Оболонський районний суд міста Києва
м. Київ, вул. Тимошенка, 2є, 4212, (044) 418-73-60
Справа № 2-3031/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Мах лай Л.Д.
при секретарях Бойко Ю.Ю., Поліщук А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів „Полярний" про визнання права власності на спадкове майно.
в с т а п о в н в :
у березні 2010 року позивач звернулася до суду з даним позовом.
В обґрунтування позову зазначала, що її рідна сестра ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 13.12.1995 року по 22.05.2008 року.
08.09.2008 року ОСОБА_2 умисно позбавив життя ОСОБА_4 та її сина від першого шлюбу. Вироком Апеляційного суду м. Києва від 29.04.2009 року ОСОБА_2 визнано винним у даному злочині та призначено покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.
07.10.2008 року нею, як спадкоємцем другої черги за законом було подано до нотаріальної контори заяву про прийняті спадщини за померлою сестрою. Інших спадкоємців як першої, так і другої черги немає.
Під час шлюбу на ім’я ОСОБА_2 за спільні кошти було придбано відповідно до договору купівлі-продажу від 20.12.1995 року квартиру № 101 по вул. Майорова. З в м. Києві та ОСОБА_2 вступив у члени КБЕІГ „Полярний” і ним повністю внесено пайовий внесок в розмірі 1 280 гри. за гаражний бокс 489 на ділянці 2 по вул. Полярній, 19 в м. Києві. ОСОБА_2 таємно під час перебування у шлюбі без згоди її сестри було переоформлено право власності на цей гараж на дочку ОСОБА_3
У зв'язку з викладеним просить визнати спірні квартиру та гараж об'єктами права спільної сумісної власності, набутими за час шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_2, визнати за нею право власності на спадкове майно на 1/2 частки зазначеної квартири та гаражу.
Позивач у судовому засіданні підтримала позов з підстав, викладених в позовній заяві та просила його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 позов не визнав та пояснив, що відповідач ОСОБА_2 мав на праві власності трикімнатну квартиру по пр. Оболонському, яку від продав та за виручені кошти придбав спірну квартиру. Оскільки спірна квартира придбана за виручені кошти від майна, яке належало лише відповідачу, то вона не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. У відповідача була ще квартира по вул. Гречка, яку він отримав у спадок. Після того, як відповідач застав дружину з коханцем, стало питання про розлучення та поділ майна. Відповідач пропонував віддати сестрі позивачки квартиру на вул. Гречка, проте остання відмовилася, вказавши що та квартира їй не підходить. Гараж відповідач почав будувати ще до знайомства з сестрою позивачки у 1994 році, осінню 1995 року гараж вже було збудовано, не були виконані лише внутрішні роботи. Оскільки гараж збудований до шлюбу, то він також не може відноситися до спільного майна подружжя.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що після розлучення її матір'ю її батько ОСОБА_2 продав належну йому квартиру на пр. Оболонському та купив спірну квартиру і в нього ще залишалися копті, які він падав ним для придбання квартири. У період перебування у шлюбі з сестрою позивачки батько право власності на гараж не оформив, а вийшов з членів кооператив та подав заяву про переоформлення гаража на її ім"я. Вона у 2006 році вступила у члени кооперативу та у 2008 році оформила на себе право власності на гараж.
3-тя особа - голова ГБК «Полярний» вказав, що гараж був побудований ОСОБА_2 у 1995 році, проте право власності на цей гараж останній на себе не оформляв.
Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 13.12.1995 року по 22.05.2008 року. Позивачка та ОСОБА_4 відповідно до свідоцтв про народження є рідними сестрами.
ОСОБА_6 разом з сином ОСОБА_7 померли 08.09.2008 року та відповідно до вироку Апеляційного суду м. Києва від 29.04.2009 року, який залишено без змін ухвалою Верховного суду України від 20.10.2009 року ОСОБА_2 засуджено до 14 років позбавлення волі за умисне вбивство даних осіб.
За час перебування у шлюбі на ім'я ОСОБА_2 20.12.1995 року була придбана квартира АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу (а.с.32).
Згідно зі ст. 22 КпШС України, яка діяла на час придбання спірного майна маймо, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно ст. 70 цього ж Кодексу у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбних договором.
