03.08.10 , ОСОБА_1

Апеляційний суд Херсонської області

м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78

Справа № 966 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції Кириленко М.О.

Категорія ч. 1 ст. 286 КК України Доповідач Грушицький А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 р. серпня місяця 3 дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого Годуна В.А.,

суддів Калініченка І.О, ОСОБА_2,

з участю прокурора Чепуріної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією зі змінами прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, та апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2010 року.

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого засуджено за ч.1 ст. 286 КК України до штрафу в сумі 1700 гривень.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь: Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз - 2306 гривень 73 копійки; Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз - 1242 гривні 80 копійок.

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 5 квітня 2005 року, близько 10.00 год., на 267 км + 80 м. автошляху Одеса-Новоазовськ, керуючи транспортним засобом, а саме автомобілем НОМЕР_1, рухаючись в напрямку м. Береслав, проявив неуважність та безтурботність до дорожньої обстановки, яка склалася, в порушення вимог п.14.6 „а" Правил дорожнього руху України", на перехресті автошляху Одеса-Новоазовськ з другорядною ґрунтовою дорогою, яка примикала з лівого боку, намагався зробити обгін автомобіля НОМЕР_2 та скоїв зіткнення із вказаним автомобілем під керуванням ОСОБА_4, що рухався у попутному напрямку і здійснював маневр - поворот ліворуч. В результаті зіткнення

пасажир автомобіля ВАЗ 2102 ОСОБА_5 отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В апеляції засуджений вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судове слідство проведено однобічно, експертизи на які послався суд є незаконними, оскільки їх проведено з порушеннями. Зіткнення автомобілів сталося з вини водія автомобіля ВАЗ 2102, обгін він здійснював відповідно до ПДР України, просить вирок суду скасувати, справу направити на додаткове розслідування.

В апеляції зі змінами прокурор, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, зазначає, що суд безпідставно кваліфікував дії засудженого за ознакою „експлуатація транспорту", крім того строк давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин сплинув. Просить вирок суду змінити, виключити кваліфікуючу ознаку ч.1 ст. 286 КК України - експлуатація транспорту та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора на підтримку своєї апеляції, засудженого ОСОБА_3, який, в судових дебатах та під час надання йому останнього слова, підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, а апеляція прокурора підлягає задоволенню частково.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчинені злочину, за який його засуджено, при обставинах викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами, яким дана належна правова оцінка.

Засуджений, не оспорюючи факт зіткнення автомобілів, внаслідок якого пасажир автомобіля ВАЗ 2102 ОСОБА_5 отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження, вважає винним у ДТП водія автомобіля ВАЗ 2102, який здійснював поворот ліворуч не вмикаючи відповідний світловий сигнал.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснював, що він їхав в якості пасажира в автомобілі ВАЗ 2102 під керуванням ОСОБА_4 При здійсненні повороту ліворуч на другорядну дорогу відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ 2109 під керуванням засудженого. Перед поворотом швидкість автомобіля в якому він рухався була близько 30-40 км/год, при цьому був увімкнений сигнал повороту. В результаті зіткнення він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 дали показання аналогічні показанням потерпілого, про причини та наслідки ДТП.

Під час огляду місця ДТП було зафіксовано слідові інформація на місці пригоди.

По справі проведено ряд судово-автотехнічних експертиз, у тому числі і комплексну судову траспортно-трасологічну та судово-автотехнічну. За висновками цих експертиз водій ОСОБА_3 допустив порушення п.п. 14.6 ПДР, що і було причиною даної пригоди.

За висновками судово-медичної експертизи ОСОБА_5 внаслідок ДТП спричинені середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

За таких обставин, суд належно перевірив зібрані по справі докази та обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_3 винен у ДТП, в результаті якої потерпілому спричинені середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження і кваліфікував його дії за ст. 286 ч.1 КК України, а тому колегія суддів вважає безпідставними наведені засудженим у своїй апеляції доводи.

Разом з тим, з мотивувальної частини вироку вбачається, що дії ОСОБА_3 кваліфіковано як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки як встановлено судом злочин ОСОБА_3 було вчинено у зв'язку з порушенням ним правил безпеки дорожнього руху, а не уз в'язку з порушенням правил експлуатації транспорту, у зв'язку з чим вказана кваліфікуюча ознака підлягає виключенню з вироку.

Доводи апелянта про незаконність проведених експертиз колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки з вказаних експертиз вбачається, що вони проведені відповідно до вимог чинного законодавства, компетентними особами і ставити під сумнів висновки експертиз у суду першої інстанції не було жодних підстав.

Разом з тим, за матеріалами справи ОСОБА_3 вчинив злочин, який в силу ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Подія мала місце 05.04.2005 року, тобто більш ніж 3 роки тому.

За таких обставин ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного судом покарання на підставі п. 2 ч.1 ст. 80 КК України у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, апеляцію зі змінами прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2010 року відносно ОСОБА_3 - змінити.

Виключити з мотивувальної частини вороку кваліфікуючу ознаку ч.1 ст. 286 КК України - „порушення правил експлуатації транспорту".

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного йому за вироком суду покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Судді: