Судове рішення #52416287


Справа №10-662/10 p. Головуючий у І інстанції Леньо С.І.

Категорія - ч.2 ст.190 КК України Доповідач - Перетятько В.О.



УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:


Г оловуючого - ОСОБА_1;

суддів - Макарова Ю.М., Партики І.В.;

з участю прокурора - Лесько С.Я.;

захисника - ОСОБА_2, ОСОБА_3

ст.слідчого - Федаша І.Л.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію адвоката ОСОБА_3 на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 20.12.2010 року про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_4,

встановила:

Цією постановою задоволено подання ст.слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючому, неодруженому, проживаючому у ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимому.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 10.11.10 року, близько 09.45 год., за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебуваючи біля автовокзалу по вул. Стрийська у м. Львові, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошима ОСОБА_8 в сумі 3300 доларів США. Після чого продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 прибули на вул. Зелену, 107 у м. Львові, де ОСОБА_6 скориставшись тим, що в будинку відкритий інший вихід, утік від ОСОБА_8

12.11.2010 року щодо ОСОБА_9 порушено кримінальну справу № 142-3752 за ст.190 ч.2 КК України.

10.12.2010 року ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.115 КПК України.

В апеляції адвокат ОСОБА_3 просить постанову судді скасувати та обрати підозрюваному запобіжний захід не пов”язаний з триманням під вартою. Вказує на незаконність та необґрунтованість постанови судді, покликається що при обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту суд не врахував ряд обставин, а саме, те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненому, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочинів і повністю відшкодував завдані збитки.

Крім того, ОСОБА_4 має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, також позитивно характеризується і за місцем навчання, вперше притягається до кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідача, думку адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підтримання апеляції, міркування прокурора та ст.слідчого, які заперечили проти задоволення апеляції, ознайомившись з матеріалами досудового слідства, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколу судового засідання та постанови судді, суд першої інстанції, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 не в повному обсязі дослідив ті обставини, які мали значення для прийняття рішення по справі та не надав їм належної оцінки, в тому числі і ті на які покликається захисник в своїй апеляції.

Згідно із ст.150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слід враховувати тяжкість злочину, вік обвинуваченого, стан його здоров”я, сімейний і матеріальний стан, інші характеризуючи обставини, що передбачаються і п.10 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”.

Згідно ст.155 ч.1 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до трьох років. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 вміняється вчинення злочину у групі з іншими особами, проте його роль при цьому не була ключовою.

Відповідно до ст.149 КПК України тримання під вартою є найбільш суворий запобіжний захід, у зв”язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш) суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч.2 ст.148КПК України, і його належної поведінки. При цьому слід мати на увазі, що взяття під варту та тримання під ватою на стадії досудового слідства застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що ця особа може ухилитися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі чи продовжувати злочинну діяльність. (ч.2 ст.148 КПК України).

Разом з тим, ні в матеріалах подання слідчого не наведено, ні з протоколу судового засідання не вбачається об’єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 буде намагатись ухилитись від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність. Отже, на думку колегії суддів, судом першої інстанції безпідставно та необгрунтовано прийнято рішення про обрання найсуворішого запобіжного заходу у виді взяття під варту підозрюваному ОСОБА_4

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова судді винесена з порушенням вимог ст.148, 150, 155 КПК України, не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому така підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:


Апеляцію адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 20.12.2010 року про задовольняння подання ст. слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГМВСУ у Львівській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, - змінити.

Обрати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Головуючий: Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація