Судове рішення #52416285


Справа №10-241/10р. Головуючий у І інстанції Кобзар В.М.

Категорія – ч.2 ст.368 КК України Доповідач - Перетятько В.О.



УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Перетятька В.О.;

суддів - Макарова Ю.М., Яременка О.Д.;

з участю прокурора - Кельбаса А.А.;

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 27.04.2010 про відмову в продовженні строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3,

встановила:

Цією постановою відмовлено в задоволенні подання заступника начальника слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українцю, громадянину України, мешканцю м. Львова, смт. Брюховичі, вул. Осикова, 8, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, та обрано йому запобіжний захід у виді застави в розмірі 100000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що працюючи на посаді начальника Львівської регіональної філії ДП „Центр ДЗК”, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, а саме з метою отримання незаконної винагороди, вирішив отримати хабар, поєднаний з його вимаганням від ОСОБА_6 за працевлаштування останнього на посаду інспектора першої категорії Городоцького відділу Львівської регіональної філії ДП „ЦДЗК'’ та подальшого просування по службі і призначення на посаду начальника Городоцького відділу Львівської регіональної філії ДП „ЦДЗК”.

Так, на початку лютого 2010 року, ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_5 з проханням працевлаштувати його на посаду начальника Городоцького відділу Львівської регіональної філії ДП ”ЦДЗК”. Під час зустрічі, яка відбулась в приміщення Львівської регіональної філії ДП „Центр ДЗК”, що по вул. Чорновола, 4 у м. Львові, ОСОБА_5 повідомив, що з метою вирішення цього питання необхідно передати хабар в розмірі 30 000 доларів США, а в іншому випадку питання про працевлаштування ОСОБА_6 в ДП „ЦДЗК” розглядатися не буде.

01.03.2010 року, виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_3, ОСОБА_6 зустрівся з останнім в приміщенні Львівської регіональної філії ДП „ЦДЗК”, де передав останньому частину обумовленої суми хабара в розмірі 500 доларів США.

02.03.2010 року, усвідомлюючи незаконну вимогу ОСОБА_3, ОСОБА_6 звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про вимагання у нього хабара, давши згоду прийняти участь у заходах по викриттю злочинної діяльності ОСОБА_5

02.03.2010 року, близько 23.45 год. смт. Куликів, на території АЗС „Лукойл”, що на автодорозі Львів-Рава-Руська, в салоні автомобіля ОСОБА_5 марки „Тойота-Лендкрузер” д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_6, у відповідності до попередньої домовленості зі ОСОБА_5 отримав від нього частину обумовленої суми хабара - 9500 доларів США за працевлаштування останнього в Городоцький відділ Львівської регіональної філії ДП „ЦДЗК”.

В подальшому, 03.03.2010 року, близько 00 год.05 хв., ОСОБА_5 був затриманий працівниками ОРУ ДДСБЕЗ МВС України, а предмет хабара в розмірі 9500 доларів США вилучений.

03.03.2010 року ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

05.03.2010 року постановою судді Жовківського районного суду Львівської області обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить постанову суду скасувати як незаконну в зв”язку з невідповідністю висновків суду з фактичними обставинами справи, та матеріали подання направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

В обгрунтування своїх апеляційний вимог вказує, що не дивлячись на наявність у обвинуваченого постійного місця проживання і роботи, матеріали кримінальної справи дають підстави вважати, що ОСОБА_3, який хоч і сприяє встановленню істини у справі, перебуваючи на волі, обіймаючи посаду начальника ЛРФ ДП ’’Центр ДЗК”, може перешкоджати встановленню істини по справі, впливати на свідків, ухилятися від слідства і суду та від виконання своїх процесуальних обов’язків.

Судом не враховано, що останній звинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачає тривалий термін ув’язнення, і може скривати від досудового слідства. Його звільнення з-під варти може сприяти залякуванню свідків по справі та в подальшому зміни ними показів або взагалі відмови від таких. Разом з тим, обрана судом сума застави у розмірі 100000 грн., є більше ніж у два рази меншою за суму хабара, яку вимагав ОСОБА_5

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію, міркування захисника про необхідність відмови у задоволенні апеляції, ознайомившись з матеріалами досудового слідства, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколу судового засідання та постанови суду, судом першої інстанції, при вирішенні питання про відмову в задоволенні подання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5, в цілому досліджено ті обставини, які мали значення для прийняття рішення по справі про обрання запобіжного заходу у виді застави, в тому числі і ті, на які покликається прокурор в апеляції.

Згідно із ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слід враховувати тяжкість злочину, вік обвинуваченого, стан його здоров’я, сімейний і матеріальний стан, інші характеризуючи обставини, що передбачаються і п.10 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”.

Згідно ст. 155 ч.1 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якої передбачає покарання у виді позбавлення волі більше п”яти років. Проте, тримання під вартою є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, котрий застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що інші менш суворі, запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обов’язків і належної поведінки.

Однак, як правильно зазначено в постанові суду, ОСОБА_5 має на утримання трьох дітей, на даний час дружина перебуває на стаціонарному лікуванні, має постійне місце проживання, позитивно характеризується. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме з медичних документів, останній хворіє гіпертонічною хворобою, вегето-судинною дистонією, також на утриманні має мати пенсійного віку, не має можливості опікуватися своїми дітьми, найменшій з яких тільки півтора року.

Звільнення обвинуваченого з місця роботи, з яким пов’язано вчинення ним злочину, спростовує покликання апеляції на те, що останній перебуваючи на волі буде продовжувати свою злочинну діяльність. Органами досудового слідства не наведено об”єктивних даних, які б дали підстави вважати, що останній буде перешкоджати встановленню істини по справі, впливати на свідків, ухилятися від слідства і суду та від виконання своїх процесуальних обов’язків.

В зв’язку з тим, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки брат обвинуваченого вніс за нього заставу в розмірі 100 000 грн. та погодився виконувати обов’язки передбачені ст. 154-1 КПК України.

Крім того, колегія суддів враховує те, що досудове слідство по кримінальній справі закінчено і справа, в порядку ст.225 КПК України, направлена прокурору, що підтверджено довідкою виданою заступником начальника слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_4

Враховуючи викладене, доводи апеляції прокурора не можуть бути підставою для зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш суворий.

Керуючись ст.ст.365, 366, 165-3 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 27.04.2010 року про відмову в задоволенні подання заступника начальника слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та обрання йому запобіжного заходу у виді застави в сумі 100 000 ( сто тисяч ) грн. - залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Головуючий: Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація