УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

           Справа № 22-а-20992/11           Головуючий в 1-й інстанції

Категорія 10.3.3 (ІV)           ОСОБА_1

          Доповідач – Карнаух В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Карнаух В.В.

суддів: Барильської А.П., Ляховської І.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м.Кривого Рогу на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради міста ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу (наділі – УПСЗН) про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначила що 20 лютого 2007 року вона народила сина ОСОБА_4, у зв’язку із чим перебувала на обліку у відповідача та їй виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у сумі меншій ніж передбачено законодавством. Після уточнення позовних вимог просила суд: визнати протиправними дії відповідача по сплаті державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі, що не відповідає закону, стягнути з УПСЗН на її користь недоплату допомоги за період з 08.05.2007 року по 30.09.2008 року включно в сумі 6212,22 грн., зобов’язати відповідача з 01 жовтня 2008 року здійснювати нарахування та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі 557 грн., до виникнення обставин, що тягнуть перерахунок допомоги,або її припинення.

Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради міста ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, задоволено частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу по сплаті ОСОБА_2 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня 2007 року по вересень 2008 року включно у розмірі, що не відповідає вимогам закону- протиправними.

Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу призначити , донарахувати і виплатити ОСОБА_2 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за період з травня 2007 року по вересень 2008 року включно у розмірі , передбаченому ст..43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом про державний бюджет на відповідний рік.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок місцевого бюджету 3 грн. 40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН ставить питання про скасування постанови суду та постановлення ухвали про залишення позову без розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, проводив позивачу виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на рік й в розмірі, передбаченому ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», при цьому кошти на виплату допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 01.11.2007 року в нього відсутні й оскільки законодавчо це питання не врегульовано, то він не є належним відповідачем по справі; законних підстав для виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі більшому ніж 130,00 грн. відсутні; судом не прийнято до уваги пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом порушених прав.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог за наявними у справі матеріалами колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПСЗН підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2Б у зв’язку з народженням сина ОСОБА_4, 20 лютого 2007 року, перебувала на обліку УПСЗН виконкому Саксаганської районної у місті ради та отримувала щомісячно соціальну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправними дій УПСЗН щодо нарахування, призначення виплати позивачу щомісячної державної соціальної по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня 2007 року по вересень 2008 року включно та зобов’язуючи відповідача донарахувати та виплатити їй недоотриману у зазначений період державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст..43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за вказаний період здійснювалась виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в заниженому розмірі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем оскаржується встановлене судом право позивача на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня 2007 року по вересень 2008 року включно.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено прожитковий мінімум на 2007 рік на дітей віком до 6 років в розрахунку на місяць.

Однак, згідно з п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст.ст. 41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

При цьому, абз. 3 ч.2 ст. 56 вказаного Закону встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 2007р. й визначено, що її розмір дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В період з квітня 2007 року по 08 липня 2007 року відповідач проводив позивачу виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням порядку і розміру, встановленими вищезазначеними нормами.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. визнано неконституційним п. 7 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також п. 14 ст. 71 в частині зупинення дії ч.1 ст.15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», у зв’язку з чим було поновлено дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в попередніх редакціях.

Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється з 01 квітня 2007 року - у розмірі 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470 грн.

Однак, УПСЗН виконкому Жовтневої районної у місті ради, продовжуючи застосовувати приписи абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», нараховувало та виплачувало позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: з липня по грудень 2007 року у наступних розмірах, а саме: за липень 2007р. – в сумі 129,03 грн., серпень – 132,64 грн.,вересень 2007р. – в сумі 132,64 грн., жовтень 2007р. – в сумі 134,30 грн., листопад 2007р. – в сумі 140,05 грн., грудень 2007р. – в сумі 144,10 грн., що підтверджується довідкою виданою УПСЗН (а.с. 11).

Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції не правильно визначив, що з травня 2007 року підлягають задоволенню позовні вимоги, вірним слід вважати, що саме з 09 .07.2007 року з дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України, по 31.12.2007 року - до кінця поточного року, відповідач повинен призначити, нарахувати і виплатити позивачу недотриману нею за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на час її виплати.

Спростовуються й доводи апеляційної скарги УПСЗН відносно того, що воно є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 32 від 16.01.2007 року, з квітня 2007 року допомога по догляду за дитиною застрахованим особам призначається і виплачується органами праці і соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи. Отже, УПСЗН виконкому Саксаганської районної у місті ради є належним відповідачем у справі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання дій відповідача щодо нарахування та виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з січня 2008 року по вересень 2008 року та зобов’язання здійснити нарахування та виплату зазначеної допомоги у період з січня 2008 року по вересень 2008 року.

Оскільки, в період 2008 року позивачу нараховувалась та сплачувалась допомога в порядку та у розмірі, визначеному в ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з урахуванням змін, внесених до неї Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2008 року і відповідно до якого мінімальний розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з січня 2008 року, повинен складати не менше 130 грн.

Крім цього, відповідно до ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

          Пунктом 22 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 встановлено, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Оскільки положення вищевказаних Законів в цій частині неконституційними не визнавалися, то відповідачем правомірно, з урахуванням приписів ст. 19 Конституції України, застосовано положення діючої на момент виплати позивачеві державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку редакції Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» й визначено та виплачено встановлену чинним законодавством суму грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з січня 2008 року по вересень 2008 року.

Правомірність дій відповідача підтверджується й довідкою, відповідно до якої ОСОБА_2, починаючи з січня 2008 року по жовтень 2008 року отримувала щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі по 144,10 грн. (а.с. 11).

Окрім того, відповідно до ст. 99 КАС України в діючій на той час редакції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, ст. 100 КАС України в діючій на той час редакції, передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом 27 квітня 2009 року (а.с. 2), тобто з пропуском строку, встановленого ст. 99 КАС України відносно її вимог про визнання дій та бездіяльності відповідача протиправною щодо нарахування та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити на її користь зазначені виплати за 2007 рік.

Пропущений строк звернення до суду позивач поновити не просила, а відповідач в запереченнях на позов просив застосувати наслідки такого пропуску (а.с. 16).

Однак суд першої інстанції не врахував вищенаведеного й не застосував положень ст.ст. 99, 100 КАС України, дійшовши помилкового висновку про те, що позивач має право на задоволення позову.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови , відповідно до п.4 ч.1 ст.102 КАС України, про відмову в задоволенні позовних вимог.

          В іншій частині постанова суду не оскаржена.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 207 КАС України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ОСОБА_3 ради задовольнити.

Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради міста ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - скасувати та ухвалити нову постанову про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді