львова від 26.01.2010 року про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_3,

встановив:

Цією постановою відмовлено в задоволенні подання слідчого СВ Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_4 про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постанови судді з направленням справи на новий судовий розгляд. В обґрунтування апеляції покликається, що судом першої інстанції не враховано, те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого умисного корисливого злочину пов’язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; підозрюваний непрацюючий, як такий що не має постійного джерела доходу; також не враховано, що останній ретельно готувався до вчинення злочину, який йому інкримінується. В зв’язку з вищенаведеним вважає, що лише запобіжний захід у виді взяття під варту може запобігти спробам підозрюваного ОСОБА_3 ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини по справі, продовжити свою злочинну діяльність, забезпечити виконання процесуальних рішень.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію, міркування адвоката ОСОБА_2, яка просить у задоволенні апеляції відмовити, ознайомившись з матеріалами досудового слідства, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора слід задоволити.

ОСОБА_3 підозрюється в тому, що 21.01.2010 року близько 13.00 год. на перехресті вул. Сахарова-Горбачевського у м. Львові перебуваючи в автомобілі таксі незаконно зберігав при собі наркотичні засоби, обіг яких заборонено - метадон, масою 0,0452 грама, які незаконно придбав з метою збуту за попередньою домовленістю ОСОБА_5 та ОСОБА_6

23.01.2010 року слідчим СВ Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_7 відносно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України. 23.01.2010 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

Перевіркою матеріалів досудового слідства встановлено, що рішення судді першої інстанції про відмову в обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу виді взяття під варту прийняте передчасно, не у відповідності до вимог ст. 148, 155 КК України та не ґрунтується на законних підставах.

Відповідно до положень ст.155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід, застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. У виняткових випадках цей запобіжний захід може бути застосовано у справах про злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше трьох років.

Відмовляючи в обранні ОСОБА_3, запобіжного заходу у виді взяття під варту суд покликався на такі обставини: наявність у підозрюваного постійного місця проживання, позитивної характеристики по місцю проживання, те, що останній вперше притягується до кримінальної відповідальності та проживає з матір’ю, яка є інвалідом третьої групи.

Разом з тим, суддя безпідставно залишив поза увагою той факт, що ОСОБА_3 підозрюється в скоєнні тяжкого умисного злочину, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, і ця обставина, відповідно до вимог ст.155 КПК України, є правовою підставою для обрання такій особі запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Відповідно до вимог ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених в ст.148 КПК України, враховують тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров”я, вид діяльності та місце проживання.

Однак, дані обставини судом в повній мірі не з”ясовані і наведені прокурором мотиви про необхідність взяття під варту ОСОБА_3 не спростовані.

Беручи до уваги вищенаведені обставини, у колегії суддів є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі буде перешкоджати встановленню істини у справі та продовжить свою злочинну діяльність.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова судді Франківського районного суду м. Львова від 26.01.2010 року підлягає скасуванню, матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_3 в частині обрання останньому запобіжного заходу слід направити на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно з дотриманням процедури, встановленої ч.5 ст. 165-2 КПК України, дослідити всі обставини, з якими закон пов”язує можливість обрання запобіжного заходу ( ст. 148, 150, ч.1 ст.155 КПК України), а також з’ясувати інші дані з врахуванням вимог закону й роз’яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 № „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”.

Керуючись ст.ст.365, 366, 369 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції - задоволити.

Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 26.01.2010 року про відмову в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_3 скасувати, а подання слідчого повернути на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.

Головуючий: Судді: