Справа № 33-397/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 р. м. Львів
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області Перетятько В.О., з участю прокурора Заброварної Т.О., представника правопорушника ОСОБА_1, директора Львівського ЗАТ ’’Торговий дім ’’Львів” ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2010 року.,
встановив:
постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2010 року, ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.”г” ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 (чотирьохсот двадцяти п’яти) грн.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, передбаченого ЗУ „Про боротьбу з корупцією” від 27.01.2010 року, за результатами прокурорської перевірки, встановлено, що ОСОБА_3, обіймаючи посаду начальника управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування та, згідно із ст.2 ЗУ „Про боротьбу з корупцією”, суб’єктом корупційного діяння, надав незаконні переваги юридичній особі - АТЗТ „Львівській універмаг „На ринку” під час прийняття рішення про надання вказаному товариству в оренду нежитлових приміщень комунальної власності по вул. Шевській, 1 у м. Львові.
Так, як з’ясовано перевіркою прокуратури м. Львова, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 117 від 10.02.2006 року „Про надання в оренду нежитлових приміщень по вул. Шевській, 1„ у м. Львові загальною площею 1449,2 кв.м. терміном на три роки, передано в оренду Львівського ЗАТ ’’Торговий дім ’’Львів”. У зв’язку із судовим розглядом питання про визнання права власності на дане приміщення, договір оренди із ЛЗАТ „Тоговий дім ’’Львів” не укладався. Договір оренди № 01/2009 р. нерухомого майна площею 1449,2 кв.м. з розміром орендної плати 93 326,13 грн. за місяць без ПДВ був підготований, але не підписаний ОСОБА_3
Після визнання права комунальної власності на дані приміщення згідно рішення Господарського суду м. Києва від 27.10.2008 року, на виконання рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 117 від 10.02.2006 р. „Про надання в оренду не житлових приміщень по вул. Шевській, 1 у м. Львові”, за заявою ЛЗАТ „Тоговий дім”Львів” суб’єктом оціночної діяльності ТзОВ „ЛьвівЮРАудитКонсалтинг” проведено оцінку майна та визначено вартість об’єкта оренди по вул. Шевській, 1 у м. Львові площею 1 449,2 кв.м., яка станом на 01.01.2009 року становить 9 069 595 грн. без ПДВ. Даний висновок про оцінку майна затверджено наказом начальника управління комунальної власності ОСОБА_3 від 23.03.2009 року № 209-е.
Питання визнання укладеним договору оренди нежитлових приміщень по вул. Шевській, 1 у м. Львові між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ЛЗАТ „Торговий дім „Львів” на час розгляду справи про притягнення ОСОБА_3 в суді першої інстанції була предметом судового розгляду за позовом ЛЗАТ „Тоговий дім ’’Львів”.
Поряд з викладеним, 19.08.2009 року до управління комунальної власності звернулося АТЗТ „Львівській універмаг „На ринку” з листом із посиланням на ст.770 Цивільного кодексу України щодо внесення змін в діючий договір оренди, укладений в 1996 році з КП ЛОР „Нерухомість та майно” (зі змінами та доповненнями).
15.09.2009 року управлінням комунальної власності скеровано АТЗТ „Львівський універмаг ”На ринку” роз’яснення щодо порядку подання ініціатором орендних відносин АТЗТ „Львівський універмаг „На ринку” заяви та пакету документів, як це передбачено вимогами рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 87 „Про адміністративні послуги та процедури, що розглядаються та/або надаються управлінням комунальної власності департаменту економічної політики” (зі змінами та доповненнями), а також інформовано про можливість укладення договору оренди за умови внесення змін щодо правонаступників сторін договору та оформлення нової технічної документації.
Натомість, 20.10.2009 року управлінням комунальної власності департаменту економічної політики в особі начальника управління ОСОБА_3 та АТЗТ „Львівський універмаг ”На ринку” в особі ОСОБА_4 укладено договір оренди нежитлових приміщень по вул. Шевській, 1 у м. Львові загальною площею 1 850,4 кв.м., де оренду плату визначено на підставі експертної оцінки майна станом на січень 2006 року в сумі 19 560,65 грн.
Таким чином, начальник управління комунальної власності ОСОБА_3, всупереч вимог ст.73 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”, чинного рішення виконавчого комітету №117 від 10.02.2006 року, достовірно знаючи про звернення ЛЗАТ „Торговий дім ’’Львів” та наявність судових спорів з питань оренди не житлових приміщень по вул. Шевській, 1 у м. Львові, всупереч процедурі, встановленій Положенням про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою сесії Львівської міської ради № 2569 від 09.04.2009 року та рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 87 „Про управління комунальної власності департаменту економічної політики „ (зі змінами та доповненнями ) надав незаконні переваги АТЗТ „Львівський універмаг „На ринку” під час прийняття рішення про укладення 20.10.2009 року договору оренди нежитлових приміщень по вул. Шевській, 1 у м. Львові із АТЗТ „Львівський універмаг ”На ринку”, чим вчинив порушення, передбачене п.”г” ч.3 ст.5 ЗУ „Про боротьбу з корупцією”.
На вказану постанову судді Климкович Є.О. подав апеляційну скаргу в якій порушує питання про скасування постанови з закриттям провадження у справі. Вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, та стверджує правомірність, вчинених ним дій, які кваліфіковані як правопорушення.
