Справа № 33-247/10 Головуючий у 1-й інстанції

Категорія : ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1

Доповідач : Перетятько В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року апеляційний суд Львівської області у складі судді Перетятька В.О., з участю правопорушника, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 04 березня 2010 року , -

встановив:

постановою судді Мостиського районного суду Львівської області від 04.03.2010 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 (два) роки.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 30.12.2009 року, вбачається, що ОСОБА_2, 30.12.2009 року о 04.50 год. у м. Мостиська Львівської області, на пл. Ринок, 1, керував автомобілем марки „Шеврове-Авео”, реєстр. № НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження у встановленому порядку медичного огляду для визначення стану сп’яніння відмовився, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

На постанову суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови судді з закриттям провадження у справі в зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення в його діях. Вважає, що висновки викладені в постанові судді не відповідають фактичним обставинам справи, а сама постанова суддею винесена з порушенням вимог ст.245 КУпАП.

Покликається на те, що суд безпідставно в основу свого висновку про його винність у вчиненні правопорушення, яке ставить йому в провину, поклав протокол про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки такий складений не по місцю події правопорушення, та без встановлення особи, яка була суб’єктом правопорушення і саме в цей час керувала транспортним засобом.

Покликається на порушення працівниками ДАІ п.1.7 „Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння...” затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 року, що полягало у тому, що ОСОБА_2 на місці події правопорушення не пропонували провести огляд на стан сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів - трубки „Контроль тверезості”, а зразу доправили його на експертизу.

Вважає, що відсутність самої пропозиції з боку працівників ДАІ в момент зупинки автомобіля Шевроле-Авео про проходження ним огляду на стан сп’яніння по місцю зупинки вказаного автомобіля в м. Мостиська на пл. Ринок, 1 свідчить про відсутність у працівників ДАІ достатніх доказів про те, що за кермом вказаного автомобіля перебував саме він, а тому і відсутній протокол працівниками ДАІ під час зупинки вказаного автомобіля у м. Мостиська.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення правопорушника на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Так, аналізуючи матеріали справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВС № 094697 від 30.12.2009 року, протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння № 07384 від 30.12.2009 року, показаннями свідків ОСОБА_3 та їжака О.З., показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були очевидцями обставин зупинки працівниками ДАІ автомобіля правопорушника, які підтвердили ті обставини, що при зупинці автомобіля, зі сторони водія вийшов саме ОСОБА_2, який в грубій формі спілкувався з інспекторами, відмовився продути трубку „Контроль тверезості”, однак погодився пройти медосвідчення на стан сп’яніння; показаннями свідка ОСОБА_6, інспектора Мостиського взводу БДПС ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області, який підтвердив ту обставину, що автомобілем керував саме ОСОБА_2, якого він добре знав, однак близько до такого не підходив і дозволив йому слідувати далі; показаннями свідків ОСОБА_7І, та Приклонської Л.М., які підтвердили ті обставини, що ОСОБА_2 в присутності в приміщенні ЛОДКНД відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану сп’яніння і що клінічні прояви, виявлені у ОСОБА_8 (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, спітніле почервоніле обличчя, неадекватна поведінка, порушення мови і т.д.); показаннями ОСОБА_9, яка свідомо внесла неправдиві відомості в протокол медичного огляду для встановлення стану сп’яніння за № 622 від 30.12.2009 року в частині часу медичного огляду.

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд вважає, що в апеляційних вимогах слід відмовити у зв’язку з їх безпідставністю, оскільки такі спрямовані на уникнення правопорушником адміністративної відповідальності за правопорушення, яке ставиться йому у провину, та в повній мірі спростовуються наявними у справі доказами.

На підставі цього, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді від 04.03.2010 року немає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

постановив:

Постанову Мостиського районного суду Львівської області від 04.03.2010 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Львівської області ОСОБА_10