Оскільки спірна квартира придбана в період шлюбу вона є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України як рідна сестра померлої позивач відноситься до другої черги спадкоємців та остання у визначений законом сгрок звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
За таких обставин вимоги про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину квартири № 101 по вул. Майорова. З в м. Києві законні та обґрунтовані.
Доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що спірна квартира була придбана лише на власні кошти відповідача, які він виручив від продажу трикімнатної квартири, яка належала особисто йому ще до шлюбу з сестрою позивачки суд вважає необгрунтованими. Так. відповідно до договору купівлі - продажу від 20.12.2005 року ОСОБА_2 продав трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 за 340 млн. крб. (а.с. 64). До її продажу у зазначеній квартирі проживали власник, колишня дружина ОСОБА_2 та їх неповнолітні діти.
Цього ж дня була придбана спірна квартира за ціною 296 млн. гри. та цього ж дня була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_3 на ім'я колишньої дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_8 та їх неповнолітніх на той час дітей ОСОБА_8 0.0 та ОСОБА_3 за ціною 302 млн. кбр. (а.с.88).
Відповідачі не надали суду будь-яких доказів про те, що кошти від продажу квартири № 32 по гір. Оболоиському. 49 у м. Києві за 340 мли. крб. були витрачені ОСОБА_2 лише на придбання спірної квартири, а тому визнавати її власністю лише ОСОБА_2 немає підстав.
Оскільки судом задовольняються вимоги про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину спірної квартири, саме у зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку, що спірна квартира була об'єктом права спільної сумісної власності подружжя окремому задоволенню вимоги про визнання квартири, об'єктом права спільної сумісної власності не підлягають.
Згідно зі ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Згідно з довідкою ЖБК «Полярний» гаражний бокс № 489 на ділянці № 2 був побудований у 1995 році ОСОБА_2 (а.с. 84). Позивач вказала, що вона допомагала штукатурити стіни та фарбувати ворота у цьому гаражі, тим самим підтвердивши пояснення представника відповідача про те, що до одруження гараж був збудований, а саме зведені стіни та дах, та залишилися невиконаними оздоблювальні роботи.
Відповідно до заяви від 01.10.2006 року ОСОБА_2 просив виключити його з членів кооперативу і переоформити недобудований гараж на доньку - ОСОБА_9 01.10.2006 року ОСОБА_10 подала заяву про прийняття неї в члени кооперативу (а.с.61,62).
Відповідно до довідки ГБК «Полярний» від 23.06.2008 року пайовий внесок за гараж у розмірі 1 280 грн. внесено повністю та спірний гаражний бокс введений в експлуатацію у 2006 році (а.с.ЗЗ).
Згідно свідоцтва про право власності від 08.12.2008 року право власності на спірний гаражний бокс зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с. 63).
Таким чином, право власності на спірний гаражний бокс у встановленому законом порядку за ОСОБА_2 не оформлялося. Останній скористався своїм правом передати право оформлення права власності на цей гараж на доньку, у зв"язку з чим вийшов з членів кооперативу, а донька була прийнята у члени цього кооперативу.
Оскільки не було оформлено право власності на гараж, то і не було відчуження цього гаража, а тому письма згода другого з подружжя не вимагалася.
Заява ж про вихід з членів кооперативу та оформлення права власності на ОСОБА_11 була подана у період перебування ОСОБА_2 з ОСОБА_4 у шлюбі, а тому вважається, що такі дії були вчинені одним з подружжя за згодою іншого з подружжя.
Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на Vi частину спірного гаражного боксу задоволенню не підлягають.
Оскільки у вимогах про визнання права власності на частину гаражного боксу відмовлено, суд вважає за необхідне зняти арешт з 1/2 частини цього гаража одночасно з постановленням рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 63, 65, 70 СК України, ст. ст. 10, 11, 60. 88, 213-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири № 101 по вул. Майорова, З в м. Києві в порядку спадкування за законом.
В решті позову відмовити.
Зняти арешт з 1/2 частини гаражного боксу № 489, що знаходиться на ділянці § Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Полярний» (м.Київ, вул. Полярна, 19).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Оболоиський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня нот проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти ДНІв з дня отримання копії цього рішення.
Суддя