АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а-2626/2011Головуючий по 1 інстанції

Категорія 10.3.2 ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПо дороги В.М.

суддівОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 до управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради Черкаської області про визнання дій незаконними, виплату недоотриманої одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 - 2009 роки.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради Черкаської області про визнання дій незаконними, виплату недоплаченої одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що він віднесений до 1-ої категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та відповідно висновку МСЕК йому встановлено 2 групу інвалідності, у зв’язку з чим, йому повинна виплачуватись при встановленні групи інвалідності разова компенсація в розмірі 45 мінімальних розмірів заробітних плат та щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, але в порушення вимог ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач виплачує щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі, що не співвідноситься з мінімальною заробітною платою, та не виплатив разову компенсацію при встановленні групи інвалідності, внаслідок чого за період 2008-2009 р.р. утворилась заборгованість в розмірі 6 050 грн. та 27 225 грн. відповідно, що і просить стягнути.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 січня 2010 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії управління праці і соціального захисту населення Канівської міської ради, пов’язані з виплатою щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_6 в розмірі, меншому встановленого ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».

Зобов’язано управління праці і соціального захисту населення Канівської міської ради зробити перерахунок та виплату ОСОБА_6 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат за 2008 р. та за 2009 р., як компенсацію за шкоду заподіяну здоров’ю особі, що стала інвалідом 2-групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Від сплати судових витрат сторони звільнено.

В апеляційній скарзі управління праці і соціального захисту населення Канівської міської ради просить скасувати постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 січня 2010 року як незаконну та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, тому колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.

Так, судом встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і є інвалідом II групи захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, а розмір мінімальної заробітної плати відповідно до ч. 4 ст. 48 вищезазначеного закону визначається на момент виплати.

ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу ніж Постанова КМУ від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що в даному спорі підлягають застосуванню вимоги ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який передбачає право позидача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту - суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

А посилання апелянта на те, що порядок виплати щорічної допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України - є безпідставними, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.

А, отже, суд першої інстанції вірно встановив, що права позивача були порушені діями управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради

Черкаської області по неповній виплаті йому належної щорічної допомоги на оздоровлення.

За викладених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни рішення "суду першої інстанції, і відповідно до положень ст. 200 КАС України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного та керуючись ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 січня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 до управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради Черкаської області про визнання дій незаконними, виплату недоотриманої одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 - 2009 роки - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :