Справа № 10-414/2010 р. Головуючий у 1-ій інстанції – ОСОБА_1

Доповідач – Данко В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Галапаца І.І.,

суддів Данка В.В., Волинця М.М.,

з участю прокурора Ільницького М.М.,

заявника ОСОБА_2,

його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляцією прокурора Сокальського району Львівської області на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 15 липня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою прокурора Сокальського району Львівської області від 18 травня 2010 року на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України /за відсутністю в діях складу злочинів/ відмовлено у порушенні кримінальної за фактом застосування вогнепальної зброї колишнім працівником Сокальського РВ ГУ МВС України у Львівській області дільничним інспектором міліції капітаном міліції ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.121,124,365 КК України.

Постанову прокурора від 18 травня 2010 року оскаржив до суду в порядку ст.236-1 КПК України заявник ОСОБА_2

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 15 липня 2010 року скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи було задоволено – постанову прокурора Сокальського району Львівської області від 18 травня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.ст.121,124,365 КК України відносно колишнього працівника Сокальського РВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 скасовано.

Прокурор Сокальського району Львівської області з рішенням суду не погодився і подав апеляцію, в якій просить постанову суду від 15 липня 2010 року скасувати, а постанову про відмову в порушенні кримінальної справи залишити в силі. Свої вимоги він мотивує тим, що у ході перевірки і повторної перевірки щодо правомірності застосування табельної зброї дільничним інспектором міліції ОСОБА_4, яке мало місце 28 серпня 2005 року, достовірно встановлено, що у діях останнього відсутні склади злочинів, передбачених ст.ст.121,124,365 КК України. Такий висновок, який викладений у постанові від 18 травня 2010 року, ґрунтується на матеріалах про відмову в порушенні кримінальної справи № 1/93-09 /за зверненням ОСОБА_2 щодо незаконних дій дільничного інспектора міліції ОСОБА_4В./.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляції, думку ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 про залишення постанови суду без зміни, а апеляції без задоволення, обговоривши наведені в апеляції доводи й перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.94 КПК України кримінальна справа може бути порушена лише за наявності для цього приводів та підстав.

Під приводом до порушення кримінальної справи слід розуміти передбачене законом джерело, з якого компетентний орган отримує відомості про вчинений або підготовлюваний злочин. Перелік приводів для порушення кримінальної справи наведений у ч.1 ст.94 КПК України.

Згідно з ч.2 ст.94 КПК України підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину на момент прийняття компетентним органом рішення про порушення справи.

Суд першої інстанції, розглядаючи скаргу ОСОБА_2 на постанову від 18 травня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи, прийшов до правильного висновку про передчасність прийняття прокурором такого рішення. Що викладено у постанові суду: "Вивченням матеріалів перевірки про відмову в порушенні кримінальної справи № 1/93-09 за зверненням ОСОБА_2 щодо незаконних дій ДІМ Сокальського РВ ОСОБА_4, та матеріалів кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.4 ст.296, ч.3 ст.342 КК України, з врахуванням того, що приймаючи рішення по даній категорії справ, суд не має права висловлювати думку щодо достовірності, достатності доказів та доведеності обвинувачення, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи дано невірну оцінку зібраним доказам.

Зокрема, згідно висновку № 1093 експертного балістичного дослідження від 14.05.2010 року ОСОБА_2 міг отримати вогнепальне поранення лівого стегна ззаду за обставин, коли він тікав від стріляючого, а постріл в нього був проведений ззаду, з відстані яка виходить за межі дії слідів близького пострілу, тобто обставин зазначених ним в протоколі відтворення обстановки і обставин події від 10.05.2006р.

Також зазначено, що ОСОБА_2 не міг отримати вогнепальне поранення лівого стегна ззаду за обставин, коли він замахувався на ОСОБА_4 ножем з відстані 1,5-2 м і при цьому на одязі не відобразились сліди близького пострілу, тобто за обставин на які вказують ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 в своїх показах ( в тому числі в протоколах відтворення обстановки і обставин події).

Суд, з врахуванням показів ОСОБА_2С, висновку експертного балістичного дослідження, приходить до переконання про те, що в даному випадку є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину."

Наведені в апеляції доводи не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки судом перевіряється наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, всі інші обставини справи досліджуються в ході судового розгляду справи по суті і суд при перегляді постанови не має права аналізувати і вдаватися в оцінку доказів по справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора є безпідставною, а постанова суду від 15 липня 2010 року відповідає вимогам закону і підстав для її скасування та задоволення апеляції немає.

Керуючись ст.ст.365,366,367,382 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 15 липня 2010 року про задоволення скарги Комарова ОСОБА_2 на постанову прокурора Сокальського району Львівської області від 18 травня 2008 року залишити без змін, а апеляцію прокурора Сокальського району Львівської області – без задоволення.

Головуючий:

Судді: