Справа № 33-206/10 Головуючий у 1-й інстанції

Категорія : ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1

Доповідач : Перетятько В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 року апеляційний суд Львівської області у складі судді Перетятька В.О., з участю правопорушника, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2009 року , -

встановив:

постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2009 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 (два) роки.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 15.10.2009 року, вбачається, що ОСОБА_2 15.10.2009 року о 02.00 год. у м. Львові по вул. Липинського - Замарстинівська, керував транспортним засобом марки „Шевроле Лачетті” номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння (почервоніння очей, тремтіння рук, різкий запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння відмовився, порушивши п.2.5.ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

На постанову суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В клопотанні, в обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови покликається на те, що копію вказаної постанови йому було вручено тільки 27.11.09 року, а апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 30.11.2009 року.

Не погоджуючись з висновком суду про визнання його винним у вчиненні правопорушення, просить вказану постанову скасувати з закриттям провадження у справі. Оспорюючи фактичні обставини справи та стверджуючи, що пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення дано ним під впливом сильного душевного хвилювання, в наслідок збігу тяжких особистих обставин. Разом з тим вказану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, винесеною в порушення вимог ст.268 КУпАП (щодо повідомлення правопорушника про час і місце розгляду справи щодо нього у суді), та ст.ст.280, 245 КУпАП щодо повноти, всебічності і об’єктивності з’ясування обставин справи. Також, при накладенні адміністративного стягнення, не в повній мірі з’ясовано та враховано обставини, що передбачені ч.2 ст.33 КУпАП. А саме: не враховано, що у правопорушника на утриманні є неповнолітній син, ІНФОРМАЦІЯ_1, який має статус дитини, що постраждала від Чорнобильської катастрофи та потребує догляду. Право керування транспортним засобом потрібно правопорушнику, щоб доправляти сина до школи, та для поїздок у відрядження по роботі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2, апеляційний суд вважає, що дана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до вимог ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Аналізуючи викладені в клопотанні обставини, апеляційний суд визнає пропуск ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження постанови судді з поважних причин, а тому вказаний строк слід поновити, а скаргу прийняти до розгляду.

Так, аналізуючи матеріали справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1), згідно якого правопорушник ОСОБА_2 визнав факт вживання двох келихів пива за день до затримання працівниками ДАІ. Покликання на перебування на час затримання працівниками ДАІ в стані сильного душевного хвилювання внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, що спонукало його до внесення в протокол про адміністративне правопорушення відомостей, які не відповідають дійсності, апеляційний суд оцінює критично та визнає такими, що спрямовані на уникнення правопорушником адміністративної відповідальності за правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Проте, згідно вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність.

Зважаючи на характер вчиненого правопорушення, пом’якшуючих відповідальність обставин ( наявність у правопорушника неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_1, який має статус дитини, що постраждала від Чорнобильської катастрофи та потребує догляду і постійного доправлення до лікувальних закладів), відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість накладення на ОСОБА_2 максимального розміру адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, яке передбачено санкцією статті ч.1 ст.130 КУпАП.

В зв’язку з вищенаведеним, апеляційний суд вважає за необхідне змінити адміністративне стягнення ОСОБА_2 з двох років позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на один рік позбавлення такого права.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 289, 294 КУпАП, -

постановив:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Львова від 26.10.2009 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 26.10.2009 року змінити в частині накладення стягнення, призначити ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортного засобу строком на 1(один) рік.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Львівської області ОСОБА_3