Справа № 10-394/2010 р. Головуючий у 1-ій інстанції – ОСОБА_1 Категорія: ст.236-8 КПК Доповідач – Данко В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого – судді Галина В.П.,

суддів Данка В.В., Тенюха В.П.,

з участю прокурора Шуста Я.Р.,

захисника ОСОБА_2,

апелянтів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляцією захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 24 червня 2010 року,

встановила:

Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 24 червня 2010 року відмовлено в задоволенні скарги захисника неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ОСОБА_7 від 16 липня 2009 року на постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров"я, статевої свободи і статевої недоторканості особи СУ ГУ МВС України у Львівській області від 12 липня 2009 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, - умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень – ножа, що мало місце 08 лютого 2009 року, близько 00 год. 15 хв., на вул. Ст. Бандери у м. Дрогобичі Львівської області.

З таким рішенням судді захисник ОСОБА_2, неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_5, їх законні представники ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не погодилися і подали апеляцію, в якій вважають постанову незаконною та необгрунтованою, тому вона не може залишитись в силі і підлягає скасуванню, з підстав однобічності та неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи (коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, коли суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки). Так, по вказаній справі судом встановлено, що 12 липня 2009 року старшим слідчим відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя здоров'я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_8 винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, ОСОБА_5 за ч.4 ст. 296 КК України. Згідно з вказаною постановою 08 лютого 2009 року, близько 00 год. 15 хв. ОСОБА_3 в групі зі ОСОБА_5 на вул. Бандери у м. Дрогобичі Львівської області з мотивів явної неповаги до суспільства, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушили громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю, при цьому, застосовуючи предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, заподіяли ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження. Крім того, суд встановив, що оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи винесено під час проведення досудового слідства у кримінальній справі № 115-1827, тобто суд вважає, що мало місце безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, що на думку суду відповідає вимогам ст.94 КПК України стосовно приводів до порушення кримінальної справи. Також, на думку суду першої інстанції оскаржувана постанова винесена па підставі показань ОСОБА_10 (а.с.14, 17, 21, 27-34, 36), свідків ОСОБА_11 (а.с.89-93). ОСОБА_12 (а.с.117-121), ОСОБА_13 (а.с.145-148), ОСОБА_14 (а.с.157-159), при цьому слідчим були проведені відтворення обстановки та обставин події та ставки віч-на-віч. Вказана вище сукупність доказів, на думку суду містить достатні дані для порушення кримінальної справи. Про умисел на порушення громадського порядку з боку осіб, щодо яких порушено кримінальну справу, суд вважає – свідчать вказані вище покази свідків. Про спільність умислу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 свідчить злагодженість їхніх дій відповідно до показів вказаних вище осіб. Крім того суд прийшов до висновку, що при порушенні кримінальної справи КПК України не вимагає попереднього зібрання всіх доказів по справі, зокрема виявлення предмета, яким наносились тілесні ушкодження, а також доказів того, що вказаний предмет був заздалегідь приготовлений ОСОБА_3 та ОСОБА_5 На підставі вищенаведеного суд прийшов до висновку, що у старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров'я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_8 на момент винесення оскаржуваної постанови були наявні передбачені законодавством приводи для порушення справи, а також достатні дані, що вказували на наявність ознак злочину. Проте, такі висновки суду є хибними виходячи з наступного. Суд в основу оскаржуваної постанови поклав покази ОСОБА_10 (а.с.14, 17, 21, 27-34, 36), свідків ОСОБА_11 (а.с.89-93), ОСОБА_12 (а.с.117-121), ОСОБА_13 (а.с.145-148), ОСОБА_14 (а.с.157-159). Проте, в порушення ст.323 КПК України суд зовсім їх не дослідив та не перевірив чи містяться у показаннях вказаних осіб достатні дані, які б вказували на наявність ознак злочину, а разом з тим й наявність підстав для порушення кримінальної справи, про що свідчить звукозапис судового засідання. Також, суд зовсім байдуже віднісся до надання оцінки наявності чи відсутності в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_5 умислу на вчинення злочину за ч. 4 ст. 296 КК України і чим такий підтверджується, відписавши у постанові, що про умисел свідчать вказані вище свідки. Проте, слід ще раз наголосити, що вищевказані свідки зовсім не свідчать ні про те хто розпочав бійку ні про те чи ОСОБА_3 застосовував предмет спеціально пристосований для заподіювання тілесних ушкоджень? Поряд з наведеним, суд зовсім необґрунтовано прийшов до висновку про спільність умислу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 При цьому, покладаючи в основу висновку лише звороти юридичних термінів про злагодженість дій останніх, посилаючись на згаданих свідків, у показах яких відсутні будь-які дані про злагодженість дій. Разом з тим, слід зазначити, що суд розглянув скаргу адвоката ОСОБА_7 на постанову ОСОБА_8, проте по такій рішення не прийняв, оскільки згідно з постановою від 24 червня 2010 року Галицького районного суду м. Львова по справі № 4-38/2010 рік залишив без задоволення скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Просять постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 24 червня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову про скасування постанови від 12 липня 2009 року старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя здоров'я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_8 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за ч.4 ст. 296 КК України., а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, виступ захисника ОСОБА_2, неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_5, їх законних представників ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на підтримання апеляції, думку прокурора Шуста Я.Р. про обґрунтованість та законність рішення суду, обговоривши наведені доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.

При наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України, відповідно до вимог ст.98 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи № 115-2065, приводом до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були: показання ОСОБА_10 (а.с.14, 17, 21, 27-34, 36), свідків ОСОБА_11 (а.с.89-93). ОСОБА_12 (а.с.117-121), ОСОБА_13 (а.с.145-148), ОСОБА_14 (а.с.157-159), також протоколи відтворення обстановки та обставин події та ставок віч-на-віч.

Лише після отримання вказаних документів 12 липня 2009 року було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Суд, розглядаючи скаргу, перевірив наявність приводів та підстав, законність джерел отримання даних для винесення постанови та прийняв обґрунтоване рішення про залишення без задоволення скарги, а тому доводи апеляції про те, що суд не перевірив їх, є безпідставними.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляції, що суд допустив однобічність при розгляді скарги, неповно дослідив докази по справі. Як вбачається із змісту постанови, аналізувалися лише ті обставини, які були приводом та підставою для порушення кримінальної справи. Оцінка ж доказів судом може мати місце лише при розгляді справи по суті, а не на стадії досудового слідства.

Крім цього колегія не бере до уваги посилання апелянтів як на підставу для скасування постанови суду те, що суд розглянув скаргу адвоката ОСОБА_7 на постанову ОСОБА_8, проте по такій рішення не прийняв, оскільки постановою від 24 червня 2010 року Галицького районного суду м. Львова по справі № 4-38/2010 залишив без задоволення скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Адже адвокат ОСОБА_7, як автор скарги, на день розгляду скарги участі у справі не бере, однак ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від скарги, поданої в їхніх інтересах не відмовилися, не відмовилися від скарги і законні представники останніх, та підтримували її вимоги, тому суд, не порушуючи будь-чиїх інтересів, розглянув скаргу по суті і прийняв законне рішення.

Постанова суду є обґрунтованою, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 365,366,382 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 24 червня 2010 року про залишення без задоволення скарги неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 16 липня 2009 року на постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров"я, статевої свободи і статевої недоторканості особи СУ ГУ МВС України у Львівській області від 12 липня 2009 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 – без задоволення.

Судді: Галин В.П. Данко В.В. Тенюх В.П.