Разом з тим, покликається на порушення вимог ст.268 КУпАП при розгляді справи в суді першої інстанції, що полягало в ігноруванні суддею клопотання правопорушника про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою. Вважає неправомірним покликання на рішення виконкому №117 від 10.02.2006 року ’’Про надання в оренду нежитлових приміщень по вул. Шевській, 1”, оскільки таке скасоване рішенням виконкому № 882 від 23.10.2009 року. Разом з тим, на час винесення вказаного рішення, згідно розпорядження голови Львівської обласної ради від 16.11.2005 року № 552-р та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.05.2006 року, вказані приміщення належали до спільної власності територіальних громад Львівської області.
Оспорює покладення в основу рішення суду про його винність пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки такі не є доказом на підтвердження його вини.
Покликається, що рішення, прийняття якого ставиться йому в провину, він не приймав одноособово, а керувався також висновками відповідних спеціалістів Львівської міської ради.
Заслухавши доповідача, міркування представника правопорушника про скасування постанови судді з закриттям провадження у справі, думку прокурора про залишення вказаної постанови без змін, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи з наступного.
Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_3 складу корупційного правопорушення, яке ставиться йому у провину, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.
Викладені в апеляційній скарзі доводи апеляційний суд до уваги не бере як безпідставні.
Твердження ОСОБА_3 про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого п.”г” ч.3 ст.5 ЗУ „ Про боротьбу з корупцією” спростовується наступними доказами у справі.
Відповідальність за п.’г” ч.3 ст.5 цього Закону України наступає за надання державним службовцем, який є посадовою особою незаконних переваг фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів і рішень.
Покликання апелянта на порушення вимог ст.268 КУпАП при розгляді справи в суді першої інстанції, що полягало, на його думку, в ігноруванні суддею клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з його хворобою спростовується фактом присутності ОСОБА_7 в судовому засіданні, як вбачається із змісту постанови судді, 02.03.2010 року та 23.03.2010 року, в яких він дав пояснення по справі в заперечення своєї вини у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину. Також, як зазначено в постанові судді, в наступні судові засідання, які призначались на 31 березня 2010 року о 17.15 год., 09.04.2010 року о 09.00 год. та 15.04.2010 року о 09.00 год. ОСОБА_3 не з’явився у судове засідання, хоч про час і місце розгляду справи повідомлений був у встановленому законом порядку. Підтверджуючих документів про перебування на лікарняному чи інші поважні причини до суду першої інстанції не подав. Дані обставини, спростовують покликання апелянта на порушення судом вимог ч.2 ст.268 КУпАП.
ОСОБА_3, аналогічну позицію займає при розгляді справи в порядку апеляційного провадження, що полягає в заявленні клопотань про відкладення розгляду справи, що апеляційним судом оцінюється як свідоме затягування ним розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, та спливу терміну притягнення його до адміністравної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.2 ст.268 КУпАП справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто під час відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Виходячи з наведеного, чергове клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, апеляційним судом відхиляється в зв’язку з визнанням наведеної у ньому причини неповажною, та визнає дії ОСОБА_7 такими, що спрямовані на перешкоджання у здійснення судом, визначеного ст.245 КУпАП, завдання щодо своєчасності, всебічності, об’єктивності з'ясування обставин при провадженні даної справи про адміністративне правопорушення та вирішення її в точній відповідності з законом, та забезпечення виконання винесеної постанови.
Твердження ОСОБА_3 щодо неправомірності посилання суду на порушення ним вимог рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №117 від 10.02.2006 року „Про надання в оренду не житлових приміщень по вул. Шевській, 1”, яким передбачено надання управління комунальної власності Львівської міської ради Львівському закритому акціонерному товариству „Торговий дім”Львів” в оренду не житлових приміщень по вул. Шевській, 1 у м. Львові загальною площею 1449,2 кв.м. терміном на три роки, не відповідають фактичним обставин справи. Оскільки дане рішення на час підписання ОСОБА_7 20.10.2010 року договору оренди із АТЗТ „Львівський універмаг” На ринку” було чинним, однак в подальшому не реалізовувалось у зв’язку із судовим розглядом питання про визнання права власності на дане приміщення.
Вина ОСОБА_7 у вчинення правопорушення, яке ставиться йому у провину стверджена зібраними по справі доказами, які перевірені в судовому засіданні та судом першої інстанції надано їм належну оцінку. А саме : поясненнями ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які логічно узгоджуються з іншими доказами у справі, та позиція апелянта щодо неможливості врахування їх при прийнятті рішення у справі, апеляційний суд оцінює критично та вважає їх безпідставними.
Разом з тим, в підтвердження вини ОСОБА_7, у вчиненні дій, які ставиться йому у провину, господарським судом Львівської області 27.05.2010 року винесено рішення, яким визнано договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) в редакції від 25.12.2008 року, між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Львівським закритим акціонерним товариством „Торговий дім ’’Львів” (орендар), на приміщення, що знаходяться за адресою : м. Львів, вул. Шевська, 1. загальною площею 1449,2 кв.м., з індексами приміщень №№ 25 (1-7), 26 (1-4), 27 (1-3), 28 (1-12). 4 (1-6), 29 (1-21), 30 (1-13), 5 (1-6), 31( 1-9), 32 (1-8), 33( 1-18), 34 (1-7) згідно з поверховим планом ОКП ЛОР „БТІ та ЕО” від 30.03.2004 р., терміном на 3 роки, - укладеним в редакції від 01.03.2009 року № 01/2009р. Вказане рішення господарського суду Львівської області долучено до матеріалів справи.
Апеляційним судом встановлено, що при розгляді справи в суді першої інстанції порушень вимог матеріального чи процесуального законодавства не допущено.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність апеляційної скарги.
Постанова судді Шевченківського районного суду м. Львова від 15.04.2010 року є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 15.04.2010 року в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7, за правопорушення, передбаченого п.”г” ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією” - залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Львівської області ОСОБА_9